Справа № 815/8376/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

за участю сторін:

від позивача: Панасюк О.Ю., Корепіна Н.Б. (за довіреністю);

від відповідача: Московчук О.В.(за довіреністю), Павловський В.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2013 року № 0001482200, № 0001492200, № 0001502200 та № 0001512200, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» (далі - ТОВ «Теплодаренерго») до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001482200 про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 162560 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001492200 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 3809572 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001502200 про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 461444,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001512200 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 618531 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

Висновок щодо порушення позивачем нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість податковий орган обґрунтовує тим, що у перевіряємому періоді основний дохід товариства складався з сум грошових коштів, отриманих від фізичних осіб (населення м. Теплодар), які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах, а тому, на думку ДПІ, товариством були порушені приписи пп. 153.2.3, абз 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України.

Проте, позивач вказує, що відношення між товариством як виконавцем послуг з теплопостачання м. Теплодар та населенням міста, як споживачем його послуг, не є відносинами пов'язаних осіб відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. З акту перевірки ТОВ «Теплодаренерго» не вбачається, що позивач та фізичні особи (населення міста) є пов'язаними особами.

Щодо висновку відповідача про заниження товариством податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування у січні 2013 р., ТОВ «Теплодаренерго» зазначає, що в довідці від 17.04.2013 р. № 856/1505/32483079, яка була складена ДПІ при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Теплодаренерго»у декларації за січень 2013 р. бюджетного відшкодування у розмірі 618531 грн.

Також позивач вказує, що відповідачем при проведенні перевірки за період жовтень-грудень 2010 р. безпідставно застосовано положення Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 р.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 111-117), в яких зазначив, що на підставі направлень, виданих ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.10.2013 р. № 119/22, начальнику відділу податкового аудиту ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Павловському В.І., від 17.10.2013 р. № 121/22 головному державному ревізору-інспектору відділу податкового аудиту ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Богомаровій Ю.С., від 17.10.2013 р. № 120/22 головному державному ревізору-інспектору відділу аналізу сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ Міндоходів в Одеській області, Голубенко А.В., згідно з п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказом ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.10.2013 р. № 243 проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Теплодаренерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.11.2013 р. № 690/22/32483079.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що витрати ТОВ «Теплодаренерго», понесені у зв'язку із наданням послуг на користь неплатників податку на прибуток визначалися в розмірах, що значно перевищували доходи, отримані від надання таких послуг, у зв'язку з чим позивачем було завищено витрати на загальну суму 2 477 099 грн.

Крім того, відповідач вказує, що ТОВ «Теплодаренерго» не в повному обсязі проводилося пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 287752 ТОВ «Теплодаренерго» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області 27.05.2003 р. за № 1 557 120 0000 000001 (а.с. 98).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 491749 підприємство здійснює такі види діяльності за КВЕД: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, виробництво електроенергії, розподілення електроенергії, торгівля електроенергією (а.с. 97).

Відповідно до статуту ТОВ «Теплодаренерго», затвердженого у новій редакції протоколом зборів учасників ТОВ «Теплодаренерго» від 18.12.2012 р. основними напрямками діяльності товариства є, зокрема, виробництво, передача та постачання електроенергії за нерегульованим тарифом, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; комбіноване виробництво теплової та електричної енергії; використання скидного потенціалу (а.с. 91-96).

У період з 17.10.2013 р. по 30.10.2013 р. ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Теплодаренерго» (код ЄДРПОУ - 32483079) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2013 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 13.11.2013 р. № 690/22/32483079 (а.с. 16-56).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Теплодаренерго» пп. 153.2.3 та абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 130048 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 3809572 грн., а саме за 2011 р. у сумі 2477099 грн., за 2013 р. у сумі 1332473 грн.; п. 199.1, п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001482200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 130048 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 32512 грн. (а.с. 10), податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001492200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3809572 грн. (а.с. 11), податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0001502200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 387295 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 74149,5 грн. (а.с. 120), податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. №0001512200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 618531 грн. та встановлено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 154632,75 грн. (а.с. 13).

Так, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши пояснення сторін суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки позивача ТОВ «Теплодаренерго» є платником податку на прибуток на загальних підставах. У перевіряємому періоді основним видом господарської діяльності ТОВ «Теплодаренерго» було надання теплової та електричної енергії на користь фізичних та юридичних осіб, тобто у вказаному періоді основний дохід ТОВ «Теплодаренерго» складався з сум грошових коштів, отриманих товариством від фізичних осіб, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Крім того, ТОВ «Теплодаренерго» відповідно до пп. 135.5.10 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України отримувало дохід в якості дотації з державного бюджету, тобто також від неплатника податку на прибуток на загальних підставах.

З метою з'ясування питомої ваги доходів, отриманих ТОВ «Теплодаренерго» від осіб-неплатників податку на прибуток на загальних підставах в ході проведення перевірки на ім'я головного бухгалтера ТОВ «Теплодаренерго» було надано запит щодо надання інформації та відповідних пояснень (а.с. 79). Згідно наданої позивачем відповіді було визначено поквартальний дохід, отриманий від осіб-неплатників податку на прибуток на загальних підставах у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування (ряд 03 Декларації з податку на прибуток підприємства) (а.с. 80-81).

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Теплодаренерго» від 19.09.2013 р. № 03/01-208, у якому зазначено, що у періоді січень-червень 2013 р. Теплодарська міська рада дотацій підприємству на різницю у тарифах на теплопостачання не надавала, тому діяльність підприємства за 1 квартал та 1 півріччя 2013 р. була збитковою (а.с. 75-78).

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.71 п. 14.1 ст. 14 кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у Податковому кодексі України випливає, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), має сплачувати відповідні податки. При цьому валові витрати на придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою.

Так, при перевірці ТОВ «Теплодаренерго» податковим органом встановлено, що витрати підприємства, понесені у зв'язку з наданням послуг на користь неплатників податку на прибуток визначалися в розмірах, що значно перевищували доходи, отримані від надання таких послуг, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 130048 грн. та завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 3809572 грн., в т.ч. по періодам: 2011 р. - 2477099 грн., 1 півріччя 2013 р. - 1332473 грн.

Отже, судом не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу позивачем товару за цінами, значно нижчими від цін придбання, та одержання внаслідок таких операцій збитків. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету відповідного податку.

Дана правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду від 28.03.2013 р. по справі № К/9991/24317/11, постановах Верховного суду України №№08/39 від 25.03.2008р., 08/91 від 01.04.2008р., 258/11 від 07.11.2011р.

Крім того, за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. ТОВ «Теплодаренерго» отримало з місцевого бюджету кошти у сумі 550000 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2010 р. - 200000 грн., листопад 2010 р. - 200000 грн., грудень 2010 р. - 150000 грн. Зазначені кошти надійшли на реєстраційний рахунок загального фонду ТОВ «Теплодаренерго», відкритий у відділенні Держказначейства за кодом « 100103» згідно рішень Теплодарської міської ради «Про надання дотації на покриття різниці тарифів ТОВ «Теплодаренерго» для відшкодування збитків за послуги по теплопостачанню для населення міста» від 20.10.2010 р. № 377/В-10, від 22.11.2010 р. № 420/В-10, від 29.12.2010 р. № 503/В-10.

Так, відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) у разі коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Однак, на порушення зазначеної норми ТОВ «Теплодаренерго» не проводилося коригування податкового кредиту при отриманні дотацій за кодом « 100103» та було завищено суму податкового кредиту у розмірі 82453,37 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2010 р. - 23960,64 грн., листопад 2010 р. - 33758,89 грн., грудень 2010 р. - 24733,84 грн.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «Теплодаренерго» отримало з місцевого бюджету кошти у сумі 250000 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2011 р. - 50000 грн., листопад 2011 р. - 200000 грн. Зазначені кошти надійшли на реєстраційний рахунок загального фонду ТОВ «Теплодаренерго», відкритий у відділенні Держказначейства за кодом « 100103» згідно рішень Теплодарської міської ради «Про надання дотації на покриття різниці тарифів ТОВ «Теплодаренерго» для відшкодування збитків за послуги по теплопостачанню для населення міста» від 19.10.2011 р. № 353/В-11, від 28.11.2011 р. № 405/В-11, від 29.11.2011 р. № 407/В-11, від 29.11.2011 р. № 408/В-11.

За період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. встановлено, що згідно договору від 04.12.2012 р. № 491/517з «Про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» підприємством у грудні 2012 р. було отримано дотацію з державного бюджету у сумі 7384072 грн.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Проте, на порушення вказаних норм позивачем не в повному обсязі проводилося пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, в результаті чого ТОВ «Теплодаренерго» було завищено суму податкового кредиту, а саме по періодам: січень 2011 р. - 23974 грн., лютий 2011 р. - 28219 грн., березень 2011 р. - 22547 грн., квітень 2011 р. - 12892 грн., травень 2011 р. - 2133 грн., червень 2011 р. - 952 грн., липень 2011 р. - 2225 грн., серпень 2011 р. - 402 грн., вересень 2011 р. - 635 грн., та заниження податкового кредиту всього у сумі 59194 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2011 р. - 624 грн., листопад 2011 р. - 4010 грн., грудень 2011 р. - 54560 грн., за 2012 р. у розмірі 829393 грн., у т.ч. по періодам: січень 2012 р. - 5292 грн., лютий 2012 р. - 5863 грн.,березень 2012 р. - 4360 грн., квітень 2012 р. - 2206 грн., травень 2012 р. - 1285 грн., червень 2012 р. - 212 грн., липень 2012 р. - 452 грн., серпень 2012 р. - 437 грн., вересень 2012 р. - 175 грн., жовтень 2012 р. - 563 грн., листопад 2012 р. - 649 грн., грудень 2012 р. - 807899 грн.

Відповідно до п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Згідно з п. 199.5 ст. 199 вищезгаданого кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Таким чином, у перевіряємому періоді позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 387295 грн.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявності економічних причин для надання послуг з постачання теплової енергії особам, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах, в результаті чого витрати підприємства значно перевищували доходи у перевіряємому періоді, що також підтверджується самим позивачем, враховуючи також те, що ТОВ «Теплодаренерго» не в повному обсязі проводилося пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Теплодаренерго».

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2013 року № 0001482200, № 0001492200, № 0001502200 та № 0001512200 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 17 лютого 2014 року.

Суддя П.П. Марин