20.02.2014
У К Р А Ї Н А
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 765/1139/14-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повний текст)
20 лютого 2014 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого: - судді Пекарініної І.А.
при секретарі Лахіні Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополе подання відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя про примусове входження до житла боржника - фізичної особи при виконанні рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 19 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири недійсним, визнання права власності на частку квартири,
В С Т А Н О В И В:
В.О. начальник відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя Д.Д. Васильцов звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2. Вказує на те, що рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 19 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири недійсним, визнання права власності на частку квартири, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути судові витрати у загальному розмірі 12838,47 гривень, боржник від виконання рішення суду ухиляється, також боржник не виконує законні вимоги працівників ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя, це приводить до порушення прав стягувача на отримання стягнутої суми. Також вказував на те, що в ході примусового виконання рішення суду, до фактичного місця проживання боржника державним виконавцем було здійснено вихід з метою перевірки його майнового стану, але інша особа яка перебувала в той час в будинку, впускати державного виконавця відмовилась, що позбавляє державного виконавця виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо складення акту опису та арешту майна боржника з метою проведення оцінки та примусової реалізації арештованого майна боржника.
В судовому засіданні представник ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя, пояснив суду, що про фактичне місце проживання боржника йому усно повідомили особи, що мешкають за адресою АДРЕСА_1. Боржник, при з'явленні до ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя, усно зобов'язалася погасити суму заборгованості, також пояснив суду, що боржник є пенсіонеркою, з її пенсії здійснюється погашення заборгованості за рішенням суду, в теперішній час сума заборгованості зменшилась та складає коло 8000 гривень, але виконавче провадження перебуває на виконанні більш ніж шість місяців, тому є підстави для звернення до суду з вказаним поданням.
Вислухавши пояснення представника ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя, вивчивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 19 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири недійсним, визнання права власності на частку квартири, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути судові витрати у загальному розмірі 12838,47 гривень, судом виданий виконавчий лист, який відповідно до ст. 368 ЦПК України є підставою для примусового стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувача суми заборгованості; виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя.
Відповідно до ст. 3,4,5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ухвал і постанов судів у цивільних справах.
Згідно ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" та ст.376 ЦПК України, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, можливо лише на підставі вмотивованого рішення суду. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти дії.
Згідно акту державного виконавця від 11.12.2013 року, складеного у присутності іншого державного виконавця, боржник ОСОБА_2 відмовилася надати доступ до житла.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняти ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку опечатувати ці приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, вставному законодавством.
Вимогами п. 4.1.1. ст. 4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, визначено, що державний виконавець, починаючі виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою зазначеною у виконавчому документі за умов, передбачених для вручення судових повісток (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
Частиною 5 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Проте, всупереч вказаним приписам правових норм, матеріали виконавчого провадження не містять доказів вручення боржнику - ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім того в матеріалах виконавчого провадження також відсутні докази повідомлення боржника про проведення державним виконавцем виконавчих дій, пов'язаних зі входженням до майна боржника або докази належним чином оформленої відмови боржника від одержання документів виконавчого провадження. Направлення ж державним виконавцем своїх вимог простою кореспонденцією не може свідчити про беззаперечне отримання їх боржником.
Також матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про те, що на час проведення виконавчих дій боржник проживає за вказаною адресою про входження до будинку за якою ставиться питання у поданні, не з'ясовані доходи, на які може бути звернено стягнення, не надано даних про звернення стягнення на кошті на рахунках та вкладах боржника в установах банків (зроблений запит та отримана відповідь лише з ВТБ Банку), на які в першу чергу звертається стягнення, відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження.
Крім того, суд зауважує, що рішення суду виконується шляхом відрахування заборгованості з доходу боржника у вигляді пенсійного забезпечення згідно пояснень представника ВДВС по 20% від суми пенсійного забезпечення, сума заборгованості погашається. Відомостей про свідоме ухилення від виконання рішення суду ОСОБА_2, суду не надано.
Враховуючі викладене, а також те, що входження до житла застосовується державним виконавцем у випадку, якщо інші примусові заходи не дали результатів і не надають можливості примусово виконати рішення суду, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті рішення про примусове входження (проникнення) до житла боржника.
Керуючись ст. 376 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя про примусове входження до житла боржника - фізичної особи при виконанні рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 19 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири недійсним, визнання права власності на частку квартири, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя - підпис
Копія вірна
Суддя Нахімовського райсуду
м. Севастополя І.А. Пекарініна