ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
05 лютого 2014 року 14:52 Справа №801/10421/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Музика О.С., за участю представника позивача- Ібрагімов Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Суть справи: ФОП ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002701702 від 12.08.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15085 грн., в тому числі в сумі 12068,76 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 3764,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від № 0002711702 від 12.08.2013. про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20722,5 грн., в тому числі в сумі 16306 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 4416,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та податку на доходи фізичних осіб.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 13.07.2001 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4, яке підтверджується Витягом з ЄДР.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим з 13.01.2001 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.
Судом встановлено, що Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.
За результатами проведеної перевірки був складений акт № 85/17.2/НОМЕР_3 від 31.07.2013 р.
З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені такі порушення:
п. 164.1, ст.164, п. 177.1, ст.. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податк на доходи фізичних осіб на суму 15058,20 грн. за 1 квартал 2012 року.
п. 181.1, ст.. 181, п. 183.2 ст. 183, п.п. «а» п. 202.1, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 2256 грн., в тому числі по періодах за лютий 2012 року на суму 10191 грн., за березень 2012 року в сумі 6115 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002701702 від 12.08.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18822,75 грн., в тому числі в сумі 15058,20 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 3764,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від № 0002711702 від 12.08.2013. про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20722,5 грн., в тому числі в сумі 16306грн. за основним зобов'язанням та в сумі 4416,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіряючи обґрунтованість визначення суми заниження податку на додану вартість на суму 16306 грн. та суми заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 15058,20 грн. ФОП ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень - рішень, якими позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 181.1. Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що у акті перевірки відповідачем вказано про встановлення порушень п. 181.1, ст.. 181, п. 183.2 ст. 183, п.п. «а» п. 202.1, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 2256 грн., в тому числі по періодах за лютий 2012 року на суму 10191 грн., за березень 2012 року в сумі 6115 грн.
Зазначені порушення, на думку Красноперекопської ОДПІ, виникли в результаті того, що ФОП ОСОБА_1 за результатами роботи у 2011 році, об'єм оподаткованих операцій з продажу товарів досяг більш ніж 300000 грн., а саме 346684,96 грн.,у зв'язку з чим остання повинна була в термін до 11 січня 2012 року, а саме не пізніше 10 числа календарного місяця згідно з п. 183.2 ст. 183 ПК України, надати реєстраційну заяву обов'язкової реєстрації її як платника податку на додану вартість.
Проте судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 були здійсненні операції з поставки товарів/послуг, підлягаючих оподаткуванню, які сукупну не перевищували 300000 грн., що підтверджується наступним.
Так, судом були досліджені наступні первинні документи фінансово-господарської діяльності позивача:
- товарно-транспортні накладні № ПКП-001592 від 12.01.12, №ПДД-001206 від 24.01.12,№ЦДД0000696 від 27.01.12, № RNK-KPK01-00134906 від 28.01.12, №ПКП-005007 від 01.02.12, №ПКП-005129 від 03.02.12, №ПКП-005159 від 04.02.12, ПКП-005556 від 08.02.12, RNK-KPK01-00135052 від 08.02.12, № RNK-KPK01-00135091 від 11.02.12, №ПКП-006001 від 14.02.12, № RNK-KPK01-00135108 від 14.02.12, №ПКП-006170 від 14.02.12, № RNK-KPK01-00135184 від 18.02.12, №ПКП -007209 від 18.02.12, № RNK-KPK01-00135204 від 21.02.12, №ПКП-007606 від 21.02.12, №ПКП-008222 від 24.02.12, ПКП-008206 від 24.02.12, № RNK-KPK01-00135327 від 28.02.12, №ПКП-009092 від 29.02.12, № RNK-KPK01-00135439 від 06.03.12, №ПКП-010376 від 06.03.12, №ПКП-010377 від 06.03.12, № RNK-KPK01-00135494 від 08.03.12, №ПКП-011051 від 09.03.12, № RNK-KPK01-00735549 від 13.03.12, №ПКП-011683 від 13.03.12, №ПДД-002394 від 14.02.12, №ПКП-012484 від 16.03.12, №ПДД-005014 від 20.03.12, № RNK-KPK01-00135628 від 20.03.12, № ЦДД0001870 від 21.03.12, №ПКП-013390 від 21.03.12, № RNK-KPK01-00135682 від 22.03.12, № ПКП-014350 від 24.03.12, № RNK-KPK01-00135734 від 27.03.12, №ЦДД0002050 від 28.03.12, № ПКП-014873 від 28.03.12, № RNK-KPK01-436218 від 28.03.12, № RNK-KPK02-00235742 від 30.03.12, №ПКП-015727 від 31.03.12, № RNK-KPK01-00135816 від 31.03.12, № RNK-KPK01-00135837 від 31.03.12;
- видаткові накладні № 274 від 16.01.12, № Д000000045 від 18.01.12, № pc_0046906 від 21.01.12 , № РН-501-03475 від 24.01.12, №Дег-000442 від 24.01.12, № 005440/01 від 21.01.12, №ЖТ-0118804 від 25.01.12, №Д000000083 від 25.01.12, №РН-201-02832 від 27.01.12, №ЧБ-0005565 від 27.01.12, №Д000000075 від 28.01.12, №рС_0047169 від 28.01.12, №Д000000182 від 01.02.12, №22 від 02.02.12, №ск-0000798 від 03.02.12, №5693 від 03.02.12, №Д000000044 від 04.02.12, №ск-0000850 від 07.02.12, №27 від 08.02.12, № 29 від 09.02.12, № Д000000010 від 09.02.12, №РН-0000997 від 10.02.12, №РН-502-01182 від 10.02.12, № РН-502-01039 від 10.02.12, №РН-202-00727 від 10.02.12, №РН-502-01053 від 10.02.12, №рс_0047489 від 11.02.12, №ск-0000975 від 12.02.12, №ск-0001038 від 14.01.12, №Дег-000786 від 14.02.12, № РТУ-8005937 від 14.02.12, №РдДЖ-0012213 від 15.02.12, №Д000000109 від 15.02.12, №ск-0001136 від 17.02.12, № РН-202-01622 від 17.02.12, № 8680 від 17.02.12, № ЧБ-0009660 від 17.02.12, №РН-202-01607 від 17.02.12, №рс_0047788 від 18.02.12, № РН-0001231 від 18.02.12, ск -0001190 від 21.02.12, №РН-502-04705 від 21.02.12, №РТУ-8007223 від 21.02.12, №Д000000066 від 22.02.12, № Дк000028586 від 22.02.12, № Дк 000028587 від 22.02.12, №Рн-202-02384 від 24.02.12, №ЧБ -0011213 від 24.02.12, № RNK-KPK01-00135304 від 25.02.12, №рс_0048050 від25.02.12, № ск-0001363 від28.02.12, №РТУ -8008552 від 28.02.12, №РН-502-06625 від 28.02.12, №РН-502-06652 від28.02.12, №10892 від 28.02.12, № ДК000033585 від 29.02.12, № ДК 000034047 від 29.02.12, № ДК 000033584 від 29.02.12, №ск-0001460 від 02.03.12, №ЧБ-0012820 від 02.03.12, №ПКП-009665 від 02.03.12, № 11500 від 02.03.12, №РН-203-00140 від 02.03.12, № д000000042 від 03.03.12, №ДД00000005 від 03.03.12, №рс_0048326 від 03.03.12, №ск-0001451 від 06.03.12, №5-01000268 від 06.03.12, №5-01000185 від 06.03.12, №РТУ-8009725 від 06.03.12, №12140 від 06.03.12, Дк000038514 від 07.03.12, № РН-0001830 від 13.03.12, №5-01001779 від 13.03.12, №РТУ-8010754 від 13.03.12, №Д000000104 від 14.03.12, №Дк000043199 від 14.03.12, Дк000043198 від 14.03.12, №ДД00000014 від 14.03.12, №РдДЖ-0020762 від 14.03.12, №РдДЖ-0020756 від 14.03.12, № 14144 від 16.03.12, № ЧБ-0016091 від 16.03.12, № Д000000055 від 17.03.12, №рс_0048870 від 17.03.12, № RNK-KPK01-00135620 від 17.03.12, № 14700 від 20.03.12, №ФЛП-005095 від 20.03.12, № 1421 від 20.03.12, № РТУ-8011969 від 20.03.12, «Дк000048155 від 21.03.12, №Дк000048153 від 21.03.12, №РдДЖ-0022910 від 21.03.12, №Д000000045 від 21.03.12, №Кр-006444 від 21.03.12, № ЧБ-0017578 від 23.03.12, №РН-202-02383 від 24.02.12, № 68 від 26.03.12, № Дег-001556 від 27.03.12, №5-01004792 від 27.03.12, №ск-0002035 від 27.03.12, № 5-01004806 від 27.03.12, №5-01004844 від 27.03.12, №РТУ-8013298 від 27.03.12, №Д000000089 від 28.03.12, №ДД00000011 від 28.03.12, №Дк000053558 від 28.03.12, № Дк000053557 від 28.03.12, №рС_0049577 від 31.03.12, №16629 від 30.03.12;
- товарні чеки, видаткові накладні на товар, акти прийому - передачі робіт № 237 від 20.02.12, №217 від 20.03.12.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 був сплачений придбаний товар на суму 346684,96 грн., у т.ч. ПДВ 57780,96 грн., сума без ПДВ-288904, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями у матеріалах справи.
Таким чином, первинними документами позивача в повному обсязі підтверджується придбання (отримання) та сплата вказаних товарів.
Судом вбачається, що сума ПДВ сплачена позивачем, увійшла до складу ціни придбаних товарів та перерахована на розрахункові рахунки продавців.
Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів за період 01.01.2011р. по 31.12.2012р.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що сума валового доходу позивача від реалізації товарів без урахування ПДВ склала 288 904 грн.
Таким чином, відповідачем безпідставно зроблений висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 за результатами роботи у 2011 році, об'єм оподаткованих операцій з продажу товарів досяг більш ніж 300000 грн., а саме 346684,96 грн. та остання повинна була зі спрощеної системи оподаткування платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в 1 кварталі 2012 року, з огляду на те, що органами ДПІ вказана сума була обчислена без урахування податку на додану вартість, як того передбачає ст. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України.
Крім того, на час спірних правовідносин діяв Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, відповідно до п.1 якого установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
З огляду на те, що позивачем обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів не досяг більш ніж 500000 грн., а на час виниклих правовідносин діяв вищезазначений Указ №727/98, що відповідачем не було враховано при прийнятті спірного рішення про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 16306 грн.
Таким чином, враховуючи здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період, зокрема: придбання товарів, їх отримання, сплата за отримані товари, - та підтвердження вказаного первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, порушення з її боку норм чинного податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту у перевіряємий період - відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем ПДВ викладені відповідачем в акті перевірки № 85/17.2/НОМЕР_3 від 31.07.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16306 грн.
У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.
Крім того слід зазначити, що відповідачем встановленні порушення п. 164.1, ст.164, п. 177.1, ст.. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1, не обрахувала та не відобразила в Декларації про майновий стан доходи суму податку, що підлягаю сплаті до бюджету, яка дорівнює 15058,20 грн. в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 15058,20 грн. за 1 квартал 2012 року.
Так в акті перевірки відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи, відобразила суму загального оподатковуваного доходу в розмірі 92364,70 грн. Проте в порушення п.п. 6.5, 6.6, 6.7,6.11 розділу ІV Інструкції щодо податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом Міністерства України 07.11.11 № 1395 не заповнено рядки 01,02,03,07.1 розрахунку податкових зобов'язань ПДФО, отриманих позивачем від провадження господарської діяльності.
У зв'язку з чим відповідач зробив висновок про те, що загальна сума податку з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2012 року складає 15058,20 грн.
Згідно з п. 298.2.1. ст. 298 Податкового кодексу України Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Відповідно до п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Відповідно до п. 164.1.2. ст. 164 Податкового кодексу України Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з п. 164.1.3 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
У пункті 167.1 ст.167 Податкового кодексу України. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Відповідно до п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);
- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).
У п.п. 177.5.2.ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.
Згідно з п.п.177.5.3. ст. 177 Податкового кодексу України Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2011 є суб'єктом підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку № 679188.
Свідоцтво про застосування спрощеної системі оподаткування у 2012 році, позивачу було надано 01.04.2012 року.
У зв'язку з чим ДПІ правомірно зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 у 1 кварталі 2012р. знаходилась на загальної системі оподаткування та повинна була відповідно до норм передбачених Податковим кодексом України, сплатити податкові зобов'язання від суми оподаткованого доходу у розмірі 15058,20 грн.
Однак, доводи ДПІ стосовно обґрунтованого визначення грошового зобов'язання позивачу з ПДФО на суму 15058,20 грн. у першому кварталі 2012 року, суперечать фактичним обставинам виниклих правовідносин.
Так, ДПІ при перевірці врахована сума загального оподаткованого доходу в 1 кварталі 2012р. у розмірі 92364,70 грн.
В свою чергу, сума документально підтверджених витрат позивача, яка пов'язана з його господарською діяльністю склала 72435,00 грн. Сума оподаткованого доходу у 1 кварталі 2012р. повинна розраховуватися, як різниця між цими сумами та складає 19929,71 грн.
Згідно абз. 1 п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування, тобто 19929,72 грн. / 1 кв. = 6643,23 грн. х 15% (середньомісячній річній оподатковуваній доход ставка податку) = 996,48 грн.
996,48 грн. * 3 = 2989,44 грн. (загальна сума ПДФО за 1 квартал 2012р.), яка повинна враховуватися у оподаткуванні ФОП.
Враховуючи викладене, розмір штрафних санкцій з ПДФО, згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України необхідно розраховувати виходячи з 747,36 грн., як 25 % від загальної суми зобов'язання з ПДФО (2989,44 грн.).
Таким чином, розмір податкового зобов'язання з ПДФО СПД ОСОБА_1, яке необхідно сплатити за результатами річного декларування складає 3736,8 грн., з яких за основним платежем 2989,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 747,36 грн.
Отже, первинними документами позивача, які досліджено під час розгляду справи, підтверджуються витрати на придбання товарів, а тому ПДФО підлягає сплаті за 1 квартал 2012 року частково від визначеного ДПІ зобов'язання в сумі 15058,20 грн., лише у розмірі 2989,44 грн. з урахуванням понесених витрат сформованих за наслідками проведеної фінансово-господарської діяльності у 1 кварталі 2012 року.
Проте, відповідачем безпідставно, без належного врахування норм діючого законодавства, прийнята до уваги сума загального оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 за 1 квартал 2012р. у сумі 92364,70 грн. та визначено грошове зобов'язання з ПДФО у розмірі 15058,20 грн. і штрафні санкції - 3764,55 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Красноперекопської ОДПІ про визнання протиправним та скасування як таких, що суперечить діючому законодавству податкових повідомлень - рішень № 0002701702 від 12.08.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15085 грн., в тому числі в сумі 12068,76 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 3764,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0002711702 від 12.08.2013. про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20722,5 грн., в тому числі в сумі 16306 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 4416,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки від 31.07.2013 р. № 85/17.2/НОМЕР_3 не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16306 грн. та з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 12068,76 грн. за 1 квартал 2012 року.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тому суд стягує на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору на підставі платіжного доручення від 30.10.2013 №940 у сумі 172,06 грн. з Державного бюджету України.
Згідно частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-УІ вирішений порядок сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру. А саме: під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
На підставі наведеного суд стягує з відповідача 90 відсотків розміру ставки судового збору 1548,45 грн. в дохід Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 05.02.14 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 10.02.14.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства , суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0002701702 від 12.08.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15085 грн., в тому числі в сумі 12068,76 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 3764,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0002711702 від 12.08.2013. про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20722,5 грн., в тому числі в сумі 16306 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 4416,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
4. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 172,0 грн. з Державного бюджету України.
5. Стягнути на користь Державного бюджету України 1548,45 грн. з Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Латинін Ю.А.