Справа № 437/8062/13
Провадження № 11кп/782/1817/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» лютого 2014 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого судді Бас О.Є.
Суддів Руденко В.В. та Каткова І.А.
з участю секретаря Сотніковой О.А.
прокурора Дронової І.С.
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м.Луганська Бєлоусової К.О. на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2013р. відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого 16.03.2012р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст.122 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1, з метою використання офіційного документу під час укладання кредитного договору та реалізуючи його, діючи умисно, протиправно 19.12.2012р. у денний час, найбільш точніше встановити не представилося можливим, прибув у приміщення відділення Публічного Акціонерного Товариства „Альфа Банк", розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26 „Б".
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на використання підробленого документа, ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, надав співробітнику банку паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на своє ім'я, а також раніше придбану у ОСОБА_3 довідку про доходи №21 від 19.12.2012р. з ТОВ „Капро-Рем-БУД" на своє ім'я, згідно якої він обіймав посаду менеджера та в період часу з червня до листопада 2012р. отримував заробітну платню у розмірі 7292 гривень 66 копійок кожного місяця, що не відповідає дійсності. На підставі зазначених вище документів між ОСОБА_1 та ПАТ „Альфа Банк" був укладений кредитний договір №500331008 від 19.12.2012р. на загальну суму 50000 гривень.
Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2013р., постановленому за результатами судового розгляду справи, проведеному відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (2012р.), ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Альфа-Банк" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46008 (сорок шість тисяч вісім) гривень 89 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Речові докази - розписка ОСОБА_1 про отримання платіжної картки, типовий кредитний договір №500331008 від 19.12.2012р., графік повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом - додаток №1 до кредитного договору №500331008 від 19.12.2012р., анкета-заява на отримання споживчого кредиту від 19.12.2012р., відомості про непідтверджений дохід від 19.12.2012р., повідомлення про доходи від 19.12.2012р., анкета-заява на отримання кредиту, копії документів, які посвідчують особу ОСОБА_1, а саме: паспорта громадян України серії НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ ГУМВС України в Луганській області 01.02.2002р., довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1; довідка про доходи на ім'я ОСОБА_1 №21 від 19.12.2012р., які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишені зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурором Ленінського району м. Луганська Бєлоусовою К.О. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати вирок у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.03.2012р. у вигляді 6 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у вигляді 1 року та 6 місяців обмеження волі. Бєлоусова К.О. звертає увагу, що судом не враховано, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне равопорушення в період іспитового терміну, що свідчить про те, що на шлях виправлення останній не став, відповідних висновків для себе не зробив. Суд, призначаючи покарання, не застосував положення ч.1 ст.71 КК України, а призначив покарання в межах санкції ст.358 ч.4 КК України у виді штрафу, тому покарання не є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні у повному обсязі, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора , провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області вважає, що апеляційна скарга прокурора Ленінського району м.Луганська Бєлоусової К.О. підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з апеляційної скарги прокурора, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні та правова кваліфікація за ч.4 ст.358 КК України учасниками кримінального провадження не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як використання завідомо підробленого документа.
Між тим, колегія суддів дійшла висновку про те, що при вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд неправильно застосував норми кримінального закону.
Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Як зазначено у роз'ясненнях, що містяться у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р., частиною 2 ст.75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту ч. 3 ст.78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Крім того, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд, при призначенні покарання винній особі, повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст.358 КК України, судом першої інстанції допущено порушення вимог ст.65 КК України, оскільки за матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_1 скоїв новий злочин у період іспитового терміну, що відповідно до ст.67 КК України, є обтяжуючою покарання обставиною.
Зазначене свідчить про те, що на шлях виправлення ОСОБА_1 не став, відповідних висновків для себе не зробив.
За місцем мешкання ОСОБА_1 характеризується позитивно. Відповідно до ст.66 КК України пом'якшуючою покарання обставиною суд визнає щире каяття.
За таких обставин призначене ОСОБА_1 за ч.4 ст.358 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а відтак, не може досягти мети покарання, визначеної ст.50 КК України, щодо кари, виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю або частково та ухвалити новий вирок.
Відповідно до положень п.4 ч.1 та ч.2 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є підставами для скасування вироку суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту /ст.413 КПК України/ та призначив винній особі покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм видом є явно несправедливим через м'якість /ст.414 КПК України/.
За наведених обставин, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою, а вирок суду першої інстанції - незаконним, який підлягає скасуванню з ухваленням апеляційною інстанцією нового вироку, з призначенням більш суворого покарання.
Заявлений цивільний позов ПАТ „Альфа Банк" про відшкодування заподіянної шкоди у розмірі 92017грн. 78коп. підлягає частковому задоволенню в сумі 46008грн. 89коп., оскільки ОСОБА_1 інкримінується склад кримінального правопорушення, передбачений ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, а вимоги, зазначені у цивільному позові ПАТ „Альфа Банк" обгрунтовані необхідністю застосування ст.230 ЦК України, з посиланням на спосіб укладання договору шляхом обману, що у данному конкретному випадку не може бути застосовано. Суд визнає дану суму, як обгрунтовану для відшкодування та стягнення з обвинуваченого.
Відповідно до ст.100 КК України необхідно вирішити долю речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 414 та 420 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Луганська Бєлоусової К.О. - задовольнити частково .
Вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2013р. щодо ОСОБА_1 - скасувати, постановивши новий вирок.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.03.2012р. у вигляді 1 (одного) місяця обмеження волі, та остаточно призначити покарання у вигляді 1 (одного) року та 1 ( одного) місяця обмеження волі.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 не обирався.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його прибуття у місця обмеження волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ПАТ „Альфа Банк" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46008 (сорок шість тисяч вісім) гривень 89 копійок.
Речові докази - розписка ОСОБА_1 про отримання платіжної картки, типовий кредитний договір №500331008 від 19.12.2012р., графік повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом - додаток №1 до кредитного договору №500331008 від 19.12.2012р., анкета-заява на отримання споживчого кредиту від 19.12.2012р., відомості про непідтверджений дохід від 19.12.2012р., повідомлення про доходи від 19.12.2012р., анкета-заява на отримання кредиту, копії документів, які посвідчують особу ОСОБА_1, а саме: паспорта громадян України серії НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ ГУМВС України в Луганській області 01.02.2002р., довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1; довідка про доходи на ім'я ОСОБА_1 №21 від 19.12.2012р., які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С У Д Д І :
Руденко В.В. Бас О.Є. Катков І.А.