ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" грудня 2006 р.                                                                                Справа №  14/331

Господарський    суд   Рівненської   області у складі головуючого судді Марач В.В. при секретарі судового засідання Катеринчика А.І., розглянувши справу

За позовом:              підприємець ОСОБА_1

До відповідача:       Дубровицька міська рада

про                                визнання договору дійсним та права власності на земельні ділянки

Представники:

від позивача:        ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреності у справі)

від відповідача:    Букайло О.О. (довіреність у справі)

ВСТАНОВИВ:    Позивач звернувся в господарський суд з адміністративним позовом до Дубровицької міської Ради, в якому просить визнати дійсною угоду НОМЕР_1, укладену між сторонами по справі. Під час розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 130 та 160 кв.м в АДРЕСА_1, укладені між підприємцем ОСОБА_1 та Дубровицькою міською радою та визнати за підприємцем ОСОБА_1 право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідач у клопотанні на позов проти його задоволення не заперечує та підтверджує факт купівлі-продажу земельних ділянок.

Розглянувши документи і матеріали справи, які надані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

01 червня 2003 року між Дубровицькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1 було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до яких Дубровицька міська рада на підставі протоколу аукціону передала підприємцю ОСОБА_1 земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 загальними площами 160 та 130 кв.м.  Земельні ділянки продані для будівництва магазину.

Відповідно до п.2.3 договорів на дату їх посвідчення покупець - ОСОБА_1 сплатила на рахунки Дубровицької міської ради вартість земельних ділянок в сумах, відповідно, 21 тис. грн. та 6 600 грн.

Статтею 128 Земельного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.47 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), який діяв на момент вчинення правочинів, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Однак, частиною другою цієї ж статті передбачено, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не включається.

Така ж норма встановлена і в статті 220 Цивільного кодексу України.

Договора купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2003 року, укладені між сторонами нотаріально не посвідчені. Однак, вказані договора повністю виконані його стороною -підприємцем ОСОБА_1, а саме нею повністю перерахована на рахунок Дубенської міської ради вартість придбаних земельних ділянок.

За таких обставин суд визнає вищевказані договори купівлі-продажу земельних ділянок дійсними, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.126 цього ж кодексу право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач не надав суду доказів того, що він одержав Державний акт на право власності земельними ділянками, придбаними на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2003 року.

В зв'язку з наведеним позовні вимоги, стосовно визнання за позивачем права власності на земельні ділянки, придбані на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2003 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст.81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідно до п.7 ст.128 ЗК України документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

На основі наведеного, керуючись статтями 160-163 КАС України,  господарський  суд

                                                             ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2003 року загальними площами 130 та 160 кв.м, які розташовані в АДРЕСА_1, укладені між підприємцем ОСОБА_1 та Дубровицькою міською радою.

3. Стосовно решти вимог позов залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

     Суддя                                                           Марач В.В.

Постанова підписана  "26" грудня 2006 р.