Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. Справа №805/930/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:43 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мальцевої Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ростова Я.С.

представника позивача Бердичевської М.Н., діє за дов. №5440/10/4 від 30.12.2013 року

представника відповідача Калугіна Я.В., діє за дов.№8413/05-18-10-312/53 від 29.10.2013 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз", м.Макіївка

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Макіївка

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Приватне акціонерне товариство по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз", м.Макіївка (далі-позивач, ПрАТ «Макіївкагаз») звернулось до суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Макіївка (далі-відповідач, ОДПІ,податковий орган) про визнання податкового повідомлення - рішення №0000082202 від 11.01.2014р на суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 58868,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 47095,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11773,75 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000092202 від 11.01.2014р на суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 130093,29 грн., у т.ч. за основним платежем-86729,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 43364,29 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність дій відповідача при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діючому законодавству України, а саме на відсутність у Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області підстав для проведення документальної позапланової перевірки, необґрунтованість висновків відповідача, що підставою для визнання нереальними господарських операцій Приватного акціонерного товариства по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз" з ТОВ «Вектра 3000» є відсутність відомостей про майно, складські приміщення, транспортні засоби, які контрагент позивача використовував у своїй діяльності. Крім цього, позивач зазначає, що всі господарські операції з ТОВ «Вектра 3000» є реальними, спричинили реальні зміни майнового стану ПрАТ "Макіївкагаз", здійснення вказаних операцій підтверджується, за думкою позивача, первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, навів обставини, викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнано, надано заперечення на адміністративний позов, згідно з якими Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області зазначає, що в ході проведення перевірки дотримання позивачем вимог діючого законодавства України встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, а саме Приватним акціонерним товариством по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податковій накладній, отриманій від постачальника ТОВ «ВЕКТРА 3000» у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій, до складу валових витрат за 2012 рік включено суму витрат з придбання товарів у ТОВ "ВЕКТРА 3000» у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету. Підставою такої нереальності здійснення господарських операцій відповідач визначає існування акту від 13.11.2013р №1/22/37377252 щодо контрагента позивача - ТОВ «ВЕКТРА 3000».

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Виконавчим комітетом Макіївської міської ради 08.04.1992 року, ідентифікаційний номер 20316900, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №454446 (а.с.18 т.2).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100336169, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 203169005184 (а.с.40 т.2).

22.11.2013 року позивачем був отриманий лист №10092/10/05-18-22-02-113-3 від 21.11.2013 року «Про надання інформації та її документального підтвердження» Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, згідно з яким остання просила надати протягом десяти робочих днів інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «ВЕКТРА 3000» (код ЄДРПОУ 37377252) за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року (а.с.13 т.1).

03.12.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено лист №4963 від 03.12.2013р «Про надання інформації», згідно з яким податковому органу було надано витребувані документи та інформацію (а.с.14 т.1).

10.12.2013 року Начальником Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області було видано наказ №1166 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» (а.с.16 т.1), на підставі якого головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Гребенником В.В., згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» (код ЄДРПОУ 20316900) з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства із ТОВ «ВЕКТРА 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року.

За результатами вказаної перевірки складений акт №3283/05-18-22-02/20316900 від 19.12.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Макіївкагаз» (код за ЄДРПОУ 20316900) з питань виявлення фактів, що свідчать по можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам ТОВ «ВЕКТРА 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) за період 01.01.2011 по 30.09.2013р.» (а.с.17-24 т.1).

Не погодившись в висновками вказаного акту позивач направив на адресу відповідача заперечення №5389/02 від 25.12.2013 року (а.с.25-27 т.1), які листом №44/10/05-18-22-02-113-3 від 08.01.2014 року «Про надання відповіді на заперечення» залишені без задоволення (а.с.28-31 т.1).

На підставі акту перевірки №3283/05-18-22-02/20316900 від 19.12.2013 року податковим органом 11 січня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000082202, яким встановлена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 58868 грн. 75 коп., з яких 47095 грн. - за основним платежем, 11773, 75 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000092202, яким встановлена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 130093 грн. 29 коп., з яких 86729 грн. - за основним платежем, 43364, 29 грн. - за штрафними санкціями. (а.с.9-12 т.1).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням суд виходить з наступного.

По-перше, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписом п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, крім інших випадків, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначалося вище, 03.12.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено лист №4963 від 03.12.2013р «Про надання інформації», згідно з яким податковому органу було надано витребувані документи та інформацію (а.с.14 т.1).

Про надання таких документів свідчить також наказ Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №1166 від 10.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», згідно з яким зазначено, що станом на 10.12.2013 року документи до податкового органу надані.

Враховуючи наведене, у відповідача на момент прийняття відповідного наказу про проведення перевірки були відсутні підстави для проведення такої перевірки в розумінні п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

По-друге, згідно з висновком акту перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ по податковій накладній отриманій від постачальника ТОВ «ВЕКТРА 3000» на суму ПДВ 86728,56, у зв'язку з нереальністю здійснення господарської операції, п.п.138.1.1 п.138.2, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат до декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік включено витрати сформовані по документам отриманим від ТОВ «ВЕКТРА 3000» у розмірі 224263 грн. у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 47095 грн.

Згідно з п.3.1 р.3 акту перевірки «Аналіз формування ПрАТ «Макіївкагаз» податкового кредиту» у ході перевірки була використана інформація з акта перевірки від 13.11.2013р №1/22/37377252, отриманого від ГУ Міндоходів у Луганські області, відповідно до якого встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВЕКТРА 3000» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Отже підставою для висновків податкового органу про існування порушень з боку позивача стала наявність порушень з боку його контрагента.

Одночасно з цим, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ВЕКТРА 3000» на адресу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» було направлено комерційну пропозицію №17/15 від 03.04.2012 року, згідно з якою пропонувалося розглянути можливість придбання матеріалів та обладнання по цінам, зазначеним у додатку №1 (а.с.34-37 т.1), комерційну пропозицію №18/5 від 26.12.2012 року, відповідно до якої пропонувалося розглянути можливість придбання матеріалів та обладнання по цінам, вказаним у додатку №1 (а.с.38-39 т.1).

В період з 02 квітня 2012 року по 15 серпня 2013 року ТОВ «ВЕКТРА 3000» позивачу були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 520371,44 грн. (а.с.40-63 т.1), які були сплачені Приватним акціонерним товариством «Макіївкагаз» в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення (а.с.64-87 т.1, а.с.46-69 т.2).

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За приписом частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частою 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, комерційні пропозиції та акцептовані рахунки є підтвердженням укладення між ПрАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «ВЕКТРА 3000» договору у спрощений спосіб.

Виконання вказаного договору сторонами підтверджується наданими до матеріалів справи листом від 11.04.2012р (а.с.88 т.1), наказом №3/1 від 03.01.2012 р з додатком №1 (а.с.89 -91 т.1), наказом №29 від 17.01.2013р з додатком №1 (а.с.92-95 т.1), шляховими листами (а.с.96-126 т.1), видатковими накладними (а.с.127-150 т.1), прибутковими ордерами (а.с.175-197 т.1).

Наявність вищезазначених документів, а також відповідність їх вимогам чинного законодавства податковим органом в акті перевірки та в судовому засіданні не заперечується.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим Кодексом України.

Згідно з п.п. 14.1.156, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.2 ст. 201 Податкового Кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За приписом пункту 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні, видані позивачу (а.с.151-174 т.1) та зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних ПрАТ «Макіївкагаз» (а.с.42-45 т.2).

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з нереальністю здійснення господарської операції з ТОВ «ВЕКТРА 3000», п.п.138.1.1 п.138.2, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «ВЕКТРА 3000».

За таких обставин, на думку контролюючого ограну ПрАТ «Макіївкагаз» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ по податкові накладній отриманій від постачальника ТОВ «ВЕКТРА 3000» на суму ПДВ 86728,56, у зв'язку з нереальністю здійснення господарської операції, до складу витрат до декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік включено витрати сформовані по документам отриманим від ТОВ «ВЕКТРА 3000» у розмірі 224263 грн. у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 47095 грн.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.9 цієї статті встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих матеріальних витрат; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням); інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

Судом встановлено, що основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» є зокрема, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. Позивачу були поставлені товари згідно з додатками до комерційних пропозицій, які є номенклатурою матеріальних цінностей для основних видів діяльності ПрАТ «Макіївкагаз», що підтверджує зв'язок між придбанням таких товарів та використанням їх у господарській діяльності.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вищезазначеного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме шляхові листи (а.с.96-126 т.1), видаткові накладні (а.с.127-150 т.1), прибуткові ордери (а.с.175-197 т.1), рахунки на оплату (а.с.40-63 т.1), платіжні доручення (а.с.64-87 т.1, 46-69 т.2) є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ «ВЕКТРА 3000», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 цього кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, видані позивачу (а.с.151-174 т.1), оформлені належним чином та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ПрАТ «Макіївкагаз» (а.с.42-45 т.2).

Отримавши податкову накладну, покупець товару (послуг, робіт) набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Посилання відповідача на неправомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі операцій по укладеним з ТОВ «ВЕКТРА 3000» правочинам, в зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Виходячи із змісту правовідносин, які виникли між позивачем та його контрагентом вбачається, що сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду правочинів. Сторонами не було пред'явлено зауважень один до одного з приводу виконання укладених правочинів.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Отже, при формуванні позивачем податкового кредиту, у останнього не було зобов'язання здійснювати контроль та перевірку за дотриманням ТОВ «ВЕКТРА 3000» вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для формування позивачем податкового кредиту та витрат у відповідності до вимог діючого законодавства за господарською операцією з контрагентом - ТОВ «ВЕКТРА 3000».

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, а також не наведено обставин, що спростовують доводи позивача у цій справі, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з наданим платіжним дорученням №75 від 16.01.2014 року (а.с. 2 т.1) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 377,93 гривень, який відповідно до приписів ст. 94 КАС України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз" до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення №0000082202 від 11 січня 2014 року, №0000092202 від 11 січня 2014 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства по газопосточанню та газифікації "Макіївкагаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 20316900, місцезнаходження: 86125, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Артема, буд.1) витрати по сплаті судового збору у сумі 377 (триста сімдесят сім) грн. 93 (дев'яносто три) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті 19 лютого 2014 року, та проголошені в присутності представників сторін.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 лютого 2014 року.

Суддя Мальцева Н.Г.