ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2014 року Справа № 10/177-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.

суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича

на рішення від та на постанову відгосподарського суду Дніпропетровської області 27.11.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.09.2013

у справі господарського суду№ 10/177-09 Дніпропетровської області

за позовомПрокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

доФізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 26

пророзірвання договору оренди, зобов'язання звільнити орендоване приміщення та стягнення 22 079,98 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича

до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

про визнання договору оренди недійсним, стягнення 7 331,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 у справі № 10/177-09 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09 повернуто скаржнику на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2013 у справі № 10/177-09 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09 не прийнято до розгляду та повернуто скаржникові на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Фізична особа - підприємець Ткаченко Вадим Юрійович втретє звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09.

Одночасно скаржник звернувся з клопотання про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує на те, що пропуск такого строку зумовлений виправленням ним недоліків, зазначених у попередніх ухвалах Вищого господарського суду України у даній справі.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, не вбачає підстав для відновлення скаржникові пропущеного строку на оскарження судових рішень, оскільки причини, зазначені в клопотанні, не визнаються поважними та носять суб'єктивний характер.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Водночас, як вбачається з ухвал Вищого господарського суду України від 22.10.2013 та від 09.12.2013 у справі № 10/177-09, попередні касаційні скарги скаржника були повернуті Вищим господарським судом України внаслідок порушення саме скаржником приписів чинного процесуального законодавства щодо оформлення та порядку подання касаційної скарги.

Наведені у клопотанні обставини не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки неодноразове повернення касаційних скарг зумовлено саме неналежним оформленням їх скаржником упродовж значного періоду.

Будь-яких причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги, у клопотанні не наведено, а тому колегія суддів визнає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

Згідно із п. 5 частини першої ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Ткаченка Вадима Юрійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю Ткаченку Вадиму Юрійовичу у задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

Не приймати до розгляду та повернути Фізичній особі - підприємцю Ткаченку Вадиму Юрійовичу касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 10/177-09.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА