Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/253/14
Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Пищида М. М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13.02.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого: Пищиди М.М.
суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.
при секретарі: Лазаренко В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 21 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє також як законний представник ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа - служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, про звернення стягнення на квартиру та виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_4, яка діє як законний представник ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позову вказував, що 16.05.2008 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»позивач по справі, був укладений кредитний договір № KGPRGA01580003 від 16.05.2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 41 632 доларів США з умовою сплати за користування кредитом 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.05.2028 року. Позичальник зобов'язався щомісячно надавати банку платіж для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками та комісії, а також інших витрат.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір від 16.05.2014 року відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував у зв'язку з чим його заборгованість за кредитним договором станом на 29.04.2013 року склала 125 052,71 доларів США.
Позивач просив суд звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом набуття ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на предмет іпотеки, з вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки.
Також просив виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які зареєстровані та проживають у квартирі, що є предметом іпотеки зі зняттям їх з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого поширюється на адресу вказаної квартири.
ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, пред'явила зустрічний позов про визнання недійсним іпотечного договору від 16.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», який був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 16.05.2008 р., реєстраційний номер 1860.
В обґрунтування зустрічного позову зазначала, що на момент укладення іпотечного договору малолітній ОСОБА_5 мав право користування квартирою АДРЕСА_1, проте договір був укладений без згоди органу опіки та піклування, що є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 21 листопада 2013 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено та визнано недійсним іпотечний договір від 16.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 16.05.2008 року № реєстру 1860.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» та відмови у задоволенні зустрічного позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів судової палати в цивільних справах вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, виходив із того, що без згоди органу опіки і піклування в іпотеку передана квартира, право користування якою належить малолітній дитині.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.
16 .05. 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № KGPRGA 01580003, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 41 632 доларів США з умовою сплати за користування кредитом 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.05.2028 року. Позичальник зобов'язався щомісячно надавати банку платіж для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісії, а також інших витрат (а.с. 14-19).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16. 05. 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, зареєстрованого в реєстрі за № 1860, відповідно до умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 21-23).
Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №15733 від 25.12.1995 року, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів (а.с 106).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджується, що на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором № KGPRGA 01580003 від 16.05.2008 року складала 125 052, 70 доларів США (а. с. 6-7).
Сторонами визначено, що вартість предмету іпотеки складає 292 900, 00 грн. (а.с. 23).
Стаття 18 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити істотні умови передбачені вказаним Законом.
При укладенні іпотечного договору, сторонами були дотримані передбачені законом істотні умови договору, які були обумовлені згодою сторін. При підписанні іпотечного договору, іпотекодавці усвідомлювали наслідки укладення договору та обов'язкові умови виконання.
Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 16. 05. 2008 року, наданій нотаріусу, вбачається, що останній був відомий факт передачі спірної квартири в іпотеку (а.с. 118).
В матеріалах справи міститься довідка «Житлово-експлуатаційної контори №12» №1216 за 2008 рік про те, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає одна особа, а саме ОСОБА_4 (а.с. 97).
Вказана довідка підписана уповноваженими посадовими особами та скріплена печаткою, а тому є дійсною та була надана приватному нотаріусу Кіровоградського міського нотаріального округу під час підписання іпотечного договору (а.с.115).
При укладанні іпотечного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчили, що на предмет іпотеки не мають права власності (часткової) або права користування діти та особи віком до 18 років та своїми заявами підтвердили, що право дітей при укладенні правочину не буде порушено (а.с. 112).
Приватним нотаріусом було роз'яснено іпотекодавцям вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, а саме ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (п.19 договору іпотеки).
Батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з листопада 2011 року (а.с. -89,90)
З іпотечного договору, який був особисто підписаний іпотекодавцями, не вбачається, що на предмет іпотеки мають право малолітні діти, які знаходяться на їх утриманні.
Відповідачі під час укладення договору іпотеки не повідомили іпотекодержателя та нотаріуса про належність прав малолітньої особи на користування квартирою, яка є предметом іпотеки.
Стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають право без дозволу органу опіки та піклування укладати щодо її майнових прав договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).
Разом з тим, судом першої інстанції не дано оцінку тій обставині, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приховали від Банку факт проживання в спірній квартирі малолітньої особи.
Отже позивачка не довела факт порушення суб'єктивного права малолітнього ОСОБА_4, а звернення до суду з даним позовом є намаганням позивачки покласти на відповідачів несприятливі правові наслідки через невиконання нею самою свого обов'язку.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Не підлягають задоволенню вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про зняття з реєстраційного обліку відповідачів у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 « Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення за наявності підстав, передбачених статтею 309 ЦПК України. Зазначеними підставами є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, які проживають у квартирі, яка є предметом іпотеки та про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним іпотечного договору.
Керуючись ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 21 листопада 2013 року скасувати.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» право власності на квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № KGPRGA 01580003 від 16.05.2008 року в сумі 125 052, 70 доларів США.
Виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, яка діє також як законний представник ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки від 16.06.2008 року недійсним - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по 1720, 50 грн. судового збору та стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 114, 70 грн. судового збору.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: