Справа № 2а/1570/176/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур`євій К.І.

за участю сторін: представника позивача - Онищенко О.В. (за довіреністю)

представника відповідача - Василіна В.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення податкової заборгованості.

З урахуванням уточнення до позовної заяви від 16 грудня 2013 року позивач присить стягнути з відповідача податкову заборгованість по податкам та зборам у загальному розмірі - 73 441 934, 96 грн., у тому числі:

- по податку на додану вартість у розмірі - 8 510 566, 40 грн.;

- по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі - 40 044 276, 00 грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб у розмірі - 1 478 580, 49 грн.;

- по комунальному податку у розмірі - 129 906, 89 грн.;

- по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі - 21 244 716, 10 грн.;

- по збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання вони водних об'єктів місцевого значення) у розмірі - 11 748, 58 грн.;

- по платежу «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища» у розмірі - 3 779, 98 грн.;

- по податкам та зборам не віднесеним до інших категорій у розмірі - 745, 59 грн.;

- податку на частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у розмірі - 2 017 614, 93 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволені відмовити, з підстав наведених у запереченнях на адміністративний позов та наданих пояснень.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 1997 року Жовтневою райадміністрацією м. Одеси зареєстровано ДСК «Чорноморське морське пароплавство», про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1428 та підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.183 том 4).

Згідно довідки № 260 від 14 грудня 2000 року про взяття на облік платника податків, ДСК «Чорноморське морське пароплавство» взято на облік у податковій 04 липня 2000 року за № 130 (а. с. 184 том 4).

Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість по податкам та зборам, яка підлягає стягненню за рішенням суду у загальному розмірі - 52 200 680, 57 грн.

Так, по податку на додану вартість позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 8 510 566, 40 грн., проте на думку суду до стягнення підлягає сума заборгованості у розмірі 4 060 375, 43 грн., яка виникла за позивачем наступним чином.

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість виникла, зокрема, в результаті самостійного визначення відповідачем суми податкового зобов'язання по податковим деклараціям, починаючи з 2003 року та до подання податкової декларації у вересні 2013 року.

Також, заборгованість ДСК «Чорноморське морське пароплавство» по податку на додану вартість складається із заборгованості у розмірі 1 651 853, 50 грн., яка виникла на підставі прийняття податкових повідомлень-рішень.

Як встановлено судом, в результаті проведення СДПІ у Приморському районі м. Одеси комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001 року по 01.01.2004 року, складено акт перевірки від 24.11.2004 року № 6657/23-10/01125614 9 (а.с.1-91 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2005 року №0015292301/3 (а.с.94 том 1), яким ДСК «Чорноморське морське пароплавство» визначено податкове зобов'язання в загальній сумі 1 100 994,00 грн. по податку на додану вартість. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення, було оскаржено в судовому порядку. Постановою господарського суду Одеської області від 04.06.2010 року (а.с. 217-2226 том 4) по справі № 34-13-23/205-05-6390А в задоволенні позовних вимог ДСК «Чорноморське морське пароплавство» було відмовлено повністю.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2005 року №005952301/0, ДСК «Чорноморське морське пароплавство» було визначено податкове зобов'язання на суму у розмірі 550 859, 50 грн.

Відповідно до уточнень на позовну заяву від 16 грудня 2013 року, по податку на додану вартість позивачем також заявлено до стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» суму пені у розмірі 591 584, 28 грн., а також штрафні санкції за актами перевірки минулих років у розмірі 200 000, 00 грн. та 350 859, 50 грн., проте які не можуть бути стягнуті з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2003 року, ухвалою Господарського суду Одеської області порушено провадження у справі про визнання банкрутом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (а.с. 14 том 5), якою на підставі ст.ст. 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), що стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію.

За змістом статті 12 Закону №2343-ХІІ, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю(ч. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 року №15).

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» пені, штрафів та інших фінансових санкцій не підлягають задоволенню, відповідно штрафні санкції за актами перевірки минулих років у розмірі 200 000, 00 грн. та 350 859, 50 грн. з позивача не стягуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України №2343-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, проте зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Це означає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений у відношенні ДСК «Чорноморське морське пароплавство» Ухвалою Господарського суду України від 11 липня 2003 року, зупиняє виконання ним грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до дня введення мораторію - 11 липня 2003 року.

За таких обставин, не підлягає до стягнення сума заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 3 307 747, 19 грн., яка рахувалась за відповідачем станом на 01 липня 2003 року, у тому числі по самостійно визначеним сумам податкових зобов'язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості по податку на додану вартість, яка підлягає стягненню за рішенням суду, складає 4 060 375, 43 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» заборгованості з податку на прибуток у розмірі 40 044 276, 00 грн., судом встановлено наступне.

Заборгованість відповідача по податку на прибуток виникла, зокрема, в результаті самостійного визначення суми податкового зобов'язання у податковій декларації з податку на прибуток №151469 від 11.08.2008 року на суму 15 240,00 грн., між тим внаслідок часткової сплати податкового зобов'язання борг складає 2 230,00 грн.

Також, сума податкового боргу з податку на прибуток утворилась у зв'язку з тим, що податковим повідомленням-рішенням СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0015262301/0 від 26.11.2004 року, ДСК «Чорноморське морське пароплавство» було визначено податкове зобов'язання на суму у розмірі 25 952 800, 00грн.

Крім того, СДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005962301/0 від 30.06.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у сумі 12 976 400,00 грн. (а.с. 93 том 1 ).

Разом із тим, з підстав наведених у даній постанові при вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми пені та штрафних санкцій по податку на додану вартість, а саме у зв'язку із тим, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги позивача щодо стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у сумі 12 976 400,00 грн. не підлягають задоволенню.

Отже, підлягає стягненню сума заборгованості ДСК «Чорноморське морське пароплавство» по податку на прибуток у розмірі 25 955 030, 00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 478 580, 49 грн., судом встановлено наступне.

Згідно облікових карток, станом на 12 квітня 2011 року заборгованість по земельному податку з юридичних осіб складала 663 738, 80 грн.

Згідно облікових карток станом на 30 вересня 2013 року заборгованість по земельному податку з юридичних осіб була збільшена в результаті самостійного визначення суми податкового зобов'язання у податкових деклараціях за 2011 рік на загальну суму - 266 089, 06 грн.; за 2012 рік на загальну суму - 336 513, 94 грн.; за 2013 рік на загальну суму - 252 385, 48 грн.

Таким чином, в результаті самостійного визначення сум податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, сума заборгованості за вищезазначений період складає у загальному розмірі - 854 988, 48 грн., проте, за час судового розгляду справи доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.

Також, судом встановлено, що сума заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 8 385, 08 грн., виникла за відповідачем до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (до 11 липня 2003 року), відтак, в силу прямої заборони закону не може бути стягнута з відповідача.

Крім того, в межах заявленої до стягнення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 478 580, 49 грн., позивачем заявлено суму 1 931, 26 грн., яка є пенею, внаслідок чого не підлягає стягнення з відповідача, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується.

По комунальному податку позивачем заявлено до стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» суму заборгованості у розмірі 129 906, 89 грн.

Як встановлено судом, до складу зазначеної суми входить пеня у розмірі 45 468, 23 грн., проте, як вже було неодноразово зазначено, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується, отже вказана сума пені з відповідача не стягується.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем заборгованість по комунальному податку частково погашено на суму - 3 095, 07 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 154-156 том 5).

Таким чином, до стягнення по комунальному податку підлягає заборгованість у розмірі 81 342, 96 грн.

Заборгованість по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності виникла в зв'язку з проведенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси перевірки, за результатами якої складено акт від 05.05.2009 року №6598/23-1/01125314 (а.с. 201 том 5) та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 22.02.2009 року №0000642200 на суму 463 744,10 грн. та від 22.05.2009року №0000632200 на суму 79,23 грн. (а.с. 250-251 том 5).

Проведенням позапланової виїзної тематичної перевірки по бербоут чартеру від 06.07.2006р. на т/х «Владимир Правик» по бербоут чартеру від 06.07.2006р. на т/х «Виктор Кибенок», за результатами якої складено акт від 01.09.2008р. №8645/22-0/01125614/34 (а.с. 255 том 5), встановлено наступні порушення, а саме: встановлена прострочена дебіторська заборгованість в іноземній валюті з компанією «SAF1NAT AN-NAJAAT SHIPPING COMPANY LIMITED» (Мальта) по бербоутним чартерам від 06.07.2006 по т/х «Владимир Правик» та «Виктор Кибенок» у розмірі - 108000.00 дол. США; встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 27000,00 дол. США (що еквівалентно 136350,00 грн.) та ненадходження валютної виручки в сумі - 108 000,00 дол. США (що еквівалентно - 523459,80 грн.) від компанії «SAFINAT AN-NAJAAT SHIPPING COMPANY LIMITED» (Мальта); встановлено порушення ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. та Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. №207 в частині приховування валютних цінностей, які знаходяться за межами України та підлягають обов'язковому декларуванню в НБУ станом на 01.07.2007р.

На підставі зазначено акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2008 року №0000872200 на суму 340,00 грн. (а.с.253 том 5).

Проведенням позапланової виїзної перевірки по договору №ОД-2373 від 16.07.2008р., за результатами якої складений акт від 28.07.2009р. №9450/22-0/01125614/61 (а.с.268 том 5), встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР зі змінами та доповненнями в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по бербоутним чартерам від 06.07.2006р., укладеним з компанією «SAFINAT AN-NAJAAT SHIPPING COMPANY LIMITED» (Мальта), у зв'язку з технічною помилкою при застосуванні курсів НБУ при розрахунку пені в попередніх актах перевірки №8645/22-00/1125614/34 від 01.09.2008р. та №6598/23-1/01125614 від 05.05.2009р.; встановлена прострочена дебіторська заборгованість в іноземній валюті з Адвокатською фірмою «Cuelder Rose Consults Ltd» (Британські Віргінські острови) по договору №ОД 2373 від 16.07.2008р. у розмірі - 6 300,00 євро; встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, в частині неотримання послуг від Адвокатської фірми «Cuelder Rose Consults Ltd» (Британські Віргінські острови) по договору №ОД 2373 від 16.07.2008р. у розмірі - 6 300.00 євро (екв. - 64 324,26грн).

На підставі даного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0001082200 від 12.08.2009 року на суму 1 518,94 грн. та №0001072200 від 12.08.2009 року на суму 34 928,07 грн. (а.с. 265-266 том 5).

Проведенням документальної невиїзної перевірки з питань дотримання термінів подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за результатами якої складено акт від 14.06.2010 року №7303/22-2/01125614/25 (а.с. 277 том 5), встановлено порушення ст. 1 Указу Президента України №319/94 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. та Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. №207 в частині несвоєчасного подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2009р. із простроченням 21 день (з 28.04.2009р. по 18.05.2009р.) станом на 01.10.2009р. із простроченням - 42 дні (з 27.10.2009р. по 07.12.2009р.).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010р. №0000442220 на суму 340,00 грн. (а.с. 276 том 5).

Також, згідно облікових карток платника податків, заборгованість відповідача по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності збільшилась та складає у загальному розмірі 21 244 716, 10 грн.

У судовому засіданні представник відповідача щодо стягнення з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» заборгованості по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності заперечував, посилаючись на те, що пеня протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів нараховуватись не може.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару).

Наведений Закон передбачає стягнення пені за порушення законодавчо визначених строків розрахунків, незалежно від причин з яких вони порушені. При цьому, для застосування передбачених Законом санкцій, достатньо факту порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті чи надходження імпортного товару.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що у даному випадку мораторій не поширюється на вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 21 244 716, 10 грн., оскільки нарахування такої пені визначено спеціальним законом за порушення законодавчо встановлених строків, а не за невиконання грошового зобов'язання, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заборгованість ДСК «Чорноморське морське пароплавство» по збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення у розмірі 11 748, 58 грн., підтверджується обліковими картками платника податків, виникла шляхом самостійного визначення відповідачем суми податкового зобов'язання відповідно до податкових декларацій, після ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів, отже підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища, встановлено наступне.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3 779, 88 грн.

Між тим, як встановлено судом, вказана сума заборгованості частково погашена відповідачем, а саме - на 2 916, 82 грн., що вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 159-161 том 5).

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 863, 06 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по податкам та зборам не віднесеним до інших категорій у розмірі - 745, 59 грн., судом встановлено, що вказана заборгованість виникла за відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №0000412305 від 30 квітня 2003 року на суму 680, 00 грн. та згідно облікових карток збільшена на 65, 59 грн. (пеня). Проте, не підлягає стягненню, внаслідок того, що заборгованість у сумі 680, 00 грн. виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (до 11 липня 2003 року), а сума 65, 59 грн. - це пеня, яка в силу прямої заборони закону, під час дії мораторію не нараховується.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по податку на частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у розмірі - 2 017 614, 93 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження виникнення за відповідачем вказаної заборгованості, позивачем не надано до суду жодних доказів, відтак, суд відмовляє у задоволення зазначеної вимоги.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001р. №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно положень ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), відповідач зобов'язаний сплачувати обов'язкові платежі в терміни й у розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити податкове зобов'язання, зазначене у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.п. 5.3.2. п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону, передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий

контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що деякі положення вищезазначених положень законодавства втратили чинність, проте їх застосування обумовлено тим, що податкова заборгованість відповідача виникла, зокрема, під час їх дії.

Згідно п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та відповідно до п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Враховуючи вищезазначене, суд також наголошує, що перебування позивача в процедурі банкрутства під час дії мораторію, не звільняє його від сплати поточних грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (які виникли після введення мораторію), оскільки з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення господарської діяльності боржника, у зв'язку із чим за ним виникають відповідні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України)

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі положень ч. 3 ст. 160 КАС України, у судовому засіданні 13 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 23, 69, 71, 86, 128, 158-163 КАС України, Законом України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року, Податковим кодексом України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125614) суму заборгованості по податкам та зборам у загальному розмірі - 52 200 680, 57 грн. (п'ятдесят два мільйони двісті тисяч шістсот вісімдесят гривень п'ятдесят сім копійок) , у тому числі:

- по податку на додану вартість у розмірі - 4 060 375, 43 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 31113029700008, код платежу 14010100, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011;

- по податку на прибуток у розмірі - 25 955 030, 00 грн., та перерахувати на розрахунковий рахунок № 31118002700008, код платежу 11020100, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011;

- по земельному податку з юридичних осіб у розмірі - 846 603, 40 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 33211811700008, код платежу 13050100, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011;

- по комунальному податку у розмірі - 81 342, 96 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 33215828700008, код платежу 16010200, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011;

- по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі - 21 244 716, 10 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 31112105700008, код платежу 21081000, Одержувач: ГУДКСУ у м. Одеса ГУДКСУ в Одеській області 23213460 банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011;

- по збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання вони водних об'єктів місцевого значення) у розмірі - 11 748, 58 грн., та перерахувати на розрахунковий рахунок № 31114017700008, код платежу 13020100, Одержувач: ГУДКСУ у м. Одеса ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011;

- по платежу «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища» у розмірі - 863, 06 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 33112329700008, код платежу 19050200, Одержувач: ГУДКСУ у м. Одеса ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 18 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Глуханчук

18 лютого 2014 року