№ справи:123/14980/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.

№ провадження:22-ц/190/1221/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Онищенко Т.С.,

суддів:Даніла Н.М., Рошка М.В.

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і Сімферопольської міської ради АР Крим про скасування рішення та припинення права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.12.2013, -

в с т а н о в и л а :

Позивач - ОСОБА_6 в грудні 2013 року звернулася до суду з даним позовом і просила: скасувати рішення Сімферопольської міської ради №181 від 30.06.2011 в частині затвердження проектів землеустрою, технічної документації та передачі у приватну власність ОСОБА_8 - земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 (у районі житлового будинку НОМЕР_1 поз. по ПГ-1) для будівництва та обслуговування житлового будинку і ОСОБА_7 - земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 (у районі житлового будинку НОМЕР_1 поз. по ПГ-2) для будівництва та обслуговування житлового будинку; припинити право власності ОСОБА_8 і ОСОБА_7 на зазначені земельні ділянки /арк. с. 2-4/.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.12.2013 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за даним позовом /арк. с. 5/.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права /арк. с. 7/.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача-апелянта, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір є публічно-правовим, у зв'язку з чим повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Однак, такого висновку суд дійшов з порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справи в постанові Пленуму «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 зазначив, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 Цивільного кодексу України, статті 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного Кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 Земельного Кодексу України та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 Земельного Кодексу України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 Земельного Кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір про приватне право на землю, внаслідок чого такий спір є цивільним, а не є публічно-правовим, що в свою чергу виключає можливість розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, є помилковим, а ухвала, яка є предметом апеляційного оскарження, прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, які передбачені статею 15 Цивільного процесуального кодексу України, що призвело до неправильного вирішення питання.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів скасовує ухвалу суду з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.12.2013 скасувати з передачею питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: