Справа № 22 - к - 780 /2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
м. Києва в складі :
Головуючого : судді Качан В.Я.
Суддів: Євтушенко О.І.
Вовченко В.М. Білич І.М. Панченко М.М розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
встановила:
У січні 2000 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 08 червня 1997 року близько 08 години 20 хвилин в м. Амвросіївка на перехресті вулиць Клубної та Заводської з вини водія ОСОБА_1 сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача ВАЗ-2109 д. н. НОМЕР_1.Просив просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, витрати по оплаті мита , експертизи на загальну суму 2 642 гривень 34 коп.
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 червня 2004 року , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року , позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд. Мотивуючи свою вимогу порушенням судом вимог матеріального та процесуального права та не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначаючи також , що судами невірно застосовані норми ЦК України в ( в редакції 2003 року ) в той час як правовідносини між сторонами виникли в 1997 року під час дії ЦК України ( в редакції 1963 року).
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва , дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи , колегія суддів дійшла до висновку , що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції , в межах касаційної скарги , перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати
2
доведеними обставини , що не були встановлені і рішенні суду , чи відкинуті ним , вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу , про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги позивача , суд першої інстанції повно , всебічно та об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, докази і дійшов правильного висновку про те, що ДТП сталося з вини ОСОБА_1 який і повинен відшкодувати ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду.
Тому доводи викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 з приводу порушення судами норм процесуального права та невідповідністю висновків фактичним обставинам справи задоволенню не підлягають.
Однак , при постановлене рішення суд першої інстанції зазначив , що правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України (в редакції 2003 року ) , а саме статтями 1166 та 1187 ЦК України. Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли в червні 1997 року, тому при їх вирішенні , суд повинен був застосувати положення ЦК України ( в редакції 1963 року ) , який діяв на момент заподіяння матеріальної шкоди , а саме статтями 440 , 450 ЦК України (в редакції 1963 року).
За таких обставин , рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають зміні в частині застосування судом норми матеріального права.
Керуючись статтями 336,341 ,344 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України « щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу У ЦПК України , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва , -
, вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004
року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення та ухвали посилання суду на норми статті 1166 та статті 1187 ЦК України ( в редакції 2003 року ) , зазначивши нормою матеріального права на підставі якої вирішується спір статті 440 та 450 ЦК України,