ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2014 року (13:06) м.Сімферополь Справа №801/2560/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0017211702 від 07.09.2012.
Ухвалами суду від 14.03.2012 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 18.04.2013 у справі призначено судово-економічну експертизу, у зв'язку із чим провадження у справі зупинено.
27.01.2014 до суду надійшов висновок експерта від 20.01.2014, у зв'язку із чим ухвалою від 03.02.2014 відновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.02.2014 допущено заміну первісного відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АРКрим.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.
Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнавав з підстав викладених у письмових запереченнях, підтримавши висновки перевірки, у зв'язку із чим просив в задоволенні останніх відмовити. В судове засідання призначене на 18.02.2014 відповідач явку свого представника не забезпечив, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомили.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
В період з 10.08.2012 по 16.08.2012 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, за наслідками перевірки складено акт від 22.08.2012 за № 4955/17-2/НОМЕР_1 (далі - Акт) в якому викладені наступні порушення, а саме.
- ч. 1. 5 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. № 435-ІV, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД-ФО ОСОБА_2 із БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс», в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;
- завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 24726.00грн., у тому числі по періодах: за січень 2010 року - у сумі 14030,00грн., за травень 2010 року - у сумі 6096.00грн., за червень 2010 року - у сумі 4600,00грн. в порушення п.п.7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).
За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем 07 вересня 2012 року прийнято спірне податкове повідомлення -рішення:
- № 0017211702 про донарахування податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму - 24726 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6181,50 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд повинен встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій із вказаними контрагентами частково оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.
Матеріалами справи підтверджено реальне часткове виконання сторонами правочинів, встановлено факти сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.
Останні факти перевірялись судом, в тому числі і шляхом призначення у справі судово-економічної експертизи. Згідно висновку експерта №102/436-2013 від 20.01.2014 встановлено, що висновки акту перевірки від 22.08.2012 за № 4955/17-2/НОМЕР_1, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 24 726 грн. в сумі 10 696 не підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача та підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій із вказаними вище контрагентами.
Тому, оскільки висновки викладені у акті перевірки ДПІ, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 10 696 грн. не підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача, тому відсутні підстави для нарахування і штрафних санкцій.
Що ж стосується завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 14 030грн., то по останнім представником позивача пояснено, що первинні бухгалтерські документи втрачені бухгалтером, у зв'язку із чим перевірити правомірність їх нарахування, а ні у експерта, а ні у суду не було можливості, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягаючими.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
У відповідності ж до частини 3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову підлягає стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто в сумі 168,78грн.
Крім зазначеного, стягненню на користь позивача підлягають і реально понесені судові витрати за проведену по справі судово-економічну експертизу розмірі 8030,30грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 18.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 20.02.2014.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0017211702 від 07.09.2012 в частині завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 10 696 грн., а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 181,50 грн.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 понесені судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 168,78грн. та витрати за проведення експертизи в розмірі 8030,30 грн. із Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.