Справа №2-33 2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2008р. Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кузнецової М.Л.
при секретарі Скрипник Г.С.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Тимохіної Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Стаханові про зобов'язання призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з втратою годувальника,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду позивач зазначив, що його батько ОСОБА_3, 1927 р. народження, 29 років працював у підземних умовах забійником. З 20.06.1964р. він перебував на диспансерному обліку з приводу антросілікозу. Згідно з висновком МСЕК від 02.07.1992р. йому було встановлено 2-гу групу інвалідності та 50% втрати працездатності за профзахворюванням (пневмоконіоз) безстроково. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відповідно до ст.21 п.1 „д" Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон), передбачено, що Фонд СНС України зобов'язаний у випадку смерті застрахованої особи сплачувати особам, які перебували на її утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Ст.34 ч.9 Закону передбачає, що причинний зв'язок смерті застрахованої особи з отриманим раніше професійним захворюванням має підтверджуватись висновком відповідних медичних установ. Висновком Обласної комісії з встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням від 03.10.2002р. не було встановлено причинного зв'язку смерті з профзахворюванням. Батько позивача помер вдома. Розтин тіла не проводився. Позивач не згодний з висновком обласної комісії. Вважає, що комісією не було досліджено всю наявну медичну документацію по захворюванню, з якої вбачається, що з моменту захворювання (1964р.) по час смерті відбувалось погіршення здоров'я пов'язане з профзахворюванням. Позивач просив зобов'язати відповідача призначити йому щомісячні страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі обгрунтувавши їх доводами, викладеними у позові. Додатково пояснив що на час смерті батька мешкав з ним разом та мав другу групу інвалідності. Друга група інвалідності йому встановлена на теперішній час безстроково, на підтвердження чого надав копії довідок МСЕК, а також довідку з місця мешкання. Також пояснив, що з висновком Обласної комісії не погоджувався, вважаючи, що нею не у повному обсязі досліджена медична документація. Звертаючись до суду з цим позовом він надав всю наявну медичну документацію щодо захворювання батька.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надавши письмові заперечення на позов. У запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до Закону підставою для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є наявність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням. Ст.34 ч.9 Закону передбачає, що причинний зв'язок смерті застрахованої особи з отриманим раніше професійним захворюванням має підтверджуватись висновком відповідних медичних установ. Згідно з Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом від
15.11.2005р. №606 право встановлювати причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням покладено на медико-соціальні експертні комісії. Висновком Обласної комісії від 03.10.2002р. не було встановлено причинного зв'язку смерті з профзахворюванням батька позивача ОСОБА_3 На підставі ухвали судді Стахановського міського суду від 25.11.2005р. судово-медична експертна комісія Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України провела судово-медичну експертизу та дійшла висновку, що можна припустити відсутність причинного зв'язку між професійним захворюванням ОСОБА_3 та його смертю. З огляду на те, що зазначеними висновками не встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням, відповідач вважає що достатні підстави для задоволення позову відсутні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Між сторонами склались правовідносини, які врегульовано Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р. N1105-XIV (далі - Закон).
Зокрема, відповідно до підпункту "д" пункту 1 частини першої статті 21 Закону, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст.33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання... Такими непрацездатними особами є: ... 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Згідно з копією довідки МСЕК від 08.07.1992р. №077164 ОСОБА_3, 1927 р. народження, було встановлено другу групу інвалідності за професійним захворюванням (пневмоконіоз) безстроково (а.с.47). Згідно з копією постанови Фонду СНВ в м.Стаханові від 24.08.2001р. №3229 ОСОБА_3 ушкодив здоров'я внаслідок професійного захворювання, що отримане за час роботи на ш.Ілліча з 08.05.1969р. по 20.08.1990р., згідно з висновком МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності з втратою працездатності 50%. Станом на 24.08.2001р. йому здійснюються виплати відшкодування втраченого заробітку, постановою продовжено відповідні виплати з 01.09.2001р. безстроково (а.с.4).
Згідно з копією свідоцтва про смерть від 09.01.2002р. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 роки, причини смерті- злоякісне новоутворення січового міхура (а.с.8).
Згідно з копією свідоцтва про народження від 16.12.1954р. актовий запис №2046 позивач у справі -ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком його записаний ОСОБА_3 (а.с.10).
Згідно з копіями довідок МСЕК (а.с.9,132-134) позивачеві було встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням на час смерті його батька ОСОБА_3, другу групу інвалідності позивач мав на час звернення до суду із позовом, на час розгляду справи в суді йому встановлено другу групу інвалідності безстроково.
Згідно із довідкою ТОВ „Сапфір" від 06.11.2007р. (а.с.131) позивач був зареєстрований та мешкав разом з батьком ОСОБА_3 АДРЕСА_1, з 11.07.1989р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
За змістом підпункту "д" пункту 1 частини першої статті 21 Закону вбачається, що право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника виникає, якщо годувальник помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст.34 п.9 Закону Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Згідно з копією висновку „Обласної комісії з встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням" від 03.10.2002р. (а.с. 6) за результатами експертизи наданої медичної документації ОСОБА_3, смерть останнього не пов'язана з професійним захворюванням.
Аналізуючи доводи позивача, щодо незгоди з первісним висновком Обласной комісії від 03.10.2002р., яким встановлено відсутність причинного зв'язку між захворюванням та смертю його батька, суд бере до уваги наступне. Звертаючись до суду позивач зазначив, що з висновком комісії не згодний у зв'язку з тим, що нею не було досліджено всю наявну медичну документацію. В судовому засіданні позивач пояснив, що звертаючись до суду з позовом надав всю наявну медичну документацію щодо професійного захворювання батька.
За клопотанням позивача судом було двічі призначено судово-медичні експертизи, на вирішення яких було поставлене запитання щодо наявності причинного зв'язку між професійним захворюванням ОСОБА_3 та його смертю. Разом з матеріалами справи для експертного дослідження надавалась вся наявна медична документація, надана позивачем щодо захворювання та смерті ОСОБА_3
Згідно з висновком судово-медичної експертної комісії відділу комісійних експертиз бюро судово-смедичної експертизи управління охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації №238/291 від 26.08.2005р. причинний звязок між професійним захворюванням у ОСОБА_3 та його смертю відсутній (а.с. 78-85).
Згідно з висновком судово-медичної експертної комісії Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України м.Київа №585 від 29.05.2007р.: „беручі до уваги не прогресуючий характер пневмоконіозу та наявність численних супутніх захворювань у ОСОБА_3 можна припустити відсутність причинно-наслідкового зв'язку між професійним захворюванням ОСОБА_3 та його смертю." (а.с.93-101).
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом у справі досліджено всі докази, надані сторонами, а також вжито всі заходи щодо забезпечення позову за клопотанням позивача, а саме, щодо призначення та проведення відповідних експертиз.
З огляду на те, що жодним з експертних висновків компетентних установ не встановлено наявність причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3 та його професійним захворюванням, доводи позивача суд вважає такими, що не знайшли своє підтвердження в суді, у зв'язку, з чим позов задоволенню не підлягає у повному обсязі за необґрунтованістю.
Керуючись ст.213-215 ЦПК України, ст.21п.1„д", 33, 34 п.9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Стаханові про зобов'язання призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з втратою годувальника відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.