РІШЕННЯ
Іменем України
14 лютого 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді: Головчук С.В.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І. при секретарі судового засідання Прищепі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу „Полісся" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2007 року,
у справі за позовом ОСОБА_1до житлово -будівельного кооперативу „Полісся" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до відповідача в обґрунтування якого зазначала, що на підставі наказу № 129-К від 31 серпня 2005 року її було звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Проте повний розрахунок при звільненні з нею не проведений. Тому просила стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 3339,56 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 300 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 885 грн., середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивачки 84 грн. 18 коп. компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, 855 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 30807. 40 коп. та моральну шкоду в сумі 300грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати. Вважає, що суд безпідставно стягнув матеріальну допомогу на оздоровлення, оскільки така допомога може надаватися при наявності в кооперативі коштів. Судом неправильно обраховано середній заробіток за
Справа 22ц/314 Головуючий у суді 1 -ої інстанції Бучик А.Ю.
Категорія 41 Суддя-доповідач Забродський М.І.
2
час затримки розрахунку при звільненні. Такий розрахунок повинен був робитися за весь час затримки по день фактичного розрахунку тобто по 14 грудня 2005 року..
Розглянувши справу в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи вимоги позивачки, щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні їй відпустки за період роботи з 27 жовтня 2004 року по 27 жовтня 2005 року, суд виходив з того, що така допомога виплачена голові правління ЖБК, а тому вона має бути виплачена і позивачці.
Проте з таким висновком суду апеляційний суд не погоджується.
Встановлено, що 30 липня 2005 року наказом виконавчого директора ЖБК „Полісся" № 91-К ОСОБА_1була надана чергова відпустка терміном 30 календарних днів(а.с.75). Відповідно до п. 14.02 Колективного договору, який прийнятий на загальних зборах трудового колективу від 4 грудня 2000 року, передбачено, що з 1 січня 2000 року виплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу /ставки/ кожному працівнику при наданні відпустки. Виплата проводиться тільки за відпустку за період 2000-2005 років при наявності коштів. Звітом про фінансові результати за період 2005 року стверджується, що кооператив мав лише збитки і прибутку будь-якого він не мав. Тому висновок суду про стягнення з кооперативу на користь позивачки 855 грн. матеріальної допомоги є безпідставним. За таких обставин апеляційний суд скасовує у цій частині рішення суду першої інстанції та постановляє нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Крім того задовольняючи позов ОСОБА_1. про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 30807 грн. 40 коп. суд першої інстанції виходив з того, що середньомісячний заробіток позивачки становить 1118, 95 грн. і стягнув ці кошти за період з 31 січня 2005 року по день постановления рішення.
З таким висновком суду апеляційний суд не погоджується.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1. 27 жовтня 2004 року була прийнята на роботу в Житлово-будівельний кооператив „Полісся" на посаду головного інженера, а 31 серпня 2005 року вона була звільнення за п.іст.36 КЗпП України. В день звільнення не були виплачені їй належні від кооперативу суми і лише у вересні, жовтні та 14 грудня 2005 року позивачці виплачено ці кошти в сумі 3339,56 грн. Тому суд, на підставі заяви позивачки, 11 липня 2007 року прийняв відмову в цій частині позовних вимог та закрив провадження у справі щодо стягнення заробітної плати.
3
Разом з тим ОСОБА_1. має право на отримання середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні виходячи з такого розрахунку. Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, з послідуючими змінами, середньоденна заробітна плата л. визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на кількість цих робочих днів. Згідно довідки відповідача (а.с. 81) заробітна плата позивачки за два місяці, які передували звільненню з роботи становила- за липень -871.24 грн.,а за серпень-1366.95 грн. У липні було 21 робочий день, у серпні - 22. Тому середня заробітна плата позивачки за один день складає:
871.24 грн. + 1366.95 грн. : 21 дн.+22 дн.= 52.05 грн.
Враховуючи те, що позивачці остаточно було виплачено заробітну плату 14 грудня 2005 року, середній заробіток за затримку розрахунку становитиме 3851,70грн. виходячи з наступного розрахунку: Кількість робочих днів по день фактичного розрахунку становить: у вересні -22, у жовтні -21, у листопаді - 22, у грудні - 9. Всього робочих днів було-22+21+22+9=74. Цю кількість днів множимо на середньоденну заробітну плату ( 52.05 грн.) і отримуємо 3851.70 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснив, що при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Виходячи з того, що рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідача 84 грн. 18 коп. компенсацію втрати частини заробітної плати і розмір цієї суми не оспорюється, апеляційний суд визначає середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 4000 грн.
За таких обставин рішення суду першої інстанції апеляційний суд змінює та зменшує розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 30807 грн.40 коп. до 4000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 209,304,307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний
суд-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу „Полісся" задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2007 року, в частині стягнення допомоги на оздоровлення скасувати та ухвалити нове. Відмовити ОСОБА_1в задоволенні позову до
4
Житлово-будівельного кооперативу „Полісся" про стягнення допомоги на оздоровлення.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні змінити зменшивши розмір відшкодування з 30807 грн. 40 коп. до 4000 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.