Судове рішення #353898
14/4527а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                             Справа №  07-14/4527а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2006 р.

10год., м. Черкаси


За адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Зінто”

до Черкаської митниці

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог –державної податкової інспекції у м. Черкаси

про визнання протиправними та скасування  податкових повідомлень та рішення


Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судових засідань Долженкова І.М.


Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Хмельницький О.С. - за довіреністю від 01.09.2006р., Сучкова Т.Є. –за довіреністю від 01.09.2006р.;

від відповідача: Щедріна О.М. –за довіреністю від 23.02.2006р.;

від третьої особи: Ігнатенко С.М. –за довіреністю від 06.07.2006р.; Демченко Л.О. – за довіреністю від 23.08.2006р.


Заявлено адміністративний позов про визнання протиправними та скасування:

податкових повідомлень відповідача від 12.11.2004р. №03-30/9221, за яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з ввізного мита у сумі 31558грн. 87коп., та №03-30/9222, за яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 6311грн. 77коп.;

рішення відповідача від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06 про визначення коду товару.

Заявою від 14.12.2006р. позивач уточнив позовну вимогу щодо визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06 і просив визнати протиправним і скасувати лише його пункт 4.2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для донарахування йому  визначених за спірними податковими повідомленнями сум ввізного мита і податку на додану вартість та для прийняття спірного рішення в оспореній частині стала неправильна класифікація відповідачем імпортованого позивачем знежиреного термічно обробленого соєвого борошна „SOPROLEC-8-ТВ 325” за товарною позицією 210690 по УКТЗЕД   як лецитинового соєвого борошна, отриманого шляхом введення лецитину (хімічна суміш). За твердженням позивача названий товар відповідає товарній позиції за 2304000000 УКТЗЕД  „Макуха та інші тверді відходи, одержані під час екстрагування соєвої олії, мелені або не мелені, не гранульовані або гранульовані”.

Крім того, позивач заперечує факт отримання ним спірних податкових повідомлень 15 листопада 2004р. згідно з наданим відповідачем повідомленням про вручення поштового відправлення №648230. При цьому позивач стверджує, що отримав копії спірних податкових повідомлень від відповідача лише 26.07.2006р., після того як отримав від третьої особи першу податкову вимогу від 17.07.2006р. №1/1367.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що саме останній неправильно класифікував за УКТЗЕД імпортоване ним соєве борошно при його митному оформленні за кодом 2304000000 замість коду 2106909890, що призвело до застосування неправильної, нижчої ставки ввізного мита і заниження його суми та суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету.

Також відповідач вважає, що позивач не довів факт неотримання ним 15 листопада 2004р. від пошти спірних податкових повідомлень, а тому пропустив встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Щодо спірного рішення  від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06  відповідач зазначив, що воно було прийняте за результатами експертного дослідження Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України відібраних позивачем зразків ввезених ним на територію України товарів за тимчасовою вантажною митною декларацією (далі –ВМД) від 06.04.2006р. №90200000/6/701157. Цим спірним рішенням були підтверджені визначені позивачем самостійно у названій вище тимчасовій ВМД та у ВМД від 06.05.2006р. №9020000007/6/701520, оформленій позивачем уже у звичайному порядку.

У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених вище підстав.

Представники третьої особи у засіданні суду підтримали заперечення проти позову, подані відповідачем.

З 14 по 25 грудня 2006р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.

14 травня 2004р. позивач через свого представника (декларанта) ТОВ „Торговий дім Логос” подав відповідачу ВМД №90200/4/006895 для митного оформлення ввезених позивачем на митну територію України із Сербії та Чорногорії у режимі імпорту таких товарів: термічно обробленого знежиреного соєвого борошна (жирністю 2%) для харчового та продовольчого призначення -19500кг; SOPRO-ТВ 200 –9750кг; SOPROLEC-8-ТВ 325 –9750кг. Усі ці товари були задекларовані за кодом УКТЗЕД –2304000000 „Макуха та інші тверді відходи, одержані під час екстрагування соєвої олії, мелені або не мелені, не гранульовані або гранульовані”. Саме за цим кодом позивач визначив і сплатив митні платежі, а відповідач здійснив митне оформлення ввезеного позивачем товару.

Листом від 05.10.2004р. №37/37-4399-ЕП управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України витребувало від відповідача документи, на підставі яких було класифіковане за кодом УКТЗЕД 2304000000  ввезене позивачем на митну територію України термічно оброблене знежирене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 та пояснення посадових осіб, уповноважених на виконання функцій контролю за класифікацією товарів.

Після розгляду наданих відповідачем матеріалів управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України листом від 12.10.2004р. №37/37-4496-ЕП повідомило відповідача, що ввезене позивачем на митну територію України термічно оброблене знежирене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 являє собою лецитиноване соєве борошно, яке отримують шляхом введення лецетину (харчова добавка Е 322) до соєвого борошна з метою отримання певних технологічних властивостей товару, і класифікується за кодом УКТЗЕД 210690. Цим же листом управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України поставило перед відповідачем вимогу провести перевірку та вжити заходів щодо стягнення митних платежів, які виникли внаслідок невірної класифікації товару.

Відповідач на виконання вимоги управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України провів камеральну перевірку позивача без складання акту такої перевірки і відповідно до пп. „в” пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України від 20.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон     №2181-ІІІ”) донарахував позивачу на оформлене за ВМД №90200/4/006895 соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 у кількості 9750кг - 31558грн. 87 коп. ввізного мита та 6311грн. 77коп. податку на додану вартість, як на товар, що класифікується за кодом УКТЗЕД 210690.

12 листопада 2004р. для узгодження позивачем донарахованих відповідачем сум ввізного мита і податку на додану вартість відповідач склав спірні податкові повідомлення відповідно №03-30/9221 і №03-30/9222, які того ж дня надіслав по пошті за належною адресою позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, згідно з яким це поштове відправлення було вручено особисто керівнику позивача Зінченку 15.11.2004р.  

6 квітня 2006р. позивач через свого представника (декларанта) ПП „Брокус” Черкаси подав відповідачу тимчасову ВМД №902000007/6/701157 для митного оформлення ввезених позивачем на митну територію України із Сербії та Чорногорії у режимі імпорту таких товарів:

текстуроване знежирене соєве борошно в пластівцях нейтрального кольору SOPROTEX-N/MINCED –8190кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2106108000;

нетекстуроване знежирене соєве борошно з помірною термічною обробкою  SOPRO UTB 100 –6000кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2304000000;

лецитинове термічно оброблене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 –6000кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2106909890.

Відповідач дозволив митне оформлення вказаних вище товарів за тимчасовою ВМД №902000007/6/701157.

Для вирішення питання про правильність класифікації товарів за УКТ ЗЕД  позивачем були відібрані зразки товарів з метою проведення експертного дослідження Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України.

За результатами такого дослідження та на підставі наданих позивачем товаросупровідних та інших документів відповідачем було прийняте спірне рішення від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06 про встановлення коду товару, пунктом 4.2 якого відповідач підтвердив код  УКТЗЕД 2106909890 на ввезене позивачем лецитинове термічно оброблене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 у кількості 6000кг.

6 травня 2006р. позивач відповідно до вимог ст. 82 Митного кодексу України подав відповідачу ВМД №9020000007/6/701520, оформлену у звичайному порядку, на ввезення названого вище товару у режимі імпорту, за кодами УКТЗЕД, які були заявлені у тимчасовій ВМД №902000007/6/701157.

1 серпня 2006р. уже після отримання від третьої особи першої податкової вимоги від 17.07.2006р. №1/1367 на сплату визначених відповідачем за спірними податковими повідомленнями сум ввізного мита та податку на додану вартість позивач подав відповідачу скаргу ці податкові повідомлення та на спірне рішення від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06 .

Відповідач листом від 07.08.2006р. №16-40/4158 відмовив позивачу у задоволенні поданої ним 01.08.2006р. скарги.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 ст.2 Закону №2181-ІІІ митні органи визначені як контролюючі органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 ст.2 Закону №2181-ІІІ встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Підпункт „в” пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п. 5.2.1 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі, коли платник податків протягом десяти  календарних днів, наступних за днем отримання ним податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, звернувся до останнього із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пп. 5.2.4 і 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків з урахуванням строків давності має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У відповідності з пп.6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 121 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155 передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено реєстроване поштове відправлення (поштовий переказ).

Статтею 312 Митного кодексу України встановлено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863 забезпечення  ведення УКТЗЕД покладено на Державну митну службу України.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р. містить такі норми:

„Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу” (частина 1 статті 71);

„Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів” (частини 1 і 2 статті 99);

„Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом” (частини 1 і 2 статті 100).

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Визначення кодів товарів за УКТЗЕД відноситься до виключної компетенції митних органів, а відтак рішення відповідача про визначення кодів товарів позивача з УКТЗЕД є обов’язковими для позивача і оскарженню не підлягають.

Станом на 05.09.2006р. - день звернення позивачем з позовом до господарського суду стосовно вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк закінчився і господарський суд не вбачає поважних причин його пропуску позивачем.

Відповідач довів факт належного надіслання позивачу по пошті спірних податкових повідомлень 12.04.2004р., а позивач не довів факт неотримання ним від пошти цих податкових повідомлень. Позивач є особою зацікавленою у вирішенні цієї справи на його користь, тому саме заперечення ним факту отримання від пошти спірних податкових повідомлень не є достатнім для цього доказом.

За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.

При прийнятті цієї постанови господарський суд враховував судову практику Вищого адміністративного суду України, викладену у його постанові від 02.06.2006р. у справі за позовом ТОВ „Чистий світ К” до Київської регіональної митниці про визнання недійсним рішення про визначення коду товару.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

У адміністративному позові відмовити повністю.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


СУДДЯ                                                                                              Дорошенко М.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація