Судове рішення #35359174

Справа № 764/9986/13-ц

Провадження № 8/764/4/2014

Категория 1


УХВАЛА


11 лютого 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя

в складі: головуючого судді - Лушнікова В.Ф.,

при секретарі - Габдрахманової З.Ш.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за заявою Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційного підприємства №22 Севастопольської міської Ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2012 року у справі № 2703/5044/2012 за позовом ОСОБА_1 до КП РЕП №22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 25 вересня 2012 року ухваленому у зазначеній справі, позовні вимоги ОСОБА_1 до КП РЕП-22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків задоволені частково, зобов'язано КП „РЕП-22" здійснити перерахунок послуг по квартирній платні ОСОБА_1

Заявником КП РЕП-22 Севастопольської міської Ради подана заява про перегляд справи по нововиявленим обставинам, яка мотивована тим, що суд касаційної інстанції скасував Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року. Крім того, Постановою Вищого Адміністративного суду України від 28 серпня 2013 відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачів.

В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_2 підтримала заяву, наполягала на її задоволенні з викладених підстав.

Зацікавлена особа - ОСОБА_1, його представник заперечували проти заяви, вважаючи, що підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами немає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява КП РЕП-22 Севастопольської міської Ради про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 05 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП РЕП №22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви КП РЕП-22 Севастопольської міської Ради, суд касаційної інстанції скасував Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року. Постановою Вищого Адміністративного суду України від 28 серпня 2013 відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачів.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року № 1875-IV (далі -Закон № 1875) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 1 Закону № 1875 визначено, що житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Утримання будинків і прибудинкових територій -господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 1875 державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1875 до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості; встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців; інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам; укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг; проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства; вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

Частиною першою статті 16 Закону № 1875 передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875 споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 22 Закону № 1875 виробник зобов'язаний надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Частиною першою статті 31 Закону № 1875 передбачено що, порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів (абз. 1 ч. 2 ст. 31 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі -Порядок № 869).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку № 869 тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Додатком до Порядку визначений Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Цей перелік послуг не є обов'язковим для всіх житлових будинків на території України та містить послуги які не можливо, чи не треба надавати мешканцям певних житлових будинків. Крім того, споживачі можуть зменшити або збільшити кількість послуг, що надаються шляхом звернення з відповідними пропозиціями до виконавця послуг та укладенням договору.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1875 перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Також, частиною 3 статті 27 вищевказаного закону передбачається, що організатором конкурсу можуть виступати власник чи балансоутримувач або уповноважена ним особа.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 631 затверджено Порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг (далі -Порядок № 631).

Відповідно до пункту 3 цього Порядку № 631 конкурс проводиться за умови: включення органом місцевого самоврядування послуги до Переліку житлово-комунальних послуг, право на надання яких виборюється на конкурсних засадах; закінчення строку дії або розірвання договору на надання послуг; прийняття судом рішення щодо проведення конкурсу.

Законом не встановлено обов'язковості визначення переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, та включення до такого переліку послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60 затверджено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді (далі -Порядок № 60).

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5 Порядку виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно. Органи місцевого самоврядування чи власник (власники) житлових будинків можуть визначати виконавців всіх або окремих житлово-комунальних послуг. Власник (власники) житлових будинків може (можуть) уповноважити на визначення виконавців житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що, існують підстави, для перегляду справи за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП РЕП №22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків.

Враховуючи що розрахунки були проведені правомірно, тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись п.3 ч.2 ст. 361, ст. 362 ЦПК України,



В И Р І Ш И В:


Заяву Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційного підприємства №22 Севастопольської міської Ради про перегляд за нововиявленими обставинами - задовольнити.


Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2012 року у справі № 2703/5044/2012 за позовом ОСОБА_1 до КП РЕП №22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків - скасувати.


У задоволенні позову ОСОБА_1 до КП РЕП №22 Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків - відмовити.


Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація