ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "15" грудня 2006 р.                                                                                Справа №  11/303

Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий суддя Грязнов В.В., секретар судового засідання Павлюк І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                               Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»м.Радивилів

до відповідача:                  Державної виконавчої служби у Радивилівському районі м.Радивилів                                      

про визнання нечинними постанов

за участю представників сторін:

від позивача-           не з’явився –Віннічук М.М., юрисконсульт (довір.№58 від 26.01.2005р.);

від відповідача-                               Пилипюк В.Ф., начальник ДВС.

Суддею роз'яснено сторонам статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»звернувся до суду з позовом про визнання нечинними постанов Державної виконавчої служби у Радивилівському районі (надалі в тексті ДВС) про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.03.2006р., 13.03.2006р., 19.10.2006р. та трьох постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.10.2006р.(арк.справи 3-5).

Заявою від 21.11.2006р. позивач уточнив, що оскаржує постанови ДВС про відкриття виконавчого про-вадження та стягнення виконавчого збору від 22.02.2006р., 03.03.2006р., 06.03.2006р., 13.03.2006р., 12.10.2006р., 19.10.2006р. та три постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 25.10.2006р.(арк.справи 19).

Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у поясненні від 04.12.2006р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 по 15 грудня 2006р.

Після закінчення перерви представник позивача в судове засідання 15.12.2006р. не з’явився, натомість надав заяву про припинення провадження у справі в зв’язку з відміною відповідачем всіх постанов, а також просив зобов’язати ДВС повернути підприємству зайво стягнуті кошти за оскаржуваними постановами.(арк. справи 36).

В судовому засіданні 15 грудня 2006р. представник ДВС у Радивилівському районі надав суду пояснення на позов, розпорядження про розподіл стягнутих з боржника грошових сум від 11.12.2006р. та постанову про ска-сування власної постанови від 19.10.2006р. про стягнення 39 грн. 16 коп. виконавчого збору. Повідомив, що після повторного направлення позивачу копій постаноав ДВС 25.10.2006р. –останній 04.12.2006р. сплатив всі належні суми, в зв’язку з чим всі виконавчі провадження відносно боржника ДП «Радивилівський комбінат хлібопродук-тів»по оскаржуваних постановах було закінчено.(арк.срави 26-35).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішень господарського суду Рівненської області, які набрали законної сили –було видано накази про стягнення з ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»на користь інших осіб боргу та/або судо-вих витрат, зокрема: наказ №11/08 від 23.01.2006р. на суму 102 грн., наказ №11/08 від 23.01.2006р. на суму 118 грн., наказ №5/159 від 31.07.2006р. на суму 391 грн. 59 коп.

Під час примусового виконання наказів вищезазначених наказів, державний виконавець 22.02.2006р., 06.03.2006р. та 12.10.2006р. виніс постанови про відкриття виконавчого провадження та надання строку для доб-ровільного виконання наказу, а згодом –03.03.2006р., 13.03.2006р. та 19.10.2006р. виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та 25.10.2006р. –витрат на проведення виконавчих дій.(арк.справи 7-15).

Вважаючи неправомірним покладення на нього виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання нечинними всіх поста-нов, винесених у межах виконавчих проваджень. При цьому, на підставі ст.1212  ГПУ України, зі скаргою на неп-равомірні дії ДВС у встановленому порядку не звертався.

Позивач 04.12.2006р. платіжним дорученням №2160 сплатив на рахунок відповідача у відділенні Дер-жавного казначейства 57 грн. 16 коп. виконавчого збору згідно вимоги ДВС.(арк.справи 29).

Розглянувши матеріали срави, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому господарсь-кий виходив з наступного.

Згідно статей 1,3 Закону України “Про державну виконавчу службу” –остання  входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів (далі - рішень) відповідно до законів України. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, поклада-ється на державних виконавців.

Згідно зі ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»(надалі в тексті –Закон), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним вико-навцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчас-но, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений держав-ним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вка-заної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.(ч.2 ст.30 Закону).

Вбачається, що позивач в порядку ст.30 Закону не звертався до ДВС у Радивилівському районі з заявою про відкладення виконавчих дій.

Начальник ДВС у Радивилівському районі 11.12.2006р. скасував постанову від 19.10.2006р. про стягнен-ня з ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»виконавчого збору в сумі 39 грн. 16 коп. В постанові не вка-зується, з якого часу постанова від 19.10.2006р. вважається скасованою, однак, зміст постанови дає підстави вва-жати, що постанова від 19.10.2006р. є нечинною з моменту її прийняття.(арк.справи 31).

Згідно вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, оскаржуючи постанови ДВС, позивач не покликається на жодну норму Закону чи КАС України, не враховує 10-денного строку оскарження рішень і дій державної служби, який встановлено ст.181 КАС України. Адміністративний позов не містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.

          Проте, щодо постанов від 22.02.2006р., 03.03.2006р., 06.03.2006р., 13.03.2006р. та 12.10.2006р. позивачем порушено строк оскарження; постанову від 19.10.2006р. скасував начальник ДВС після порушення провадження у справі. Щодо трьох постанов від 25.10.2006р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій –позивач не довів їх неправомірності, не вказав –в чому саме полягає порушення його прав.

Право стягувача на стягнення, а обов’язок боржника сплатити суму, встановлену рішенням суду, що наб-рало законної сили, –є обов’язковим на всій території України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України).

Розглядаючи дану справу, господарський суд приймає до уваги такі обставини: боржник-позивач добро-вільно не виконав рішення господарського суду по справах №11/08 та 5/159, які станом на 23.01.2006р. та 31.07. 2006р. набрали законної сили; з липня 2006р. по листопад 2006р., до моменту звернення з даним позовом –бор-жник добровільно рішеннь суду не виконав –передбачених рішеннями коштів стягувачам не сплатив; державний виконавець під час винесення і направлення боржнику оспорюваних постанов діяв на підставі вимог Закону України “Про виконавче провадження”, при цьому - повторне направлення боржнику оспорюваних постанов, прав останнього не порушує; на час вирішення спору по суті –виконавчі провадження відносно позивача закін-чені.

Таким чином, позов про визнання нечинними постанов ДВС подано за межами десятиденного строку. Заяви про поновлення пропущеного строку не подано.

Разом з тим, матеріалами справи стверджено, що позивач виконав рішення господарського суду по справах №11/08 та 5/159 лише після повторного направлення йому постанов про відкриття виконавчого провадження по наказах №11/08 від 23.01.2006р. на суму 102 грн., №11/08 від 23.01.2006р. на суму 118 грн. та №5/159 від 31.07.2006р. на суму 391 грн. 59 коп.

          З огляду на вказані обставини, міркування скаржника щодо безпідставності оспорюваних постанов ДВС –є надуманими і безпідставними. Зазначена у прохальній частині заяви від 14.12.2006р. вимога про повернення зайвостягнутих за оскаржуваними постановами коштів –не варта уваги суду, оскільки є по суті майновою вимо-гою, яка не заявлялась разом з первісною, немайновою (про визнання постанов нечинними), вимога не містить суми і її розрахунку, не оформлена відповідною заявою, не оплачена державним митом.

Підсумовуючи вказане вище, –доводи позивача вбачаються необгрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідач скасував постанову від 19.10.2006р. після порушення провадження у справі –на нього покладаються витрати по сплаті держмита на підставі частини першої ст.94 КАС України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до суду.

Керуючись стст. 71, 94, 158, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Радиви-лівський комбінат хлібопродуктів», яке знаходиться в м.Радивилів, вул.Волковенка,11  03грн. 40коп. витрат по сплаті державного мита (судового збору).

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою суду законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її прого-лошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –відповідно до статті 160 цього Кодексу –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

                              Суддя                                                          

Постанова складена в повному обсязі та підписана суддею "29" грудня 2006 року.