Головуючий суду 1 інстанції - Бабенко С.Ш.
Доповідач - Маляренко І.Б.
Справа № 427/3240/13-ц
Провадження № 22ц/782/206/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.,
Суддів: Борисова Є. А., Луганської В.М.
За участю секретаря: Веселова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спадщини,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення Свердловського міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року як такого, що не відповідає вимогам матеріального і цивільного процесуального права, і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб,
що брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звернувшись до суду, ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 19.07.1994р. позивачкою та її
чоловіком у рівних частках було приватизовано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/2 вищезазначеної квартири, грошовий вклад у філії Ощадного банку України Свердловське відділення №5450,. на депозитному рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_4 в сумі 21000.грн; грошовий вклад у філії Ощадного банку України відділення в смт. Комсомольське №5450/011, на компенсаційному рахунку НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_4 з залишком 10995,40 грн; грошовий вклад у філії Ощадного банку України відділення в смт. Комсомольське №5450/011, на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_4 з залишком 3466,83 грн; грошовий вклад у філії Ощадного банку України відділення в смт.Комсомольське №5450/011, на рахунку НОМЕР_4, відкритому на ім'я ОСОБА_4 з залишком .12512,43 грн; грошовий вклад у. філії Ощадного банку України відділення в смт.Комсомольське №5450/011, на рахунку НОМЕР_5, відкритому на ім'я ОСОБА_4 з залишком 295,95 грн.
Відповідачка у справі є дочкою померлого ОСОБА_4, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 і також претендує на спадщину.
Уточнивши заявлені вимоги, позивачка просила суд поділити спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, між нею та відповідачкою у такий спосіб: визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м, зареєстровану в КП «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.07.1994р., стягнувши з неї вартість 1/4 частки цієї квартири на користь ОСОБА_3, визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на 3/4 частки грошових внесків, що знаходяться у територіально-відокремленому безбалансовому відділенні 10012/0113 філії Луганського обласного управління AT «Ощадбанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4, а саме: НОМЕР_6 в сумі 15750 грн; НОМЕР_3 в сумі 2602,03 грн НОМЕР_4 в сумі 9384,32 грн; НОМЕР_5 в сумі 221,96. грн; НОМЕР_2 в сумі 824 6., 55 грн.; стягнути на її користь судові витрати у розмірі 300 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, третьою Свердловською Державною нотаріальною конторою Головного Управління юстиції Луганської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена спадкова справа 11.09.2010р. щодо
майна померлого на підставі заяви про прийняття спадщини від імені дружини померлого
ОСОБА_2. Також 10.02.2011р. із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлого ОСОБА_3 та11.02.2011р. із заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_5, який відмовився від прийняття спадщини на користь доньки померлого ОСОБА_3. Інших спадкоємців по спадковій справі не зареєстровано, свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Від імені ОСОБА_4 заповіти, спадкові договори не посвідчувались.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулись до нотаріуса, як то передбачено ст.1269 ЦКУкраїни, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м, зареєстровану в КП «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.07.1994р., зі стягненням неї вартості 1/4 частки цієї квартири на користь ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на те, що ні позивачкою, ні відповідачкою не оспорюється те , що частка позивачки у спірній квартирі складає ?, а відповідачки - ?; письмової відмови нотаріуса у видачі їм свідоцтва про право на спадщину на зазначені частки у спірній квартирі вони суду не надали.
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику в справах про спадкування"
Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
За таких обставин рішення суду першої інстанції у вищезазначеній частині колегія
суддів вважає законним і обгрунтованим
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на 3/4 частки грошових внесків, що знаходяться у територіально-відокремленому безбалансовому відділенні 10012/0113 філії Луганського обласного управління AT «Ощадбанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4, а саме: НОМЕР_6 в сумі 15750 грн; НОМЕР_3 в сумі 2602,03 грн НОМЕР_4 в сумі 9384,32 грн; НОМЕР_5 в сумі 221,96. грн; НОМЕР_2 в сумі 824 6., 55 грн., то слід мати на увазі наступне.
Розглядаючи спори, пов'язані із спадкуванням частки майна, що є у спільній сумісній власності, слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Як уже зазначалося вище, суду не було надано письмової відмови нотаріуса у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину.
При цьому навіть у разі наявності такої відмови спадкоємці учасника спільної сумісної власності повинні вирішити в суді питання про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець
розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному
майні.
Позивачка виходила з того, що її частка як дружини померлого ОСОБА_4 і його спадкоємиці у зазначених нею банківських вкладах, складає ?, а відповідачки - ?, відповідачка із зазначеним не погоджувалась, посилаючись на те, що якщо у спірній квартирі частки позивачки та ОСОБА_4 були визначені при її приватизації, то частка ОСОБА_4 у банківських вкладах визначена не була, а отже кожна з них повинна успадкувати по ? частці вкладів.
Ці твердження відповідачки суд вважає обґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Що стосується спірної квартири, то сторони не позбавлені права звернутися до нотаріальної контори за отриманням свідоцтв про право на спадщину на неї, оскільки відсутній спір про розмір їх часток у праві на спадщину на дану квартиру.
Що стосується банківських вкладів, то в разі письмової відмови нотаріуса у видачі
свідоцтва про право на спадщину на частку в них, позивачці в судовому порядку слід
визначити, що частка померлого ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на
зазначені вклади складає 1/ 2 і далі вирішувати спір щодо розміру її частки у вкладах як
спадкоємиці.
За зазначених обставин колегія суддів вважає, що оспорювань судове рішення ніяким чином не перешкоджає позивачці в разі дотримання всіх вимог діючого законодавства належним чином оформити своє право на спадщину.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України,
колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення Свердловського міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржена
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: