ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 січня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3754/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.,
за участю:
позивача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області представники - Гашпар Я.В., Бокшан С.В.,
відповідача: Районний відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції представник - Лукеча О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області до Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 160 частини 3 КАС України 17 січня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 лютого 2014 року.
Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородської міськрайонного управління юстиції, якою просить визнати дії старшого державного виконавця Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородської міськрайонного управління юстиції Волошин Р.А. при винесенні постанови про відмову у відкритті провадження ВП № 34731686 від 16.10.2012 року протиправними; скасувати постанову про відмову у відкритті провадження ВП № 34731686 від 16.10.2012 року та зобов'язати Районний відділ Державної виконавчої служби Ужгородської міськрайонного управління юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання Постанови № 06-3 від 25.06.2012 року.
В судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів викладених в уточненій позовній заяві та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на письмові заперечення. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Матеріалами справи встановлено, що інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Закарпатській області було винесено Постанову за № 06-3 від 25.06.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо Радгосп - заводу ДП «Великолазівський» у розмірі 39384,00 грн. (а.с.8), яку супровідним листом від 10.10.2012 року за № 7/7-1646 (а.с.7) було направлено для примусового виконання до Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородської міськрайонного управління юстиції вищевказану Постанову за № 06-3 від 25.06.2012 року.
16.10.2012 року старшим державним виконавцем Волошин Р.А. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняті до провадження виконавчого документа) у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документу до виконання (а.с.12) та було повернуто постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з супровідним листом № 9-1172/12 та оригіналом виконавчого документу 22.10.2012 року на адресу м. Ужгород, пл. Народна, 4 каб. 210, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції від 22.10.2012 року та список рекомендованих листів № 3548 від 22.10.12 року з відміткою Укрпошти (а.с.32-33).
Судом було з'ясовано, що начальником РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції було проведено перевірку виконавчого провадження ЄДРВП № 3473686 по Постанові за № 06-3 від 25.06.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо Радгосп - заводу ДП «Великолазівський» у розмірі 39384,00 грн. та винесено Постанову за № 08-28/1 від 14.01.2014 року про перевірку виконавчого провадження (а.с.44).
За наслідками перевірки постанову за № 06-3 від 25.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження було скасовано, а дії старшого державного виконавця Волошин Р.А. при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження було визнано такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Стаття 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 17 Закону, органи державної виконавчої служби здійснюють виконання рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Крім того, судом було з'ясована позиція відповідача, представник якого повідомив, що в разі направлення постанови за № 06-3 від 25.06.2012 року "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на адресу Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородської міськрайонного управління юстиції відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ буде прийнятий до виконання та відповідно буде відкрито виконавче провадження.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 158, 161-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволення позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області до Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяП.П. Микуляк