Головуючий суду 1 інстанції - Лизенко І.В.

Доповідач - Ступіна Я.Ю.

Справа № 423/2077/13ц

Провадження № 22ц/782/472/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Ступіної Я. Ю.,

суддів Коновалової В. А., Темнікової В. І.,

при секретарі Булгаковій М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 20 січня 2014 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Попаснянського відділу ДМС України в Луганській області про зобов'язання до утримання від певних дій та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 20.01.2014 р. позов задоволено частково: відповідачку визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням у буд. АДРЕСА_2 та стягнуто з відповідачки на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позивачу в позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачка та її представник ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві власності належить будинок АДРЕСА_2.

З 08.10.2004 року відповідачка зареєстрована та проживала у цьому будинку у якості члена сім'ї позивача як невістка. Шлюб між ОСОБА_6 - сином позивача та відповідачкою розірвано рішенням Попаснянського районного суду від 08.01.2013 року, яке набрало законної сили 12.02.2013 року.

З 07.11.2012 року відповідачка не мешкає у зазначеному будинку. На час звернення позивача в суд з позовом - 11.11.2013 року - відповідачка має у користуванні житло - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, придбану за договором купівлі-продажу у розстрочку, що визнано сторонами.

Тобто судом встановлено факт відсутності відповідачки у зареєстрованому місці проживання понад 1 рік без поважних причин.

Встановивши такі обставини, суд на підставі ст.ст. 391, 405 ЦК України дійшов правильного висновку про необхідність визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зазначеному будинку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково не взяв до уваги той факт, що вона вимушена була піти з будинку внаслідок протиправних дій її чоловіка проти неї та помилково зазначив, що в зазначеному будинку відсутні її речі, не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки визначальним у цьому спорі є відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідачкою не надано доказів того, що протягом року вона намагалася вселитися у зазначений будинок і позивач перешкоджав їй в цьому, зустрічний позов відповідачкою про вселення не заявлено. Крім того, з пояснень відповідачки в судовому засіданні вбачається, що причиною її відмови знятися з реєстрації в цьому будинку є спір між нею та її колишнім чоловіком про місце проживання їхньої неповнолітньої доньки, яка залишилася мешкати в цьому будинку з батьком. Будь-яка домовленість між сторонами з питання користування житлом відсутня.

Таким чином рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 20 січня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Cудді: