Головуючий у 1 інстанції - Ясинський О.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року справа №242/6320/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Шишова О.О., Попова В.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 січня 2014 року у справі №242/6320/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася 23.12.2013 до суду з позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (далі - Управління) неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів громадян з 09.12.2013 року.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 січня 2014 року у справі № 242/6320/13-а позов було задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати за роботу на державній службі.
Скасовано рішення відповідача - Управління від 10.12.2013 року № 3331 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2
Зобов'язано Управління зробити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_2 з 01.12.2013 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, суми індексації заробітної плати за роботу на державній службі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог ст. 33 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація грошових доходів не є складовими заробітної плати державного службовця, тому враховувати їх при розрахунку пенсії державного службовця немає законних підстав.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З 06.05.2009 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію. З 09.12.2013 року позивач подала до відповідача заяву про перерахунок пенсії як державному службовцю з урахуванням інших виплат.
При призначенні позивачу пенсії державного службовця, відповідачем для обрахунку заробітної плати, яка враховується для обчислення розміру пенсії, не було включено сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації заробітної плати.
Згідно довідки про всі складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, позивачу передбачена і виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація (а.с.11).
В зв'язку з цим, 09.12.2013 року, позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії як державного службовця з включенням цих виплат, на що отримала 10.12.2013 року відповідь про те, що вказані виплати не враховуються для здійснення обрахунку пенсії, оскільки вони не входять до складових заробітної плати відповідно до ст. 33 Закону № 3723-ХІІ.
Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Проте, ч.ч. 6 та 7 вказаної статті Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, сам ж Закон і відносить до складових заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення.
Окрім того, відповідно до листа Пенсійного фонду України від 13 липня 2011 року № 14399/03-20 «Щодо нарахування ЄСВ на суму матеріальної допомоги» роз'яснено, що базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289.
Згідно з підпунктом 4.3.5 зазначеної Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170.
Відповідно до підпункту 14 зазначеного Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами; на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначається адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування єдиного внеску.
Відповідно до підпункту 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31), відноситься до заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Крім того, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи наведене, а також те, що на виплачені позивачу суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації заробітної плати відповідно до довідки від 28.11.2013 № 15/2-546 нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації заробітної плати підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (цією статтею Кодекс доповнено Законом України від 06.07.2010 № 2747-IV) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до постанови від 20 лютого 2012 року в справі за аналогічним позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області Верховний Суд України визначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 січня 2014 року у справі №242/6320/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: В.В.Попов
О.О.Шишов