номер провадження справи 12/72/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2014 Справа № 908/4122/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4122/13
за позовом: Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", м. Харків
до відповідача: Запорізького державного медичного університету, м. Запоріжжя
про стягнення 391590,56 грн.
за участю представників:
від позивача - Лутай Ю.В., довіреність від 30.12.13 р.
від відповідача - Кадуліна І.С., довіреність від 14.01.14 р.
СУТЬ СПОРУ: Підприємство "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького державного медичного університету про стягнення заборгованості в сумі 381859,00 грн., пені в сумі 8036,74 грн. та трьох процентів річних в сумі 1694,82 грн. за Договорами про закупівлю товарів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13 від 05.08.2013 року, № 220Т-13 від 28.08.2013 року, № 226Т-13 від 30.08.2013 року.
Представник позивача вказує, що його права порушені та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач - Запорізький державний медичний університет, надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, з огляду на наступне:
- матеріали справи свідчать про те, що зобов'язання за договорами про закупівлі товарів виконане відповідачем належним чином відповідно до умов договорів, а відсутність розрахунків відбулась не з вини відповідача;
- платіжні документи на оплату товару (меблів), поставленого позивачем згідно договорів про закупівлю товарів, на загальну суму 381859,00 грн. були передані до органу державної казначейської служби в строки, передбачені договорами, додатково відповідачем надсилався лист-вимога № 09/4254 від 17.10.2013р. щодо термінової оплати зазначеного товару;
- Головне управління державної казначейської служби України в Запорізькій області оплати не провело у зв'язку з відсутністю підкріплень субрахунків від Єдиного казначейського рахунку;
- відповідач є невинуватою особою, оскільки вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання;
- позивачем порушені правила об'єднання вимог, передбачені ст. 58 ГПК України, оскільки об'єднано кілька вимог, не пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами та сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору, зокрема в частині визначення правильності розрахунку штрафних санкцій. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Безпосередньо в судовому засіданні 11.02.2014 року представник відповідача надав суду клопотання, в якому посилаючись на ст. 24 ГПК України просить замінити неналежного відповідача - Запорізький державний медичний університет належним відповідачем - Головним управлінням державної казначейської служби України в Запорізькій області. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що невиконання ним зобов'язань перед позивачем відбулось з вини державної казначейської служби, проте вина відповідача в цьому відсутня, тому позов подано до неналежного відповідача.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 24 ГПК України передбачена можливість заміни первісного відповідача належним відповідачем господарським судом за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, за умови, якщо буде встановлено до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
В даній справі позивачем пред'явлений позов про стягнення заборгованості за товар до Запорізького державного медичного університету згідно договорів про закупівлю товарів, укладених з останнім, який в свою чергу є Покупцем товару, тобто зобов'язаною стороною що повинна відповідати за даним позовом. Втім, Головне управління державної казначейської служби України в Запорізькій області не є стороною договорів, на підставі яких заявлені позовні вимоги в даній справі, та немає договірних правовідносин з позивачем щодо предмету спору, тому не може бути відповідачем у справі. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про заміну відповідача.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 05.08.2013 року, 28.08.2013 року та 30.08.2013 року між Підприємством "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", далі Постачальник, та Запорізьким державним медичним університетом були укладені Договори про закупівлю товарів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13 та № 226Т-13, далі Договори № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13 та № 226Т-13.
Відповідно до умов п. 1.1. - 1.3., 3.1. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 Постачальник зобов'язався у 2013 році поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар, а саме:
1) меблі конторські/офісні та меблі для підприємств торгівлі (модулі меблеві багатосекційні для навчального процесу у зв'язку зі збільшенням чисельності студентів, працівників в поточному році) (код за ДК 016-2010:31.01.1) у кількості 16 найменувань, 23 шт., за ціною 13685 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень 00 коп., ПДВ складає 0 % (згідно підпункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України);
2) меблі для сидіння та їхні частини (стілець аудиторний типу «Кадет»: для навчального процесу у зв'язку зі збільшенням чисельності студентів в поточному році) (код ДК 016-2010: 31.00.1) у кількості 1 найменування, 300 шт., за ціною 44700 (сорок чотири тисячі сімсот) гривень 00 коп., ПДВ складає 0 % (згідно підпункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України);
3) меблі конторські/офісні та меблі для підприємств торгівлі (стіл аудиторний на металевому каркасі: для навчального процесу у зв'язку зі збільшенням чисельності студентів в поточному році) (код ДК 016-2010: 31.01.1) у кількості 1 найменування, 150 шт., за ціною 51150 (п'ятдесят одна тисяча сто п'ятдесят) гривень 00 коп., ПДВ складає 0 % (згідно підпункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України);
4) меблі для сидіння та їхні частини (крісло аудиторне з пюпітром; крісло для актової зали) для навчального процесу, після капітального ремонту в учбовому корпусі № 1 (код ДК 016-2010: 31.00.1) у кількості 2-х найменувань, 70 шт. за ціною 60164 (шістдесят тисяч сто шістдесят чотири) гривні 00 коп., в тому числі ПДВ 20 %, що складає 10027,33 грн.;
5) меблі, інші (придбання меблів для гуртожитку № 2, після проведення капітального ремонту) згідно специфікації (код ДК 016-2010: 31.09.1) у кількості 1 найменування, 136 шт. за ціною 212160 (двісті дванадцять тисяч сто шістдесят) гривень 00 коп., ПДВ складає 0 % (згідно підпункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України).
Згідно з п. 4.1. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 оплата за цими угодами здійснюється у безготівковому порядку, на підставі підписаного сторонами акту здавання-прийняття товару (Товарно-транспортної накладної), протягом 30-ти календарних днів від дати підписання Покупцем накладної від Постачальника.
Умовами п. 5.1.- 5.2. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 визначений строк поставки товару липень-серпень 2013 р. Місце поставки товару: Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, проспект Маяковського, буд. 26, 69035.
Пунктами 6.1.1., 6.1.2. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 передбачені обов'язки Покупця прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару (накладної) та своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Відповідно до умов п. 10.1. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 вони набирають чинності з дати підписання та діють до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договорами.
Позивач в позові вказує, що відповідач у справі порушив умови укладених між сторонами договорів, оскільки не здійснив жодних розрахунків за товар, отриманий в період з серпня 2013р. по вересень 2013р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 381859,00 грн. заборгованості.
Так, на виконання умов Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13, за період з серпня 2013 року по вересень 2013 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 381859,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у справі, зокрема:
· видаткова накладна № ОП-0000639 від 20.08.2013р. - на суму 13685,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000640 від 20.08.2013р. - на суму 44700,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000641 від 20.08.2013р. - на суму 51150,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000648 від 04.09.2013р. - на суму 60164,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000682 від 20.09.2013р. - на суму 71760,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000683 від 20.09.2013р. - на суму 70200,00 грн.;
· видаткова накладна № ОП-0000684 від 20.09.2013р. - на суму 70200,00 грн.
На оплату зазначеного товару позивачем були виписані рахунки-фактури № ОП-0000648 від 20.08.2013р., № ОП-0000649 від 20.08.2013р., № ОП-0000641 від 20.08.2013р., № ОП-0000657 від 04.09.2013р., № ОП-0000699 від 20.09.2013р., № ОП-0000700 від 20.09.2013р., № ОП-0000701 від 20.09.2013р.
Матеріли справи свідчать, що відповідачем передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області платіжні доручення на перерахування спірних грошових коштів на адресу позивача, які зареєстровані останньою у реєстрах фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 323 від 27.08.2013 року, № 352 від 12.09.2013 року, № 369 від 26.09.2013 року.
Втім, оплата за вказаними бюджетними зобов'язаннями відповідача Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області не була проведена у зв'язку з відсутністю підкріплень субрахунків від Єдиного казначейського рахунку, внаслідок чого за відповідачем рахується борг в сумі 381859,00 грн., який позивач намагається стягнути.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання в порушення умов п. 4.1. Договорів, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені за періоди з 28.09.2013 року по 12.12.2013 року та з 20.10.2013 року по 12.12.2013 року в сумі 8036,74 грн. на підставі п. 7.3. договорів, яким передбачена , що за несвоєчасну або неповну сплату за належним чином поставлений та відповідно прийнятий товар, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожний день такої затримки.
Зі змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сторони фактично передбачили відповідальність для Покупця у вигляді пені, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання обчислюється саме пеня, а не штраф. Таким чином, відповідальність, передбачену для Покупця в п. 7.3. договорів, суд розцінює як нарахування пені.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього 3% річних в сумі 1694,82 грн. за період з 20.10.2013 року по 12.12.2013 року.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Так , згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме невиконання обов'язку щодо оплати поставленого товару, та наявність боргу в сумі 381859,00 грн., що підтверджується рахунками - фактурами на оплату товару та видатковими накладними, згідно яких між сторонами проводяться розрахунки за договором. Наявність заборгованості в зазначеному розмірі також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, складеним станом на 25.12.2013 року, який підписаний сторонами у справі. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" щодо стягнення з Запорізького державного медичного університету заборгованості в сумі 381859,00 грн. за Договорами № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем.
Суд зауважує, що позивач в розрахунку пені допустив помилку, оскільки всупереч умовам п. 7.3. Договорів № 196Т-13, № 197Т-13, № 198Т-13, № 220Т-13, № 226Т-13, яким передбачено нарахування пені в розмірі не більше однієї облікової ставки НБУ, застосував подвійну облікову ставку. Крім того, позивач неправильно визначив період для стягнення пені за видатковою накладною № ОП-0000648 від 04.09.2013 р., помилково об'єднавши нарахування пені за цією накладною разом з нарахуванням пені за видатковими накладними від 20.08.2013 р., оскільки строк оплати цих накладних є різним.
Так, у зв'язку з припущеними позивачем помилками під час розрахунку пені суд з власної ініціативи здійснив її перерахунок за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) за видатковими накладними від 20.08.2013 року на загальну суму 109535,00 грн., строк оплати за якими настав - 19.09.2013р., за період з 28.09.2013р. по 12.12.2013р. (76 днів прострочення) розмір пені складає 1482,47 грн.;
2) за видатковою накладною від 04.09.2013 року на суму 60164,00 грн., строк оплати за якою настав - 04.10.2013р., за період з 05.10.2013 року по 12.12.2013 року (69 днів прострочення) розмір пені складає 739,28 грн.;
3) за видатковими накладними від 20.09.2013 року на загальну суму 212160,00 грн., строк оплати за якими настав - 20.10.2013р., за період з 21.10.2013 року по 12.12.2013 року (53 дні прострочення) розмір пені складає 2002,44 грн.
Так, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня всього в сумі 4224,19 грн. за загальний період з 28.09.2013 року по 12.12.2013 року.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" про стягнення з Товариства Запорізького державного медичного університету пені підлягають задоволенню частково в розмірі 4224,19 грн.
Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд перевірив розрахунок суми 3 % річних, наданий позивачем.
З розрахунку позивача вбачається, що останній нараховує 3 % річних на всю суму заборгованості за період з 20.10.2013 року по 12.12.2013 року. Проте, позивачем не враховано, що за видатковими накладними від 20.09.2013 року, право для нарахування суми 3% річних виникає лише з 21.10.2013 року, оскільки згідно умов договору 20.10.2013р. є останнім днем оплати товару.
У зв'язку з припущеними позивачем в розрахунку помилками суд з власної ініціативи здійснив перерахунок 3 % річних за допомогою програми "Законодавство". Сума 3% річних розрахована судом наступним чином:
- за видатковими накладними від 20.08.2013 року за період з 20.10.2013р. по 12.12.2013р. (54 дні прострочення) з простроченої суми 109535,00 грн., 3% річних складає 486,16 грн.;
- за видатковою накладною від 04.09.2013 року за період з 20.10.2013р. по 12.12.2013р. (54 дні прострочення) з простроченої суми 60164,00 грн., 3% річних складає 267,03 грн.;
- за видатковими накладними від 20.09.2013 року за період з 21.10.2013р. по 12.12.2013р. (53 дні прострочення) з простроченої суми 212160,00 грн., 3% річних складає 924,20 грн.
Так, за розрахунком суду розмір 3 % річних складає 1677,39 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" про стягнення з Товариства Запорізького державного медичного університету 3 % річних підлягають задоволенню частково в розмірі 1677,39 грн.
Стосовно заперечень відповідача проти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Зазначення відповідачем про те, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором, є хибними, оскільки оговірні зобов'язання не припинилися виконанням належним чином та в повному обсязі.
Судом прийнято до уваги посилання відповідача на приписи ст. 614 ЦК України щодо відсутності його вини. Втім, у відповідності до ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 625 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання з огляду на приписи ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України.
Зауваження відповідача щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне. Питання з приводу порушення правил об'єднання позовних вимог вирішується судом на стадії прийняття позовної заяви до розгляду. Суд зауважує, що в даній справі зазначене питання вже було вирішено ухвалою від 17.12.2013 року про порушення провадження, яка відповідно до положень ГПК України не оскаржується, тому справа розглядається судом по суті.
Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача розцінюються судом як безпідставні, необґрунтовані та такі, що не спростовують факту порушення останнім своїх зобов'язань за договором, а отже і застосування до нього відповідальності, передбаченої чинним законодавством за допущене порушення та умовами договору.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача - Запорізький державний медичний університет пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. У судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 629, 638, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 231, 232, 265 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" до Запорізького державного медичного університету задовольнити частково.
2. Стягнути з Запорізького державного медичного університету, 69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 26, р/р № 35220003004323 в Банку ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 02010741, на користь:
- Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", 61050, м. Харків, вул. Юр'ївська, буд. 17, п/р № 26006000485657 в ПАТ «Універсал Банк» м. Харків, МФО 322001, код ЄДРПОУ 32336473, заборгованість в сумі 381859 (триста вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., пеню в сумі 4224 (чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 19 коп., три відсотка річних в сумі 1677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 39 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7755 (сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 21 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" до Запорізького державного медичного університету щодо стягнення пені в сумі 3812,55 грн. відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" до Запорізького державного медичного університету щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 17,43 грн. - відмовити.
Повне рішення складено - 17.02.2014 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.