Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/78/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Пасічник Д.І.
Категорія - 163-1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д.Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2014 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, що проживає в АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 487303 від 13 грудня 2013 року, складеного головним державним ревізором - інспектором сектору перевірок банківських та небанківських фінансових установ управління податкового аудиту Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області Квашою Г.Ю., директору ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3поставлено за провину порушення ведення податкового обліку, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України,що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 33 667 грн., а також п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, ст. 138 та п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал, 3 квартал 2012 року, півріччя 2013 року в розмірі 24 054 грн.
Постановою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2014 року ОСОБА_3визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85, 00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати дану постанову суду, вказуючи на необ'єктивність та неповноту у з'ясуванні судом фактичних обставин справи, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та доведеність його вини.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити і крім обставин, викладених в скарзі пояснив, що факти викладені в акті перевірки про фіктивність укладених ним угод, відсутність розрахунків та первинної бухгалтерської документації не відповідають дійсності, що в даний час результати перевірки, а також податкове повідомлення - рішення оскаржуються ним в окружному адміністративному суді.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, зваживши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов до висновку, про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволеннюза таких підстав.
Згідно диспозиції ч. 1 ст.163-1 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення керівниками підприємств та іншими посадовими особами, встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, вказані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції були порушені.
Як вбачається з матеріалів справи, приводом для притягненняОСОБА_3 до адміністративної відповідальності стали результати невиїзної позапланової перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» з приводу дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» за січень 2012 року, ТОВ «Приємна пропозиція» за серпень 2012 року, ТОВ «Адвалор-Аккаунт» за квітень 2013 року.
Згідно акту № 37/11-23-22-07/37277402 від 13 грудня2013 року (а.с. 2-33) в основу висновків даної перевірки покладені акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», тобто ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Адвалор-Аккаунт» із - за їх відсутності за податковою адресою, а також дані інформаційної бази ДПС України щодо співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів вказаних підприємств, які вказують про фіктивність їх фінансово - господарської діяльності.
При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 та під час розгляду справи судом першої інстанції не враховано, що в Україні задекларовано і діють принципи свободи договору, презумпції правомірності правочину, а також доведеності пред'явленого обвинувачення на принципах всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи.
Згідно норм нині діючого цивільного законодавства України ( ст. ст. 203, 215, 228, 234 ЦК України ) правочин є недійсним, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин) або визнана судом.
Матеріали справи не містять рішення суду з приводу визнання не чинними або фіктивними угоди, укладені між ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»,ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» та ТОВ «Адвалор-Аккаунт» протягом перевіряємого періоду.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що правомірність та законність акту перевірки № 37/11-23-22-07/37277402 від 13 грудня 2013 року, який став приводом для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а також податкові повідомлення-рішення № 0000452207, № 0000462207 від 26 грудня 2013 року про застосування фінансових санкцій, оскаржується ОСОБА_3 в окружному адміністративному суді Кіровоградської області, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження в справі від 31 січня 2014 року.
Відповідно до п.56.22 ст.56 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та доведеність його вини є передчасними, оскільки процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення триває, тобто акт перевірки № 37/11-23-22-07/37277402 від 13 грудня 2013 року,в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу Україниє не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість не має підстав.
Також слід зазначити про неконкретність пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Так, дата, час і місце вчинення ОСОБА_3 даного правопорушення в протоколі взагалі не зазначено, посилання на нормативні акти, які нібито порушені ОСОБА_3 також відсутні, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
При таких обставинах, грубого порушення процесуальних вимог та неконкретності пред'явленого обвинувачення, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП було явно передчасним та необґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність у діях ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
З огляду на викладене постанова районного суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАПпідлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85,00грн.- скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов