Справа № 159/5351/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Восковська О.А.
Провадження № 22-ц/773/357/14 Категорія: 45 Доповідач: Веремчук Л. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Веремчук Л.М.
суддів - Антонюк К.І., Лівандовської-Кочури Т. В.
при секретарі Кирилюку О.О.
з участю: представника третьої особи - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради щодо вилучення та надання земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2014 року,
В С Т А Н О В И Л А :
27 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом зазначивши, що успадкувала після смерті своєї тітки ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1, а земельну ділянку площею 0,1175 га за цією ж адресою, приватизувала вже як власник згаданого будинку. Під час приватизації землі дізналась в селищній раді про те, що тітка за рік до смерті відмовилась від 0,02 га земельної ділянки, якою вона користувалась, давши згоду на вилучення землі на користь сусіда ОСОБА_3, у зв'язку з чим площа землі, що залишалась в користуванні ОСОБА_4 була зменшена. Прийнявши спадщину та приватизувавши земельну ділянку площею 0,1175 га, позивач 03.12.2012 року уклала договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, власником якого стала і є на даний час ОСОБА_5. Позивач вважає, що ОСОБА_4 в силу свого віку та стану здоров'я не повністю усвідомлювала яку заяву вона підписує і не мала наміру в дійсності відмовлятись від 0,02 га земельної ділянки, що перебувала в її користуванні, а відповідач - Голобська селищна рада, - приймаючи рішення 29.10.2010 року про припинення права користування ОСОБА_4 0,02 га земельної ділянки і того ж дня рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на вказану земельну ділянку, порушила права ОСОБА_4 як користувача вказаної земельної ділянки та права позивача, як спадкоємця ОСОБА_4, на майнові права після смерті останньої. Крім того, із урахуванням наведеного, вважає незаконним і рішення відповідача від 17.01.2012 року про передачу згаданої земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, а відтак, і Державний акт, отриманий останнім 15.05.2012 року про право власності на дану земельну ділянку рахує виданим неправомірно. Із урахуванням викладеного просить визнати незаконними та скасувати рішення Голобської селищної ради №49/8 та № 49/17 від 29.10.2010 року, якими, відповідно, було припинено право користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,02 га по АДРЕСА_1 та надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на вказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Також просить скасувати рішення відповідача № 16/8 від 17.01.2012 року про передачу у власність ОСОБА_3 згаданої земельної ділянки та просить визнати недійсним Державний акт ЯМ №527152 на право приватної власності ОСОБА_3 на цю ж земельну ділянку.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2014 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, яким суд дав правильну правову оцінку, що у користуванні ОСОБА_4 згідно поземельної книги Голобської селищної ради була земельна ділянка площею 0,14 га за адресою АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 звернулась до Голобської селищної ради з заявою від 25 жовтня 2010 року про надання згоди на вилучення у неї з користування земельної ділянки площею 0,02 га по АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_6 (а.с.10).
Рішенням Голобської селищної ради від 29.10.2010 року № 49/8 припинено право користування ОСОБА_4 вище згаданою земельною ділянкою (а.с.9).
Згідно рішення відповідача №49/17 від 29.10.2010 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на дану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).
На підставі рішення Голобської селищної ради від 17 січня 2012 року ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,02 га по АДРЕСА_1 від 15.05.2012 року серії ЯМ №527152(а.с.11)
ОСОБА_4 померла 23 червня 2011 року. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.06.2012 року ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 (а.с.6).
На підставі рішення Голобської селищної ради від 05 вересня 2012 року №23/20 ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1175га по АДРЕСА_1 Волинської області серії ЯМ № 495869вівд 13.11.2012 року.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2012 року, позивач продала вказану земельну ділянку громадянці ОСОБА_5.
Порядок вилучення земельних ділянок передбачено ст.149 ЗК України. Частиною 2 даної статті встановлено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрації, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання рішення селищної ради про вилучення земельної ділянки, оскільки в матеріалах справи наявна копія письмової заяви ОСОБА_4 від 25 жовтня 2010 року, в якій вона надала згоду на вилучення із її землекористування частини земельної ділянки площею 0,02 га на користь ОСОБА_3
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 не розуміла, що дає згоду на вилучення у неї земельної ділянки враховуючи її вік, стан здоров'я не підтверджені жодними належними доказами.
Крім того, дане твердження апелянта спростовується показами, наданими в суді першої інстанції Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що у 2010 році в її присутності, як депутата селищної ради, ОСОБА_4, маючи в користуванні 0,14 га земельної ділянки, добровільно відмовилась від 0,02 га земельної ділянки на користь ОСОБА_3 Показала, що будь-якого примусу, погроз, обману чи інших неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_4 ніхто не вчиняв, остання добре усвідомлювала свої дії і селищна рада в межах своїх повноважень прийняла рішення щодо вилучення 0,02 га земельної ділянки, яка належала громаді села, з користування ОСОБА_4 та передачі такої ділянки іншій особі.
Крім того судом першої інстанції встановлено, що надання відповідачем - Голобською селищною радою - ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 суперечило вимогам ст.118 ЗК України, згідно якої відповідач повинен був прийняти рішення про можливість надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки(а.с.10,12), тоді як таке рішення Голобською селищною радою не приймалось, що, згідно письмової довідки від 18.05.2013 року № 31/3.19 не оспорюється і самим відповідачем (а.с.12).
Однак, таке порушення вимог земельного законодавства не порушує, саме по собі, особистих прав, свобод чи інтересів позивача ОСОБА_2, а відтак, не може розглядатись як підстава для задоволення вимог в частині скасування рішень відповідача від 29.10.2010 року № 49/17 та від 17.01.2012 року № 16/8 в даній справі.
Враховуючи вищенаведене відповідно до ст. 309 ЦПК України колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2014 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: