ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
03 лютого 2014 р. Справа № 802/4854/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,
представника позивача Давискиби В.В.,
представників відповідача Мусіровського О.А., Кирилюка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Тульчинської міської ради
до: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області
про: скасування вимоги в частині та визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася Тульчинська міська рада до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (надалі - Інспекція) про скасування вимоги в частині та визнання дій протиправними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Тульчинської міської ради за 2011 рік, за наслідками якої складено акт ревізії №04-19/43 від 17 травня 2013 року. В ході ревізії виявлено ряд порушень фінансової дисципліни.
На підставі даного акту органом державної фінансової інспекції 21 червня 2013 року сформовано та направлено на адресу Тульчинської міської ради лист-вимогу №04-21/968.
Позивач не погоджується з окремими висновками, що викладені у акті ревізії, та вважає пункт 1 листа-вимоги №03-22/186 від 21 червня 2013 року неправомірним, в зв'язку з чим просить його скасувати. Крім того, позивач вважає дії Інспекції при проведенні ревізії протиправними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись при цьому на обгрунтованість висновків, що викладені в акті ревізії №04-19/43 від 17 травня 2013 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
На підставі ухвал Тульчинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2013 року та від 25 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Тульчинської міської ради за 2011 рік, за наслідками якої складено акт № 04-19/43 від 17 травня 2013 року (а.с. 17-43).
В ході ревізії виявлено порушення Тульчинською міською радою вимог пунктів 3.3.10.1 та 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року №174, які призвели до заподіяння збитків бюджету в загальному розмірі 64374,20 гривень.
Суть виявлених порушень полягає у тому, що Тульчинською міською радою проведено оплату робіт по реконструкції спортивного майданчика з штучним покриттям для мініфутболу на території ВПУ-41 по завищеним обсягам таких робіт.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії № 04-19/43 від 17 травня 2013 року, Тульчинською міською радою 28 травня 2013 року подано заперечення на вказаний акт. Однак, вони не були взяті контролюючим органом до уваги.
За результатами проведеної ревізії органом державної фінансової інспекції сформовано лист-вимогу №04-21/986 від 21 червня 2013 року (а.с.63-65). Цим листом вимагалося від Тульчинської міської ради стягнути з суб'єктів господарювання ПрАТ "РБУ-6", ФОП ОСОБА_4 та перерахувати до державного бюджету кошти в розмірі 64374,20 гривень, що сплачені за обсяги виконаних робіт, які перевищують обсяги, встановлені у локальному кошторисі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні врегульовапні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (надалі - Закон).
Відповідно до статті 2 цього Закону головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Статтею 4 Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Також вказаною статтею контролюючому органу надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Так, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ремонтних робіт по реконструкції спортивного майданчика з штучним покриттям для мініфутболу Тульчинською міською радою залучено суб'єктів господарювання ПрАТ "РБУ-6", ФОП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5
Головним проектувальником кошторисної документації виступало ПрАТ "РБУ-6".
Локальним кошторисом №2-1-1 визначено кошторисну вартість робіт по реконструкції спортивного майданчика, що становила 231312 гривень.
Разом з тим, як свідчать акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 21 вересня 2011 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, всього вартість таких робіт складає 161138,23 гривень.
Така розбіжність у сумах, що визначена у локальному акті №2-1-1 та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт, виникла в зв'язку із завищенням в акті приймання виконаних будівельних робіт обсягів тих робіт, що проводились виконавцем ПрАТ "РБУ-6".
Відтак, наведене вище свідчить про завищення обсягів виконаних робіт ПрАТ "РБУ-6", здійснених по реконструкції спортивного майданчика, що, в свою чергу, свідчить про завищення вартості витрат, понесених бюджетом під час виконання робіт по реконструкції спортивного майданчика.
Також судом встановлено, що актом контрольних обмірів, складеного 11 квітня 2013 року та підписаного заступником міського голови м. Тульчин Овчаруком О.С., головою правління ПрАТ "РБУ-6" Баришніковим А.Д., інженером технічного нагляду ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4, підтверджується завищення витрат ФОП ОСОБА_4 під час виконання робіт по реконструкції спортивного майданчика.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування пункту 1 листа-вимоги №04-21/986 від 21 червня 2013 року відсутні.
Не можуть слугувати підставою для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 листа-вимоги припущення представника позивача на помилковість перерахунку виконаних будівельних робіт, оскільки суд встановив, що застосування під час перерахунку програмного комплексу АВК-5 в редакції 2.10.0 жодним чином не повпливало б на розмір визначеного перевищення, а правильність проведеного перерахунку підтверджується відповідним актом перерахунку, підписаного представником Державної фінансової інспекції у Вінницькій області та головою правління ПрАТ "РБУ-6".
Таким чином, вимога позивача про визнання протиправним та скасування пункту 1 листа-вимоги не підлягає задоволенню.
Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і посилання представника позивача на протиправність дій відповідача при проведенні ревізії, оскільки під час проведення ревізії дотримано термінів її проведення, що визначені ухвалами Тульчинського районного суду від 26 березня та від 25 квітня 2013 року; в строк, що передбачений пунктом 43 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, відповідачем надано письмовий висновок на заперечення до акту ревізії; також під час проведення ревізії відповідачем дотримано вимог пункту 14 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550.
Відтак, посилання представника позивача на протиправність дій, які, на його думку, мали місце під час проведення ревізії, не знайшли свого підтвердження.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів органу державної фінансової інспекції, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З приводу розподілу судових витрат, то суд враховує положення статті 94 КАС України та вважає, що судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович