Справа № 114/2187/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2014року смт. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством та відповідачем було укладено кредитний договір. Відповідачка отримала споживчий кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 16000, 00 гривень з процентною ставкою за користування кредитом 29, 5 % річних із кінцевим строком повернення до 25.10.2010 року. За вказаним договором відповідачка була зобов'язана погашати щомісячно суму кредиту та нараховані відсотки за його використання відповідно до встановленого графіку. Внаслідок невиконання умов договору рішенням Роздольненського районного суду АР Крим по справі №2-783/09 від 24.09.2009 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача сума заборгованості у розмірі 16047, 86 гривень станом на 01.06.2009 рік. Як зазначає позивач, ні рішення суду, ні умови кредитного договору відповідачкою не виконуються, тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 38097, 97 гривень, а також судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву, відповідно до якої просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.
Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК фіксування судового засідання матеріально-технічними засобами не проводилось.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов необґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних правових підстав.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що за кредитним договором №014/0303/82/0003503 від 25.06.2008 року ОСОБА_2 отримала споживчий кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 16000, 00 гривень з процентною ставкою за користування кредитом 29,5 % річних із кінцевим строком повернення до 25.10.2010 року. Відповідно до умов кредитного договору відповідачка зобов'язалась сплачувати обов'язкові платежі за кредитом в період, визначений договором, які складаються із заборгованості за кредитом, відсотками, а також інші витрати згідно умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно умов кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання прийняти, належним чином використати та повернути кредитору кредитні кошти у строки зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором.
В результаті невиконання відповідачкою умов кредитного договору позивач звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за кредитним договором.
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 24.09.2009 року у справі №2-783/09 (а.с. 10) позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 16047, 86 гривень.
Відповідно до копії виконавчого листа №2-783/09, виданого Роздольненським районним судом АР Крим, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2010 року, листа ВДВС Роздольненського РУЮ від 11.12.2013 року №03-14/13330, рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 24.09.2009 року у справі №2-783/09 знаходилось на виконанні, та було виконане 29.03.2013 року. Загальна сума заборгованості склала 17674, 65 гривень. Виконавче провадження було закрито у зв'язку з фактичним виконанням.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Постановою Верховного суду України від 06.11.2013 року у справі з аналогічних правовідносин, які розглядаються судом, визначено, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
За дослідженими обставинами справи суд вважає за доцільне зазначити, що рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 24.09.2009 року у справі №2-783/09 було виконано повністю, заяв, попереджень або вимог до ОСОБА_2 позивачем з моменту пред'явлення виконавчого листа до виконання щодо сплати додаткових коштів, окрім як за рішенням суду, не надавалось та не надсилалось поштою, про що свідчить відсутність відповідних документів у матеріалах справи.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин, тобто до основної та додаткової вимоги, строків позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав та наявність підстав для пред'явлення позову з моменту пред'явлення виконавчого листа до виконання та порушення зобов'язань з виконання виконавчого листа, тобто з 21.04.2010 року.
Отже ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0303/82/0003503 від 25.06.2008 року з порушенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 525,526, 626, 629, 551, 1050, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-218, ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: