ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 лютого 2014 рокуСправа №827/2974/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.,
при секретарі - Козько М.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.11.2013;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання дій неправомірними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2013, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/3 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:05:007:0076.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 7187911 від 25.10.2013 порушено права Позивача на власність на підставі того, що ним у 2008 році отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки, а державну реєстрацію Позивач просить провести у 2013 році на підставі діючого на час реєстрації законодавства, що на думку Позивача є правомірним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову. Зазначив, що згідно з нормами чинних законодавчих актів, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним та підлягає скасуванню. Також просив зобов'язати реєстраційну службу головного управління юстиції в м. Севастополі провести державну реєстрацію права власності на 1/3 частку земельної ділянки АДРЕСА_1.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд враховує, що явка у судове засідання є правом, а не обов'язком учасників процесу, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог глави 3 КАС України, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався у судове засідання, але в судове засідання не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 в межах землекористування СТ «Комунальник» належала на праві власності ОСОБА_3, даний факт підтверджується державним актом серії НА № 941240 від 18.11.2005 (арк. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
23 жовтня 2008 року, ОСОБА_2 (чоловік спадкодавця), ОСОБА_1 (батько спадкодавця), ОСОБА_4 (мати спадкодавця) отримали свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку АДРЕСА_1.
В зв'язку з чим, Державний акт на земельну ділянку НОМЕР_1 НА № 941240 від 18.11.2005 був анульований.
В ході судового розгляду встановлено, що Позивач у встановленому порядку на підставі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку НОМЕР_1 від 23.10.2088 правовстановлюючий документ - державний акт на право власності на земельну ділянку до 01.01.2013 не отримав.
Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Клеменовою І.М. 25.10.2013 прийнято рішення № 7187911 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/3 частку земельної ділянки АДРЕСА_1. Підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є не усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 за № 703 (яка була чинна та діяла на момент виникнення правовідносин).
Так, зазначений Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, разом із заявою (стаття 19 Закону).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.
В період встановлення системи державної реєстрації прав відповідно до Закону така реєстрація проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видані чи оформлені до 01 січня 2013 року.
Відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень передбачена ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 за № 703 (яка діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. Та державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, підставою для відмови державного реєстратора у реєстрації права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку земельної ділянки є, зокрема невиконання вимог, на підставі яких державний реєстратор зупинив на строк 5 днів розгляд заяви. У період встановленого строку заявник не усунув недоліки та не надав документи, необхідні для проведення реєстраційних дій, а саме - державний акт на право власності на земельну ділянку.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем повністю виконаний обов'язок щодо правомірності дій та рішень, а доводи, що наведені позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог спростовуються наявними доказами, тому судом до уваги не приймаються.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до передбачених статтею 19 Закону підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень віднесено в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Тому позивач не позбавлений права визнати право власності на земельну ділянку в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 14.02.2014.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги у строки і порядку, передбачені ст. 186 КАС України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя підпис О.В. Гавура
З оригіналом згідно
Постанова не набрала чинності
Суддя О.В. Гавура