ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2006 р. | Справа № 15/386-06-10456А |
15 год. 34 хв. м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
при секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників сторін:
від позивача – Шахміна І.Ю.;
від відповідача – не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Сервіс” до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Сервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання скасування рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3602304/1/0 від 07.06.2006 р. та № 3602304/2/0 від 07.06.2006 р., посилаючись на відсутність порушень, встановлених в акті перевірки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/386-06-10456А та призначено попереднє засідання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2006 р. у справі № 15/386-06-10456А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник відповідача у судові засідання не прибув, проте до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначено про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, у зв’язку з чим відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про доповнення позовних вимог та просить суд також скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 43760/10/24-611 від 25.10.2006 р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків.
У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
12 травня 2006 р. працівниками ДПА у Київської області на підставі посвідчень від 12.05.2006 р. здійснено перевірку ТОВ „Навігатор-Сервіс” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу гральних автоматів, що належить позивачу та розташовані у приміщенні за адресою: м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 11.
За результатами перевірки ДПА у Київської області складений акт № 100002742305/102400932305 від 12 травня 2006 р. та ДПІ у Печерському районі м. Києва винесені рішення від 07.06.2006 р. № 3602304/1/0 та № 3602304/2/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 12 100,00 грн.
У зв'язку з непогашенням позивачем вказаних штрафних санкцій ДПІ Печерському районі м. Києва відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” винесено рішення № 43760/10/24-611 від 25.10.2006 р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків.
Проте, на думку суду, зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесені відповідачем на підставі акту перевірки, та рішення про продаж активів прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.
Ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” вважаються позаплановими.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи ОДПС, зокрема ДПІ у Приморському районі м. Одеси, мають право приступити до проведення позапланової перевірки, якщо вони надали платнику (СПД) під розписку направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу державної податкової служби. Однак, в порушення зазначеної норми, фахівцями ДПА у Київської області під час проведення перевірки не надані під розписку позивачу ні направлення на перевірку, ні копію наказу про проведення позапланової виїзної перевірки.
Більш того, витребувані судом копії направлень, посвідчень та наказу на проведення перевірки позивача згідно запиту відповідачем не були надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, згідно „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований Мінюстом України 25.08.2005 р. №925/11205 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Одна з перелічених підстав обов’язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.
Також, згідно ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Планова виїзна перевірка –перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб’єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки.
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій ст. 16 Закону України № 265, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Таким чином, підставами для проведення фахівцями ДПІ позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єкта підприємницької діяльності є підстави, зазначені у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” та постанова слідчого, органу дізнання або рішення суду відповідно до вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Проте, відповідач не надав жодних доказів про наявність підстав для проведення перевірки діяльності позивача з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Більш того, як вбачається з оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки № 001435/265504372304 від 12.05.2006 р., проте такий акт перевірки відсутній взагалі, оскільки на вимогу суду про надання акту перевірки ТОВ „Навігатор-Сервіс” відповідачем був наданий акт № 100002742305/102400932305, що також свідчить про відсутність акту, на підставі якого винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, посилання відповідача на те, що у позивача відсутні патенти на гральні автомати, які перевірялись ДПА у Київської області, та при замовленні гри позивачем не проводились розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, є безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Сервіс” зареєстровано Біляївською райдержадміністрацією Одеської області 09.11.2005 р. за адресою: Одеська область, м. Білявка, вул. Леніна, 139. Згідно рішення загальних зборів (протокол № 3 від 03.02.2006 р.) позивачем було створену Київську обласну філію позивача, яка була зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, кв. 59 (пізніше адреса була змінена згідно рішення загальних зборів засновників від 17.05.2006 р. (протокол №5).
Після державної реєстрації Київську обласну філію взято на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно довідки № 40422 від 21.02.2006 р. за формою № 4-ОПП, основним видом діяльності якої зазначено діяльність з організації азартних ігор.
Для здійснення діяльності по організації надання послуг в сфері грального бізнесу Київська обласна філія ТОВ „Навігатор-Сервіс” було укладено ряд договорів оренди приміщень, в тому числі договір від 20.04.2006 р. оренди приміщення за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 11 площею 50 кв.м., який було укладено строком на одинадцять місяців та 14 днів.
Проте, як встановлено судом, вказаний договір було розірвано 05.05.2006 р., про що свідчить угода про розірвання договору оренди нежилого приміщення, у зв'язку з чим орендоване приміщення було звільнено позивачем 07.05.2006 р., а всі гральні апарати були вивезені, що свідчить про відсутність гральних апаратів у приміщені, в якому здійснювалась перевірка, саме на момент здійснення податковою службою перевірки.
Крім того, як встановлено судом, у ТОВ „Навігатор-Сервіс” взагалі відсутні гральні автомати „Вікінг”, які зазначені в акті перевірки, позивач надавав послуги у сфері грального бізнесу гральними апаратами „Шалена мавпа” та „Мега-Джек” загальною кількістю 18 шт., також вказана в акті перевірки особа, що підписала акт з боку позивача, - оператор Гайжун А.М. ніколи не працював в Київській обласній філії ТОВ „Навігатор-Сервіс”, що підтверджується списком працівників позивача станом на 01.05.2006 р.
Так, оскільки діяльність по проведенню азартних ігор в орендованому позивачем приміщенні, розташованому за адресою м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 11, не проводилась, гральні автомати не розміщувалися, відповідно позивачем не отримувалися торгові патенти на вказані вище гральні автомати. Вказані обставини підтверджуються наступними фактами, а саме: відсутністю договорів оренди гральних автоматів між Київською обласною філією ТОВ „Навігатор-Сервіс” та ТОВ „Навігатор” (такі договори укладені позивачем та його філіями, причому кожною окремо, так як у ТОВ „Навігатор-Сервіс” не консолідована система бухгалтерського обліку, у зв’язку з відсутністю власних гральних автоматів, гральні автомати орендувались позивачем. Крім того, у зв'язку з недостатністю часу на отримання торгових патентів (договір оренди приміщення укладено 20.04.2006 р. та 05.05.2006 р. розірвано) та, оскільки грошові кошти на їх придбання перераховувались ТОВ „Навігатор-Сервіс” на адресу Київської обласної філії ТОВ „Навігатор-Сервіс”, грошові кошти на придбання торгових патентів були повернені в повному обсязі, про що свідчить виписка про рух грошових коштів на р/р 26008052602644 Київської обласної філії ТОВ „Навігатор-Сервіс” у ЗАТ „Приватбанк”.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції позивачу за порушення абз. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
У зв'язку з неправомірністю нарахування ДПІ у Печерському районі м. Києва позивачу штрафних санкцій відповідно вказаною ДПІ неправомірно прийнято також і рішення № 43760/10/24-611 від 25.10.2006 р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків у зв'язку з непогашенням позивачем податкового боргу зі сплати штрафних (фінансових санкцій), нарахованих оскаржуваними рішеннями від 07.06.2006 р. № 3602304/1/0 та № 3602304/2/0.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 07.06.2006 р. № 3602304/1/0 та № 3602304/2/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12100,00 грн. та рішення цієї ж ДПІ № 43760/10/24-611 від 25.10.2006 р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Сервіс” до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2006 р. № 3602304/1/0 та від № 3602304/2/0.
3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 43760/10/24-611 від 25.10.2006 р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст складено 14.12.2006 р.
Суддя Петров В.С.