ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 1052/14

Львівськиий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 24.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 10.12.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в якому просив: дії відповідача в частині недорахування та недоплати коштів на компенсацію 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України за період з 1 липня по 30 вересня 2013 р. та не прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання відповідно до п.14 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнати протиправними; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоотриману суму коштів на компенсацію 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України згідно п.14 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 липня по 30 вересня 2013 року.

Свої вимоги обґрунтовує, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалід ІІ групи. Відповідно до п.14 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому як інваліду, який віднесений до першої категорії, передбачається забезпечення продуктами харчування за медичними нормами, які встановлені Міністерством охорони здоров'я і затверджені постановою КМУ від 21 травня 1992 р. №258, з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацію 50% вартості цих продуктів харчування. 20.09.2005 р. була прийнята постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №936, згідно з п.9 якої сума коштів на забезпечення продуктами харчування, встановлюється облдержадміністраціями, а з 2007 р. Міністерством праці та соціальної політики (постанова КМУ від 14 лютого 2007 р. №211) незмінною на цілий рік, визначаючи її як середню величину вартості цих продуктів за три останні місяці попереднього року з врахуванням вимог ст.51 Бюджетного кодексу України. Вважає такий підхід до обрахунку даної допомоги є незаконним, необґрунтованим та суттєво занижує суму компенсації. Оскільки згідно з новим порядком сума є незмінною протягом року, а ціни на продукти харчування є змінними і вартість продуктів харчування за медичними нормами, визначеними згідно Додатку №4 постанови КМУ №258 від 21.05.1992 р. коливається в залежності від пори року і, як склалося на практиці, є суттєво вищою від того, що він отримує від держави згідно з цією постановою (таблиці цін на продукти, вартості продуктів за нормами МОЗ, розрахунок недоплати з липня по вересень 2013 р. додає). Таким чином, він не в змозі забезпечити своє харчування відповідно до норм МОЗ, які затверджені постановою КМУ від 21.05.1992 р. №258.

Оскаржуваною постановою Сихівського районного суду м. Львова від 24.12.2013 року, прийнятою у скороченому провадженні, в позові ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач, подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 3 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20.09.2005 р. №936 затвердив Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення чи встановлення розмірів компенсаційних виплат постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи не входить до компетенції органів місцевого самоврядування, яким є відповідач, - це виключна компетенція КМУ згідно із ст.ст.62, 67 Закону та ст.116 Конституції України; органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями надавати оцінку відповідності нормативно-правових актів України законам чи Конституції України, а зобов'язані їх виконувати і не можуть відповідати за позовами про порушення прав постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, які порушуються протиправними діями та бездіяльністю іншого суб'єкта владних повноважень Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи: ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесений до І категорії та є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, що настало внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача - Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

У п.14 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії гарантується забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Вказаним особам компенсується 50% вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Фізіологічні (медичні) норми забезпечення продуктами харчування розроблені Міністерством охорони здоров`я України згідно з постановою КМУ «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 21 травня 1992 р. №258 (Додаток №4).

У відповідності до вищезгаданих норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20.09.2005 р. №936 затвердив Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою КМУ від 14.02.2007 р. №211 до наведеного Порядку внесено зміни та п.9 викладено в такій редакції: Мінпраці в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. №258, і даних Держкомстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, м. м. Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону (796-12) для громадян, віднесених до категорій 1 і 2.

На виконання Порядку після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» наказом Міністерства соціальної політики від 31.01.2013 р. №35 встановлено та затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2013 р. Зокрема, для громадян І категорії у Львівській області передбачено виплату у розмірі 302 грн. щомісячно. Саме у такому розмірі позивач отримував компенсацію вартості продуктів харчування з 01 липня по 30 вересня 2013 року.

Відтак, аналізуючи вищевикладене, відповідач, згідно зі ст.116 Конституції України, керується постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936, яка не оскаржена і тому залишається чинною, тобто обов'язковою до виконання, та прийнятим в межах наданих йому повноважень наказом Міністерства соціальної політики України від 31.01.2013 р. №35.

Враховуючи зазначене, відповідачем в межах наданих йому повноважень під час здійснення функцій з виплати компенсації позивачу вартості продуктів харчування було дотримано норми чинного законодавства та не допущено його порушень. Зі сторони відповідача не приймалось будь-яких рішень щодо визначення розмірів компенсації (вирішення даного питання виходить за межі повноважень відповідача) та не вчинялось будь-яких незаконних дій, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними.

Таким чином, функції щодо визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» покладено на Мінпраці.

У Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відсутні повноваження щодо визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

А тому, відповідач правомірно виплачував ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості продуктів харчування у розмірі, який встановлено та затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики, до компетенції якого віднесено визначення розміру такої компенсації. З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 24.12.2013 року у справі № 464/12441/13-а пр. № 2-а/464/361/13 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар