Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9331/13-а

05.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

від позивача (Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234"): Сулейманова Занфіра Рустамовна, довіреність № б/н від 04.02.14

від відповідача (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим) не з'явився,

від відповідача (Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя): Юніков Андрій Валерійович, довіреність № 1877/09 від 11.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 21.11.13 у справі № 801/9331/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234" (вул. Трансформаторна, 3- б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95026)

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Карантинна, 16, кв. 56, м. Севастополь, 99008)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234" до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - відмовлено (арк. с. 153 - 156).

Рішення суду мотивовано тим, що позивач здійснює відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_4, пропорційно його роботі на підприємстві, іншу частку повинен відшкодовувати правонаступник Севастопольського спеціалізованого управління №268 - ВАТ "Спецмонтаж", та в разі реорганізації останнього - правонаступник ВАТ "Спецмонтаж"; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема, ОСОБА_4, здійснені Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на підставі довідки №10 від 22.02.2010 пропорційно його роботі на підприємстві за період з 01.11.1983 по 30.03.1998.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне акціонерне товариство "Механомонтаж ССУ-234", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 165-170).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що суд дійшов помилкового висновку про те, що Сімферопольське спеціалізоване управління - 234 тресту " Южпромхіммонтаж" не було повністю припинене після його реорганізації шляхом виділення, воно несе обов'язки, щодо переданого працівника пропорційно часу його роботи в ССУ - 234 , так як мало місце лише переведення працівника з одного підприємства на інше; ССУ - 268 не стало новоствореним підприємством, а було утворено при реорганізації і відповідно до ССУ - 268 перейшли всі права та обов'язки структурної одиниці ССУ - 234 , а саме Севастопольської ділянки, тобто ССУ - 268 було правонаступником ССУ - 234 в частині прав та обов'язків Севастопольської ділянки; при передачі працівників мав місце не тільки перехід з одного підприємства на інше, а й перехід обов'язків щодо цих працівників правонаступнику, даний факт не прийнятий до уваги судом; судом не враховано, що ЗАТ "Механомонтаж" ССУ-234, правонаступником якого є ПрАТ "Механомонтаж" ССУ-234, було утворено на підставі договору між Засновниками від 23.08.1996 року шляхом об'єднання майна, придбаного в результаті викупу державного майна, а саме майнового комплексу до складу якого вже не входила Севастопольська ділянка; висновок суду про те, що оскаржувані дії відповідачів відповідають вимогам Інструкції, не відповідає обставинам справи, так як діяльність виділеної структурної одиниці в складі ССУ - 234 була припинена з одночасним створенням правонаступника і також припинилися всі права та обов'язки, які відповідно перейшли до правонаступника; ПрАТ "Механомонтаж" ССУ- 234" не несе обов'язок з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4, в тому числі за період його роботи в ССУ - 234 "Механомонтаж " тресту " Южпромхіммонтаж "; правонаступником СУ- 268 стало ВАТ "Спецмонтаж", що підтверджується відповіддю на запит ВАТ "Южпромхіммонтаж " від 13.05.2002, дане підприємство ліквідовано і його документи зберігаються в міжрайонному архіві ліквідованих підприємств при КП "Муніципальне житло" Ленінської районної РДА м. Севастополя, що підтверджується архівною довідкою № 393 від 22.11.2010 року.

В судовому засіданні 05.02.2014 позивач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

Від відповідача (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у з'вязку з хворобою двох головних спеціалістів - консультантів Управління (вх.№1836 від 04.02.2014) (арк. с. 181- 182).

Зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, належних та допустимих доказів, що підтверджують поважні причини відсутності представників не надано.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Безпідставне відкладення розгляду справи призведе до порушення встановлених строків розгляду апеляційної скарги, встановлених статтею 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження; у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Клопотання про продовження строків розгляду справи не заявлено та не надано.

В судовому засіданні 05.02.2014 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "Механомонтаж ССУ-234" є юридичною особою, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, запис №1 882 120 0000 003491 від 11.10.1996 (арк. с. 15-16).

13.08.1997 (дата реєстрації) 06.07.2011 (дата видачі) Свідоцтвом Державної податкової адміністрації України № 100342613 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ "Механомонтаж ССУ-234" присвоєно індивідуальний податковий номер № 014160601296 (арк. с. 33).

14.03.1988 Наказом №50 Мінмонтажспецстрою УРСР у складі треста "Южпромхіммонтаж" створено спеціалізоване управління № 268 в м. Севастополі.

30.03.1988 Наказом № 66 треста "Южпромхіммонтаж" "Про створення Севастопольського СУ- 268" створено з 01.04.1988 в м. Севастополі спеціалізоване управління СУ- 268" по балансу на 01.01.1988, включено в склад СУ- 268 наступні ділянки: механомонтажна Севастопольська ділянка СУ -234; Севастопольські сантехнічні ділянки СУ-506; Севастопольська вентиляційна ділянка СУ -588 з обсягом роботи по Севастополю, Бахчисараю та Ялті; Севастопольська ділянка СУМ-589, також були передані людські ресурси, обладнання, механізми, будівлі, споруди та матеріали, зокрема, переведений робітник ОСОБА_4 (арк. с. 7-8).

30.03.1988 Наказом № 22-н по Сімферопольському СУ-234 треста "Южпромхіммонтаж", встановлено, що відповідно з Наказом №50 від 14.03.1988 Мінмонтажспецстрою УРСР та Наказом №66 від 30.03.1988 треста "Южпромхіммонтаж" проведено передачу з 01.04.1988 у знов утворене СУ-268 треста "Южпромхіммонтаж" робітників, в тому числі ОСОБА_4, який значиться під номером 68, Севастопольської земельної ділянки Сімферопольського СУ-234 (арк. с. 9 - 13).

З 01.11.1983 по 30.03.1988 ОСОБА_4 працював на підприємстві Сімферопольське спеціалізоване управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" (Севастопольська ділянка), що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вих. №10 від 22.02.2010 яка видана ОСОБА_4, підстави для видачі: наказ № 130-к від 09.1.1983 по 03.03.1988, наказ № 22-к від 30.03.1988 відомості на видачу зарплати за 1983 -1988 (арк. с. 127).

Севастопольська ділянка Сімферопольського спеціалізованого управління №234 Спеціалізованого підприємства "Южпромхіммонтаж" є структурним підрозділом Сімферопольського спеціалізованого управління №234 Спеціалізованого підприємства "Южпромхіммонтаж".

Згідно з п. 1.1. Статуту Закритого акціонерного товариства "Механомонтаж Сімферопольське спеціалізоване управління №234", останнє є правонаступником прав та обов'язків Сімферопольського спеціалізованого управління №234 Спеціалізованого підприємства "Южпромхіммонтаж".

В свою чергу відповідно до п. 1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234" останнє є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Механомонтаж Сімферопольське спеціалізовано управління №234" у зв'язку зі зміною найменування акціонерного товариства з закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (арк.с. 25-40).

ПАТ "Механомонтаж ССУ-234" є правонаступником Сімферопольського спеціалізованого управління №234 Спеціалізованого підприємства "Южпромхіммонтаж".

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема, ОСОБА_4 позивачу нараховуються вказані витрати за період роботи ОСОБА_4 на підприємстві з 01.11.1983 по 30.03.1988, тобто пропорційно стажу роботи ОСОБА_4 на підприємстві позивача.

Зазначена обставина підтверджується матеріалами пенсійної справи, зокрема, розрахунком стажу, відповідно до якого зазначено, що до пільгового стажу ОСОБА_4 зараховується робота на підприємстві - ЗАО "Механомонтаж ССУ-234" та ВАТ "Спецмонтаж".

Матеріали справи свідчать, що Севастопольське спеціалізоване управління №268 у подальшому було реорганізовано в ВАТ "Спецмонтаж".

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим щодо нарахування до сплати ПАТ "Механомонтаж ССУ-234" сум з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії громадянину ОСОБА_4 протиправними;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим утриматися від дій, а саме: включення витрат на громадянина ОСОБА_4 до розрахунку належних до відшкодування ПАТ "Механомонтаж ССУ-234" фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених у відповідності до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених у відповідності до п. "б"- "з" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (арк. с. 2-6).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 був працівником Севастопольської ділянки Сімферопольського спеціалізованого управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" з 01.11.1983 по 30.03.1988. На підставі наказу №50 від 14.03.1988 Мінмонтажспецстрою УРСР та наказу треста "Южпромхіммонтаж" №66 від 30.03.1988 у складі "Южпромхіммонтаж" було створено Севастопольське спеціалізоване управління №268, якому були передані людські ресурси, обладнання, механізми, будівлі, споруди та матеріали, зокрема, переведений робітник ОСОБА_4, узв'язку з чим, позивач вважає, що підприємству необґрунтовано нараховується сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 за відсутністю такого обов'язку відповідно до вимог діючого законодавства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом УРСР 1963 року, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв в період виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788), Законом РССР "Про державне підприємство (об'єднанні)" від 30.06.1987, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону № 1058 всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини першої статті 14 Закону №1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною першою статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Статтею 8 Закону №1788 встановлено, що виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

а) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

б) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах, зокрема, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Приписами пункту 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 р. юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Частина перша статті 23 Закону РССР "Про державне підприємство (об'єднання)" від 30.06.1987 було передбачено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і припинення діяльності підприємств здійснюється у встановленому порядку за рішенням органу, який правомочний створювати відповідні підприємства.

Отже, відповідно до діючого на той час законодавства, припинення підприємства здійснювалося, зокрема, шляхом ліквідації та реорганізації підприємства (злиття, поділу або приєднання).

Реорганізація підприємства шляхом виділення не є способом припинення діяльності юридичної особи.

Так, виділення - спосіб реорганізації, при якому з одного підприємства виділяється одне або кілька інших підприємств. При цьому виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Тобто підприємство, з якого виділяються інші підприємства, не припиняється, а продовжує існувати як попередня юридична особа. Майно цього підприємства розподіляється між ним та новоствореними на його базі підприємствами пропорційно до сформованих статутних капіталів.

Отже, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини в розглядуваної ситуації має місце створення на базі, зокрема, структурного підрозділу Сімферопольського спеціалізованого управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" - Севастопольська ділянка Сімферопольського спеціалізованого управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" нової юридичної особи Севастопольського спеціалізованого управління №268.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позиція позивача щодо прийняття наказу №50 від 14.03.1988 Мінмонтажспецстрою УРСР та наказу треста "Южпромхіммонтаж" №66 від 30.03.1988, за наслідкам яких у складі треста "Южпромхіммонтаж" було створено Севастопольське спеціалізоване управління №268, свідчить про ліквідацію Севастопольської ділянки Сімферопольського спеціалізованого управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" відповідно до діючого на той час законодавства, що в свою чергу виключає можливість нарахування позивачу витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4, є помилковою.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Сімферопольське спеціалізоване управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" не було припинено, продовжує своє існування як раніше створена юридична особа. Зазначена обставина підтверджується подальшою реорганізацією підприємства в ЗАО "Механомонтаж Сімферопольське спеціалізовано управління №234" та в ПрАТ "Механомонтаж Сімферопольське спеціалізоване управління №234".

Судом першої інстанції встановлено, що поділ (розподіл) - спосіб реорганізації, при якому одне підприємство розподіляється на кілька інших (нових) підприємств. У зв'язку з чим у наслідок реорганізації шляхом поділу після передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим (новоствореним) юридичним особам - правонаступникам підприємство, що розділяється, припиняє своє існування (ліквідується та виключається з Держреєстру) первинне підприємство.

Разом з тим, Сімферопольське спеціалізоване управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" відповідно до наданих документів не припинило свою діяльність шляхом поділу юридичної особи та створення на її базі окремих підприємств.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сам по собі факт переведення робітника до іншого підприємства не звільняє позивача від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових у мовах, у відповідній частці, пропорційно часу роботи працівника на підприємстві, за відсутності необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на останньому підприємстві.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах та у розумінні вказаних норм позивач здійснює відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_4, пропорційно його роботі на підприємстві, іншу частку повинен відшкодовувати правонаступник Севастопольського спеціалізованого управління №268 - ВАТ "Спецмонтаж", та в разі реорганізації останнього - правонаступник ВАТ "Спецмонтаж"; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема, ОСОБА_4, здійснені Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на підставі довідки №10 від 22.02.2010 пропорційно його роботі на підприємстві за період з 01.11.1983 по 30.03.1988.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції в описовій та мотивувальній частині допущені описки в зазначенні дати наказів №50 від 14.03.1998, заміст вірного: 14.03.1988 та №66 від 30.03.1998 замість вірного: 30.03.1988 та відповідного періоду роботи на підприємстві Сімферопольське спеціалізоване управління - 234 треста "Южпромхіммонтаж" (Севастопольська ділянка) з 01.11.1983 по 30.03.1998, замість вірного: з 01.11.1983 по 30.03.1988, але ці описки не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки мають бути виправлені судом першої інстанції в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, 169, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж ССУ-234" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/9331/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/9331/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 10 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна