Провадження № 11-кп/792/192/13

Справа № 686/10725/13-к Головуючий в 1-й інстанції Дручкова С.П.

Доповідач Задворний О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Задворного О.Л.,

суддів Латюка П.Я., Кулеші Л.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Креслюк В.С.,

прокурора Лугового О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом: 30.05.1994 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 15.10.1996 року за ч. 2 ст. 140 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 19.03.2001 року за ст. 94 КК України на 12 років позбавлення волі,-

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою з 15 травня 2013 року.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Постановлено зняти арешт з належних ОСОБА_1 мобільного телефону та грошових коштів в сумі 74 грн.

За вироком місцевого суду приблизно о 20 год. 30 хв. 15 травня 2013 року ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, неподалік буд. № 26 по вул. Старокостянтинівське шосе м. Хмельницького, з метою заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_3 і штовхнув її в груди, від чого остання відчула різкий біль. А потім зірвав з її шиї золоті ланцюжок з кулончиком загальною вартістю 4000 грн. та почав тікати, але був затриманий потерпілою та іншими особами.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України або на ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України.

Просить виключити з вироку обтяжуючу його вину обставину- вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що реальної можливості розпорядитись майном потерпілої не мав, оскільки відразу ж був затриманий.

Стверджує, що на момент затримання в стані алкогольного сп'яніння не перебував, що підтверджується показами потерпілої, свідків та довідкою Хмельницького облнаркодиспансеру.

Просить врахувати, що він вину свою визнав, претензій від потерпілої до нього немає, його мати похилого віку та інвалід другої групи, сам він перебуває на обліку в центрі зайнятості та проходив навчання в Хмельницькому навчальному центрі.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить вирок змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, призначивши покарання останньому не пов'язане з позбавленням волі. Також просить виключити з вироку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Зазначає, що фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_1 не застосовував та не мав можливості розпорядитись викраденим ланцюжком, так як був затриманий. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 під час вчинення злочину спростовується показами потерпілої та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і довідкою Хмельницького облнаркодиспансера, наданою суду Хмельницьким СІЗО.

Крім цього, просить врахувати, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому, відшкодував завдані збитки, вибачився перед потерпілою, його мати є інвалідом другої групи.

Заслухавши: доповідь судді апеляційного суду; доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його законного захисника адвоката ОСОБА_2 про необхідність зміни вироку з підстав зазначених в їх апеляційних скаргах; прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Висновок місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення золотого ланцюжка з кулончиком загальною вартістю 4000 грн. з потерпілої ОСОБА_3 ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судових засіданнях доказах і не оспорюється та не заперечується в апеляційних скаргах.

Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини, суд дав їм невірну юридичну оцінку.

Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 і самого обвинуваченого останній, зірвавши з шиї потерпілої ланцюжок, почав втікати, але був затриманий нею та свідками.

Згідно роз'яснень, виписаних в п. 4 постанови № 10 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» грабіж потрібно вважати закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення злочину.

Оскільки ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення грабежу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, слід вважати, що обвинувачений вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна.

Згідно фонограми технічного запису судового засідання суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_3 не заявляла, що ОСОБА_1 при заволодінні ланцюжком штовхнув її у груди, а лише зірвав його з шиї: тобто, ніякого насильства, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я він не застосовував.

І сам обвинувачений заперечував факт поштовху у груди потерпілої.

Тому вищезгадана кваліфікуюча ознака у діях ОСОБА_1 відсутня.

За таких обставин дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки місцевим судом він був визнаний винним лише у вчиненні грабежу, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої.

Твердження в апеляційних скаргах про те, що під час вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки згідно довідки Хмельницького облнаркодиспансера о 21 год. 35 хв. 15 травня 2013 року ОСОБА_1 був освідуваний лікарем і у нього був встановлений стан алкогольного сп'яніння (а. с. 66).

Що ж до посилання в апеляційних скаргах на наявну в особовій справі ОСОБА_1 в Хмельницькому СІЗО довідки про його тверезість, то її колегія суддів до уваги не приймає, оскільки він, згідно цієї довідки, був освідуваний вже 16 травня 2013 року.

Оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, у тому числі і за корисливі злочини, і замах на грабіж вчинив у стані алкогольного сп'яніння, підстав для застосування ст.. 75 КК України або призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника адвоката ОСОБА_2 задоволити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2013 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

В решті цей же вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_1, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Копія вірна: /підпис/

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області О.Л. Задворний