ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/49506/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій при призначенні пенсії державного службовця, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня та 18 вересня 2013 року, постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року та додаткову постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 червня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання законів України в частині обчислення та перерахунку її пенсії як державного службовця; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити недоотриману пенсію з 01.06.2000 року по теперішній час з врахуванням 40 % винагороди за вислугу років та інших виплат, з урахуванням корегування та індексації згідно діючого законодавства України.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, позовні вимоги задоволені частково, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача щодо врахування в менших розмірах надбавки за вислугу років ніж фактично нараховувалися позивачу, інших виплат у складі заробітної плати за період з 01.06.1998 року по 31.05.2000 року у розмірі 1998,96 грн., з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 11.04.2013 року;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_4 пенсії державного службовця з 01.04.2013 року з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум за довідкою № 17-11-14-14/2842 від 28.03.2013 року Державної фінансової інспекції у Луганській області винагороди за вислугу років у розмірі 40%, інших виплат за період з 01.06.1998 року по 31.05.2000 року у розмірі 1998,96 грн., починаючи з 11.04.2013 року;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суди попередніх інстанцій, мотивували свої рішення тим, що позивачу протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням довідки №17-11-14-14/2842 від 28.03.2013 року Державної фінансової інспекції у Луганській області, в якій зазначено, що надбавка за вислугу років ОСОБА_4 нараховувалася відповідно постанови КМ України від 27.07.1998 року № 1141, тобто 40%, та яка містить зазначення інших виплат у розмірі 1998,96 грн., на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Додатковою постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, заяву ОСОБА_4 задоволено, а саме:
- ухвалено додаткову постанову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій при призначенні пенсії державного службовця;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_4 пенсії державного службовця з 01.04.2013 року з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум за довідкою № 17-11-14-14/2842 від 28.03.2013 року Державної фінансової інспекції у Луганській області: винагороди за вислугу років у розмірі 40%, інших виплат за період з 01.06.1998 року по 31.05.2000 року у розмірі 1998,96 грн., починаючи з 11.04.2013 року, з урахуванням корегування індексації згідно діючого законодавства України.
Суди попередніх інстанцій, при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткової постанови, мотивували свої рішення тим, що у постанові Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року не було вирішено питання щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням корегування та індексації згідно діючого законодавства України, а тому наявні підстави для ухвалення додаткової постанови.
У поданих касаційних скаргах позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги, відповідача зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавки та індексація заробітної плати в розумінні ст. 33 Закону України «Про державну службу» не є складовими заробітної плати для обчислення пенсії, а тому в відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача. Крім того, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для ухвалення додаткової постанови у справі.
Судами попередній інстанцій встановлено наступні обставини.
Позивач працювала на посаді головного контролера - ревізора Контрольно-ревізійного управління в Луганській області.
На даний час позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком, призначеної за Законом України «Про державну службу».
При первинному призначенні пенсії позивачу відповідачем не прийнято до розрахунку пенсії інші виплати у складі заробітної плати, а саме індексацію доходів, винагороди, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
11.04.2013 року позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням провести перерахунок її пенсії державного службовця з використанням довідок Державної фінансової інспекції у Луганській області від 28.03.2013 року № 12-11-14-14/2842 та від 08.04.2013 року № 12-11-14-14/3235, в яких зазначено отримувані позивачем винагороди, матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів. Однак, відповідачем було відмовлено у здійснені перерахунку відповідно до вказаних довідок.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
З приводу постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723-XII), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 37-1 Закону № 3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно статті 33 Закону № 3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови КМ України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно частини 2 ст. 37-1 Закону № 3723-XII перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року в справі № 21-430а11 (за аналогічним позовом) визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду попередніх інстанцій, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на соціально-побутові потреби, індексація, винагорода (надбавка), що отримувались позивачем та з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця, та повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача, а тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача є протиправною.
З приводу додаткової постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Як вбачається з постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, судом не було вирішено позовну вимогу щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням корегування індексації згідно діючого законодавства України.
Таким чином, судом першої інстанції, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, додаткова постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційних скарг спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська залишити без задоволення, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня та 18 вересня 2013 року, постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 червня 2013 року та додаткову постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 червня 2013 року у справі № 435/4550/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: І.Я. Олендер
В.І. Бутенко
М.Г. Кобилянський