Справа № 2"а" - 120-2007
ПОСТАНОВА
ім'ям України
20 липня 2007 року місцевий суд Ленінського району міста Луганська в складі:
головуючого - судді Авалян Н.М. при секретарі - Холодовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом в обгрунтування якого вказав, що в період проходження військової служби в Київському військовому округі з 25.07.1986 року по 04.04.1988 рік він був відряджений для ліквдації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до військової комендатури Чернобильського гарнізону /місце дислокації - м. Чернобиль/, де виконував службові обов'язки з 30.05.1987 року по 20.08.1987 року.
З 10.05.1989 року по 30.05.2005 року проходив службу на посадах начальницького складу в оргнах внутрішніх справ та кримнально - виконавчої системи.
В 1992 році згідно висновку регіональної експертної ради Луганської області йому було встановлено зв'язок захворювання, отриманого при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та статус учасника ліквдації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії.
Як співробітник органів внутрішніх справ позивач був застрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 "Про порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового та начальницького склада ОВС. .."
В зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я висновком військово - лікарняної комісії УМВС України в Луганській області від 27.05.2005 року № 12 ув. Позивач був визнаний непридатним до військової служби за захворюванням, отриманому при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. МСЕК № 1 Луганської області від 08.06.2005 року позивачу була встановлена безстроково IIIгрупа інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /60% втрати працездатності/.
Відповідно до вказівки МВС України від 22.09.1994 року № І5/р-1540 особам рядового та начальницького складу, що виконували службові обов'язки при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та які стали внаслідок цього інвалідами, при оформеленні документів на виплату страхових сум слід керуватися п. 2-а Положення про порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування, затвердженого постановою Кабнету Мністрів України вд 19.11.1992 року № 627. Вказівкою МВС України № 3463/Бт 16.09.1993 року "Про порядок кваліфікації дій робітників органів внутрішніх справ при службових розслідуваннях фактів їх загибелі або поранень" факти поранень / контузій, травм, каліцтв/, отримані при ліквідації аварій розглядаються як пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, гормадської безпеки.
Про оформленні ОРОС Управління Державного департамента України з питань виконання покарань в Луганській області заяви позивача для виконання страхової суми в HACK "Оранта", в зв'язку з встановленням інвалдності, йому було відмовлено в класифікації страхової події, як заподіяної при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядка та громадської безпеки.
Страхова подія /інвалідність/ була визначена, як отримана в період проходження служби, незважаючи на те, що захворювання, отримані безпосередньо в період проходження служби в органах внутрішніх справ та кримінально - виконавчою системи згідно медичного освідчення ОВЛК УМВС України в Луганській області є незначними та не вплинули на втрату позивачем працездатності.
Луганською обласною дирекцією HACK "Оранта" позивачу була нарахована та виплачена занижена страхова сума по п. 2-б Положення, відповдно до постанови КМУ від 19.08.1992 року № 488 з розрахунку втрати працездатності в розмір 60% внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби в розмірі 5100 гривень, а не по п. 2-а Положення в розмірі 3-х річного грошового утримання.
На запит позивача МВС України листом № 15/2-А-2535 від 27.07.2005 року повідомили, що правових підстав для оформлення документів по п. 2-а Положення немає, так як "в період настання страхового випадку він був військовослужбовцем". Державний Департамент України з питань виконання покарань листом № 21А-3777 від 10.08.2005 року роз'яснив, що оскільки страховий випадок настав внаслідок захворювання, отриманого при виконанні службових обов'язків під час військової служби в системі Міністерства оборони, то дія постанови КМУ від 19.11.1992 року № 627 на позивача не розповсюджується. При цьому не виключається розповсюдження на позивача п. 2-б цієї постанови.
Як особа начальницького складу органів внутрішніх справ /кримінально - виконавча система/ позивач не може бути не застрахованим під час дій постанови Кабінета Міністрів України від 29.06.1991 року № 59.
Для виникнення зобов'язань HACK "Оранта" перед застрахованим співробітником при настанні страхового випадку під час проходження служби не має значення, в яких військових формуваннях він приймав участь по охороні громадської безпеки /ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС/. Відповідно до ст. 17 Конституції України захист громадської безпеки покладений на військові формування та правоохоронні органи. До уваги повинні бути прийняті обставини, при яких позивач отримав захворювання і як наслідок групу інвалідності. Позивач вважає, що неможна прирівнювати інвалідність, отриману при виконанні службових обов'язків по захитсу Батьківщини та отриманню в зв'язку з виникненням захворювання в період проходження служи.
Державним департаментом України з питань виконання покарань позивачу як інваліду ЧАЕС, який виконував службові обов'язки по ліквідації і наслідків аварії на ЧАЕС був присвоєний статус інваліда війни та видано посвідчення Б НОМЕР_1 від 20.07.2005 року. Тобто відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на статус інваліда війни, як отримавший інвалідність по захворюванню, пов'язаному з виконанням службових обов'язків по ліквідації і наслідків аварії на ЧАЕС. Також в пенсійному посвідченні НОМЕР_2 вказано, що позивач є інвалідом III групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням службових обов'язкв.
Відповідно до п.3 вказівки МВС України № 3463/Бш від 16.09.1993 року, як виникші при виконанні службових обов'язків, кваліфікуються випадки, пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, в тому числі якщо вони виникли: при ліквідації аварій, стихійних лих чи їх наслідків; при виконанні службового боргу по захисту України, рятуванню людського життя;
Пунктом 4 вказівки передбачену дану кваліфкацію застосовувати до співробітників ОВС, що здійснювали охорону громадського порядка, громадської безпеки та боротьбу з злочинністю в силу своїх службових обов'язкв, так і до інших співробітників, які були залучені до виконання цих задач.
Позивач вважає, що ніяких підстав для трактування страхового випадку, як такого, що стався в період проходження служби немає, оскльки: зв'язок захворювання з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС встановлений регіональною експертною радою Луганської області
при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; в свідоцтві про хворобу ОВЛК УМВС України в Луганській області встановлений причинний зв'язок захворювання, як пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; МСЕК № 1 Луганської області встановлена III група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; в пенсійному посвідченні НОМЕР_2 визначено, що інвалідність пов'язана з захворюванням, отриманим при виконали іслужбових обов'язків.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", військовослужбовцям, при встановленні інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою призначається пенсія за інвалідністю в порядку, визначеному законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювання, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби /службових обов'язків/. Згідно примітки до ст. 10 Закону до військовослужбовців відносяться: особи офіцерського складу; прапорщики, військовослужбовці поданстрокової служби; особи начальницького та рядового складу органів внутршніх справ, а також інших військових формувань.
Тому позивач просить суд:
1) визнати неправомірним відмову відповідача в кваліфвкації страхового випадку
(встановлення йому III групи інвалідності за захворюванням, отриманим при виконанні
службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році), як таку що виникла
при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні
громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочиннстю;
2) визначити страхову подію (встановлення йому III групи інвалідності за захворюванням, отриманим при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році), як таку що виникла при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочиннстю;
3) зобов'язати управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області оформити документи для виплати HACK"Оранта" страхової суми за страховою подією, яка виникла при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби з злочинністю.
В судовому засданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав суду аналогічні пояснення.
Представник вдповідача в судовому засданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, в обгрунтування своєї позиції пояснив наступне.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" , постановою КМУ від 19 листопада 1992р. № 627 особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи виплачуються одноразові страхові суми у зв'язку із захворюваннями і пов'язану з цим інвалідністю отриманими в період проходження служби.
Дія п.2-а Положення "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового і начальницького складу та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ" затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 1992 р. № 627 (далі положення) поширюється на осіб які рахувалися в штаті органів та підрозділів МВС України і згідно з відповідними наказами забезпечували охорону громадського порядку і майнову безпеку громадян в період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Страхова подія позивача (встановлена інвалідності) сталася в наслідок захворювань одержаних при виконання службових обов'язків не під час служби в системі органів внутрішніх справ а під час військової служби в системі Міністерства оборони України і тому на позивача не поширюється дія постанови № 627.
При цьому не виключається можливість застосування по відношенню до позивача п.2-б Положення (захворювання одержане в період проходження служби в органах і установах кримінально виконавчої системи) при умові оформлення відповідних документів.
Залучений до участі в справі представник третьої особи ВАТ HACK „Оранта" позов не визнав, надавши пояснення, аналогічні поясненням представника відповідача.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані ними письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 162 ч.2 п.1, п.2, ч.3 КАС України суд у разі задоволення позовних вимог може прийняти рішення про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що позивач мав статус військовослужбовця та проходив службу в Київському військовому окрузі. З 25.07.1986 року по 04.04.1988 рік він був відряджений для ліквдації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до військової комендатури Чернобильського гарнізону /місце дислокації - м. Чернобиль/, де виконував службові обов'язки з 30.05.1987 року по 20.08.1987 року.
В подальшому позивач набув статусу співробітника органу внутрішніх справ. З 10.05.1989 року по 30.05.2005 року він проходив службу на посадах начальницького складу в оргнах внутрішніх справ та кримнально - виконавчої системи.
Як військовослужбовець та співробітник органів внутрішніх справ позивач є застрахованою особою та має право на отримання страхових виплат від ВАТ HACK „Оранта" у разі встановлення йому інвалідності.
29.06.2005р. позивач оформив заяву на ім*я директора Луганської обласної дирекції ВАТ HACK „Оранта" про виплату йому страхової суми в зв*язку з встановленою йому третьої групи інвалідності.
Бланк вказаної заяви містить в собі відмітку органу кримінально-виконавчої системи, в якій позивач проходив службу. Зазначена частина бланку зповнюється посадовими особами відповідача, підписується ними та скріпляється печаткою.
Відмітка містить в собі реквізити про період проходження позивачем служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань та про настання страхової події - „в період проходження служби" або „при виконанні службових обов*язків, пов*язаних з безпосередньою участю в охороні громадської безпеки і боротьби зі злочинністю", де підкреслено страхова подія сталась „ в період проходження служби" .
Відмітка підписана начальником та головним бухгалтером Управління Державному департаменті України з питань виконання покарань у Луганській області.
Позивач вважає таку кваліфікацію страхової події, яка дана посадовою особою відповідача не правильною і вважає, що правильним слід вважати кваліфікацію страхової події „при виконанні службових обов*язків, пов*язаних з безпосередньою участю в охороні громадської безпеки і боротьби зі злочинністю".
Однак, судом встановлено, що кваліфікація страхової події надана не начальником Управління Державного департамента України з питань виконання покарань у Луганській області, а військово-лікарською комісією УМВС України в Луганській області за результатами медичного огляду позивача, що відображено в свідоцтві про хворобу №12 ув. від 27.05.2005р. в п.12 „Діагноз і
постанова військово-оікарської комісії про причинний зв*язок захворювання (пораненнялравми, контузії, каліцтва)".
В заяві про страхові виплати в розділі „відмітка органу кримінально-виконавчої системи" відповідним підкресленням тільки фіксується висновок військово-лікарської комісії.
Посадові особи відповідача не наділені повноваженнями проводити перевірку правильності висновку військово-лікарської комісії.
Досліджені судом докази, доводи сторін та положення чинного законодавства не дають суду підстав для висновку про неправомірність дій відповідача щодо оформлення відмітки на заяві позивача про страхову виплату, а саме - зазначення про те, що страхова подія сталась в період проходження позивачем служби, а тому заявлений позов в частині визнання неправомірними дій відповідача в зв*язку з кваліфікацією страхового випадку задоволенню не підлягає.
Посадовими особами відповідача були оформлені всі необхідні документи для отримання позивачем страхових виплат. При цьому судом не встановлено фактів порушень прав позивача.
За таких обставин правових підстав для визнання неправомірними дій посадової особи відповідача по кваліфікації страхової події не має.
Також не має підстав для задоволення позову в частині перекваліфікації страхової подіїв в зв*язку з анступним.
До компетенції суду не входить кваліфікація страхових випадків.
Встановлення інвалідності та причинного зв*язку захворювань з настанням інвалідності відноситься згідно з законодавством України до компетенції медико-соціальних експертиз та військово-лікарськихї експертиз. Для оскарження висновків вказаних експертиз встановлені спеціальні процедури.
Керуючись ст. ст. 69, 86, 158-163, 167, 186 України, ПКМУ №59 від 29.06.1991р. „Про
порядок і умови державного обов*язкового особистого страхування осіб рядового,
начальницкього ті вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ
республіки", ПКМУ №627 від 19.11.1992р. „Про внесення змін до Положення про порядок і
умови державного обов*язкового особистого страхування осіб рядового, начальницкього ті
вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки", ПКМУ №488
від 19.08.1992р. „Про Умови державного обов*язкового особистого страхування
військовослужбовців і військовозобов*язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та
членам їх сімей страхових сум", Наказом МОЗ України №183 від 07.04.2004р.,
зареєстрованим в Мінюсті України 22.04.2004р. за №516/9115 „Про затвердження Інструкції
про встановлення груп інвалідності", Наказм МО України №2 від 04.01.1994р.,
зареєстрованим в Мінюсті України 29.07.1994р. за №177/386 „Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України", ПКМУ №707 від 12.05.2007р. „Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції"", Наказом ВМС України №1346 від 27.12.2002р., зареєстрованим в Мінюсті України 31.01.2003р. за №83/7404 „Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професіних захворювань та аварій, що стались в органах і аідрозділах системи МВС України", суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
постанова може бути оскаржена в апеляційному суді Донецької області через районний суд протягом десяти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів повинна бути подана апеляційна скарга.