Справа № 11-1292\48 2008 року Головуючий у 1 -й інстанції Чернюк В.Д.
Категорія ч.2 ст. 125 КК України Доповідач: Ландар О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландаря О.В.
Суддів Хрипченко Л.Г., Бурди К.І.
засудженого ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 16 січня 2008 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Миргородського міськрайонного суду від 6 листопада 2007 року,-
В стано в ила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м.Хорол, житель АДРЕСА_1, освіта вища, не одружений, працюючий провідником пасажирських вагонів Полтавської вагонної дільниці, не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.125 КК України на 3 (три) місяці арешту.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_3 565грн.58коп. на відшкодування матеріальних збитків та 2300 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що 4 серпня 2006 року приблизно о 16год. під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків, обумовлених попередніми конфліктами, перебуваючи в домогосподарстві потерпілої ОСОБА_3, розташованому по АДРЕСА_2, він наніс їй приблизно 6 ударів кулаком в область голови, умисно заподіявши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку, та синців на обличчі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд посилаючись на те, що суд розглянув справу з грубими порушеннями Конституційних засад судочинства, однобічно, упереджено та з обвинувальним ухилом. Висновки суду ґрунтуються на припущеннях та сфальсифікованих доказах. На думку апелянта, суд призначив йому невиправдано жорстоке покарання і необгрунтовано задовольнив позов Миргородської ЦРЛ, оскільки лікування людей є безкоштовним.
Захисник ОСОБА_4 у своїй апеляції також просить про скасування вироку суду через істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та призначення покарання ОСОБА_1, яке явно не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що суд порушив справу незаконно, за наявності підстав, що виключали провадження у справі, прямих доказів вини ОСОБА_1 у протиправному заподіянні тілесних ушкоджень немає, відсутні і докази про реальні витрати потерпілої ОСОБА_3 на лікування.
У принесеній апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду через м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання та постановити новий, яким призначити йому 2 роки обмеження волі та збільшити розмір моральної шкоди до 5 тисяч гривень.
2
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5, що підтримували подані апеляції в інтересах засудженого та просили про скасування вироку, представника потерпілої ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляцію ОСОБА_3 в повному об'ємі, а інші апеляції відхилити, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви поданих апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду про те, що ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад її здоров'я ґрунтується на сукупності досліджених і належним чином оцінених доказів.
Доводи у апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисника про недоведеність винності засудженого у вчиненні цього злочину були ретельно перевірені в судовому засіданні і правильно визнані необгрунтованими.
Твердження цих апеляцій про неправдивість показань потерпілої, яка ніби то сама напала на засудженого, колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці показання були детально перевірені судом і проаналізовані в сукупності з іншими доказами, підстав сумніватися в їх достовірності у суду не було і він обґрунтовано визнав їх належним джерелом доказів.
Із показань потерпілої ОСОБА_3 слідує, що прийшовши у її господарство та викликавши її неповнолітнього сина, засуджений ОСОБА_1 посилав його за горілкою, що послужило причиною для виникнення конфлікту. У ході сварки ОСОБА_1 підбіг до неї, почав ображати, схопив за халат, який порвав, заштовхав у двір де наніс 6-7 ударів кулаком в область голови. З метою самозахисту вона вдарила засудженого металевим кухлем по голові, після чого той залишив місце події. На її прохання син викликав швидку допомогу та працівників міліції.
Показання потерпілої про обставини її побиття, причини виникнення конфлікту, є послідовними, не викликають сумніву в їх об'єктивності, оскільки узгоджуються з іншими доказами, а тому обґрунтовано покладені в основу вироку.
В той же час доводи засудженого про те, що потерпіла перша напала на нього, і він наніс їй ушкодження при захисті, не знайшли ніякого підтвердження.
Так неповнолітній свідок ОСОБА_6 підтвердив, що в той день ОСОБА_1 посилав його за горілкою, але він відмовився. Згодом, коли він став від'їжджати до річки, почув крик матері і повернувшись назад побачив як ОСОБА_1, утримуючи матір за шию, наносив їй удари кулаками. Взявши дрючок він став захищати матір, після чого ОСОБА_1 утік до свого двору.
Обставини завершення конфлікту підтвердив і свідок ОСОБА_7
За свідченнями свідка ОСОБА_8, почувши крик ОСОБА_3 про допомогу, вона прибігла із грядки і побачила потерпілу, на якій був розірваний халат, та засудженого, що в цей час вибігав із її двору. При цьому остання скаржилася на головні болі і повідомила, що її побив ОСОБА_1.
Із долучених до справи документів, пояснень допитаних в судовому засіданні численних свідків - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12 ОСОБА_13 видно, що в той же день, відразу після події на місце виїздила карета швидкої допомоги для надання допомоги потерпілій ОСОБА_3, після чого вона була доставлена у травмпункт місцевої лікарні, та наряд міліції, яким розшукати ОСОБА_1 не вдалося.
Судом була вивчена медична документація у якій засвідчено, що при наданні первинної медичної допомоги ОСОБА_3 скаржилася на головний біль, нудоту і блювоту і їй попередньо був виставлений попередній діагноз струс головного мозку, який в подальшому підтвердився.
За даними судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми і струсу головного мозку та синців на голові могли утворитися від дії тупого предмету -нанесення ударів кулаками, в строк та за обставин, на які вказує потерпіла. Окрім цього, пошкодження у вигляді синця на тильній поверхні правого передпліччя, виявлені у ОСОБА_3, могли виникнути про самообороні.
Висновок експерта мотивований, аргументований та обґрунтований і ніяких сумнівів в його неправильності не у колегії суддів викликає.
Таким чином, наведені та інші докази, що детально викладені у вироку суду, повністю викривають ОСОБА_1 як особу, що навмисно заподіяла потерпілій ОСОБА_3 легкі тілесні
3
ушкодження, а тому виходячи із їх тяжкості суд вірно кваліфікував дії винного за ч.2 ст.125 КК України.
Твердження захисника ОСОБА_4 про наявність обставин, що виключали можливість порушення судом кримінальної справи щодо його підзахисного ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки постанову органу дізнання від 12 серпня 2006року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, на яку посилається апелянт, була скасована прокурором 6 вересня 2006року (т. 1 а.с. 17)
В той же час доводи апеляцій засудженого та його захисника про надмірну суворість покарання колегія суддів вважає слушними.
Вбачається, що мотивуючи вид та міру покарання винному, суд послався , зокрема, на ті обставини, що ніби то ОСОБА_1 раніше уникав кримінальної відповідальності, що насправді не відповідає матеріалам справи, оскільки він був звільнений від кримінальної відповідальності за постановою суду (т.1 а.с.117) та вчинив зухвалий злочин, що є кваліфікуючою ознакою більш тяжкого злочину - хуліганства.
Тому такі вказівки, як необгрунтовані, підлягають виключенню із вироку суду в ревізійному порядку.
Водночас вбачається, що ОСОБА_1 судиться вперше, працює, має ряд захворювань і потребує диспансерного спостереження та лікування не рідше 4 разів на рік, характеризується позитивно, займається громадською роботою - є головою вуличного комітету, очолює районну молодіжну громадську організацію «Спілка Молодих Соціалістів», в даний час обраний на посаду заступника Голови Вільної профспілки Південної залізниці, вчинив злочин невеликої тяжкості, за який санкція статті кримінального закону передбачає альтернативні, менш суворі та не пов'язані з ізоляцією від суспільства покарання.
За таких обставин призначене йому покарання у виді арешту, на переконання колегії суддів є нелогічним, адже дані про особу винного свідчать про його здатність до виправлення і перевиховання з допомогою іншого, більш гуманного покарання.
Що стосується коштів, стягнутих на користь потерпілої на відшкодування заподіяної їй злочинними діями засудженого матеріальної і моральної шкоди, то ці позови розглянуті судом відповідно до вимог чинного законодавства, з наведенням у вироку переконливих мотивів прийнятого рішення і підстав для зміни чи скасування вироку у цій частині немає.
Також обгрунтовано, на підставі ст.93-1 КПК України, виходячи із розрахунку доданого до позовної заяви, суд стягнув з засудженого і витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку, в справі не виявлено.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 частково задовольнити.
Вирок Миргородського міськрайсуду від 6 листопада 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити покарання, обране засудженому ОСОБА_1 за ч.2ст.125 КК України, обравши його у виді 1(одного)року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 15% заробітку.
В порядку ст.365 КПК України виключити із мотивувальної частини вороку вказівку суду про зухвалий характер насильницьких дій ОСОБА_1 та про те, що він уникнув кримінальної відповідальності.
В іншій частині вирок місцевого суду залишити без зміни.