Судове рішення #354039
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "11" грудня 2006 р.  16:20              Справа № АС-44/353-06

вх. № 12134/4-44

 

Суддя господарського суду Харківської області Дюкарєва С.В.

за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.

представників сторін

позивача- ОСОБА_2, дов. від 15.10.2006р.

відповідача - Волков С.В., дов. №02/15/817 від 16.05.2006р.

по справі за позовом  ФОП ОСОБА_1, м. Балаклія  

до  Балаклійська міська рада м. Балаклія 

про визнання недійсним рішення 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач просить суд визнати недійсним рішення Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 “Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1”; зобов'язати відповідача надати в строкове користування позивачу земельну ділянку площею 0,04га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та укласти на вказану земельну ділянку договір оренди; зобов'язати відповідача оформити право на оренду вказаної земельної ділянки шляхом укладення договору оренди з позивачем; а також покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем незаконно прийнято рішення НОМЕР_1 “Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1”.

Позивачем 21.11.2006р. надано заяву з розрахунком судових витрат, які він просить відшкодувати за рахунок відповідача: судовий збір, проїзд до суду і назад за два дні, добові за дві доби.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву та доповнення до заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивач в порушення ст. 125 Земельного кодексу України приступила до використання спірної земельної ділянки до укладення договору оренди. Позивач неодноразово попереджувався про необхідність звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, однак жодного реагування з боку позивача не відбувалось.

У судових засіданнях з 07.11.2006р. по 21.11.2006р., з 21.11.2006р. по 28.11.2006р., з 28.11.2006р. по 11.12.2006р. оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням Балаклійської міської ради Харківської області від 23.12.2005р. “Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення та нормативної грошової оцінки земельної ділянки в АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1” позивачу дозволено замовити у відповідній землевпорядній організації проект відведення та нормативну грошову оцінку земельної ділянки  в АДРЕСА_1  для установки пересувного торговельного павільйону з метою отримання в оренду.

У відповідності до зазначеного рішення позивачем згідно договору НОМЕР_2 було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для встановлення пересувного торговельного павільйону в АДРЕСА_1.

 Виготовлений проект землеустрою позивачем було передано до Балаклійської міської ради для розгляду.

Рішенням Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 від  21.08.2006р.  «Про відмову у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1» позивачу відмовлено у наданні спірної земельної ділянки, скасовано  рішення від 23.12.2005р. “Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення та нормативної грошової оцінки земельної ділянки в АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1” та зобов'язано позивача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що рішення Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 від  21.08.2006р.  прийнято незаконно, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Порядок надання земельних ділянок в оренду встановлено Земельним кодексом України.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України  громадяни та юридичні особи набувають права  власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України  передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України  встановлено, що умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах,  природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Рішення Балаклійської міської ради Харківської областіНОМЕР_1 від  21.08.2006р.  «Про відмову у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1» мотивовано тим, що позивачем самовільно, до укладення договору оренди зайнято спірну земельну ділянку.

В обґрунтування цього відповідач посилається на листи, які направлялись ним на адресу позивача, з вимогою звільнити спірну земельну ділянку (лист НОМЕР_3).

У відповідності до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано жодних інших доказів самовільного зайняття позивачем спірної земельної ділянки (актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколів про адміністративне правопорушення, приписів та інше), а зазначені листи не можуть бути прийняті судом до уваги у якості належного доказу порушення позивачем  вимог земельного законодавства.

Таким чином, рішення Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 від  21.08.2006р.  «Про відмову у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1» прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, порушує цивільні права та інтереси позивача, що підтверджується матеріалами справи, а тому має бути визнане незаконним та скасоване.

У відповідності до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії або нормативно-правовий акт, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішенням Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 від  21.08.2006р.  «Про відмову у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1» підлягають задоволенню.

 

Як свідчать матеріали справи, вимоги, викладені в рішенні Балаклійської міської ради Харківської області від 23.12.2005р. “Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення та нормативної грошової оцінки земельної ділянки в АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1”, позивачем виконані належним чином, на замовлення позивача виготовлено проект відведення земельної ділянки, отримано дозволи відповідних установ. 

Позивачем дотримано порядок укладення договору оренди землі, визначений Земельним кодексом України, а тому вимога позивача про зобов'язання відповідача надати в строкове користування позивачу земельну ділянку площею 0,04га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та укласти на вказану земельну ділянку договір оренди, обґрунтована, законна та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

 

У відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать серед іншого витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

У відповідності до ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.  Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.  Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В підтвердження витрат, пов'язаних з переїздом  представника позивача з м. Балаклії до м. Харкова на засідання суду, позивачем надано до матеріалів  справи квитанції на загальну суму 24,68грн.

В обґрунтування відшкодування добових витрат позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»  від 23 квітня 1999 р. N 663 встановлено для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) такі граничні норми добових витрат: у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 25 гривень.

Позивач по справі є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, а тому положення постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» не розповсюджуються на порядок направлення його представника до суду.

За таких умов суд дійшов до висновку, що суму витрат  позивача у вигляді добових в сумі 50 грн. не повинно бути покладено на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст.87, 91, 98 КАС України вважає за необхідне покласти на відповідача  3,40грн. державного мита , 24,68 грн. пов”язаних з прибуттям представника позивача до суду.

 

Керуючись статтями    ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, 86 ,87,91, 94, 98, 99, 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати рішення Балаклійської міської ради Харківської області НОМЕР_1 від  21.08.2006р.  «Про відмову у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1».

Зобов'язати Балаклійську міську раду Харківської області, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Куйбишева, 16, код 24134225 надати в строкове користування Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_3 земельну ділянку площею 0,04га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та укласти на вказану земельну ділянку договір оренди.

Стягнути з Балаклійської міської ради Харківської області, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Куйбишева, 16, код 24134225 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_3 - 3,40грн. державного мита, 24,68 грн. пов”язаних з прибуттям представника позивача до суду.

В частині покладання на відповідача добових у розмірі 50 грн. відмовити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження постанови через суд першої інстанції спочатку подається заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

    

Повний текст постанови складено 13.12.2006р. о 10:00.

 

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація