ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 р. (11:17) Справа №801/9596/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

від позивача - представник Силич Л.Є.,

від відповідача - представник Євтодієва Г.В.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті 30.08.2013р. за №0009262270 та №0009272270.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків проведеної відносно нього перевірки, внаслідок чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на відсутність з боку позивача порушень Податкового кодексу України при формуванні ним податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з контрагентом.

Позивач вказує, що операції з даним контрагентом мали реальний характер, в результаті них були придбані товари, які були використані у господарській діяльності позивача.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов, ґрунтується на даних акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, який став підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Вивчивши обставини справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" з питань взаємовідносин з ПП Фірма "Кром" у травні, червні, жовтні 2012 року та відображення їх в податковій звітності, за результатами якої складений акт №636/22-7/03348117 від 14.08.2013р. (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с.14-19).

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, донараховано податку на додану вартість у загальній сумі 126699 грн., у т.ч. - травень 2012р. - 51040 грн., червень 2012р. - 75629 грн. Зменьшено значення рядка 19 за жовтень 2012 року у сумі 68 573,00 гривень.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 30.08.2013р. № 0009262270, яким зменшено розмір від'емного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 68 573,00 грн. (т. 1 а.с. 20)

- від 30.08.2013р. № 0009272270, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 190003,50 грн. (за основним платежем у сумі 126669 грн., за штрафними санкціями 63334,5 грн.). (т. 1 а.с.21)

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З оскаржуваних податкових повідомлень - рішень вбачається, що в якості підстави їх прийняття вказаний акт перевірки від 14.08.2013р. №636/22-7/03348117р., поряд з цим, згідно даних податкових повідомлень - рішень, підставою для збільшення грошових зобов'язань вказано порушення позивачем норм Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається , що встановлені порушення мотивовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ПП фірмою "Кром", при цьому податковий орган виходив з даних перевірок діяльності ПП фірми "Кром" та його контрагентів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. "а", "б", п.п. 185.1 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Матеріали справи свідчать, що у період, який перевірявся відповідачем, позивач мав господарські відносини з ПП Фірма "Кром", у якого придбав товари, в результаті чого були створені наступні первинні документи: податкова накладна №55 від 22.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000055 від 23.10.2012 р., банківська виписка від 22.10.2012 р., договір купівлі-продажу №01/02/12 від 01.02.2012 р., видаткова накладна №ППф-000030 від 15.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000036 від 19.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000001 від 02.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000056 від 23.10.2012 р., банківська виписка від 15.05.2012 р., банківська виписка від 21.06.2012 р., реєстр платіжних документів за період з 01.10.2012 р. по 01.10.2012 р., банківська виписка від 23.10.2012 р., податкова накладна №30 від 15.05.2012 р., податкова накладна №36 від 19.06.2012 р., податкова накладна №1 від 01.10.2012 р., податкова накладна №56 від 23.10.2012 р., договір купівлі-продажу №03/01/12 від 03.01.2012 р. - на 3 арк., видаткова накладна №ППф-000018 від 16.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000039 від 24.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000016 від 12.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000019 від 13.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000043 від 22.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-00014 від 08.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000015 від 08.10.2012 р., видаткова накладна №Ппф-000016 від 08.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000042 від 19.10.2012 р., банківська виписка від 08.05.2012 р., звіт про дебетові та кредитові операції з 22.05.2012 р. по 22.05.2012 р., банківська виписка від 12.06.2012 р., звіт про дебетові та кредитові операції з 13.06.2012 р. по 13.06.2012 р., звіт про дебетові та кредитові операції з 22.06.2012 р. по 22.06.2012 р., банківська виписка від 05.10.2012 р., банківська виписка від 15.10.2012 р., податкова накладна №18 від 08.05.2012 р., податкова накладна №39 від 22.05.2012 р., податкова накладна №16 від 12.06.2012 р., податкова накладна №19 від 12.06.2012 р., податкова накладна №43 від 21.08.2012 р., податкова накладна №14 від 05.10.2012 р., податкова накладна №15 від 05.10.2012 р., податкова накладна №16 від 05.10.2012 р., податкова накладна №42 від 15.10.2012 р., договір купівлі-продажу №15/03/26-КП-2011 від 15.03.2011 р. на 3 арк., договір поставки №03/06 від 25.06.2010 р. - на 3 арк., видаткова накладна №ППф-000006 від 11.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000031 від 21.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000034 від 22.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000048 від 28.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000007 від 06.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000008 від 08.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000056 від 27.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000006 від 04.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000007 від 04.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000012 від 05.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000013 від 10.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000051 від 19.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000057 від 23.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000058 від 26.10.2012 р., платіжне доручення №3464 від 10.05.2012 р., платіжне доручення №3429 від 04.05.2012 р., платіжне доручення №3554 від 16.05.2012 р., платіжне доручення №3732 від 05.06.2012 р., банківська виписка від 27.06.2012 р., банківська виписка від 03.10.2012 р., банківська виписка від 04.10.2012 р. , банківська виписка від 23.10.2012 р., податкова накладна №6 від 04.05.2012 р., податкова накладна №31 від 15.05.2012 р., податкова накладна №34 від 16.05.2012 р., податкова накладна №48 від 25.05.2012 р., податкова накладна №7 від 05.06.2012 р., податкова накладна №8 від 05.06.2012 р., податкова накладна №56 від 27.06.2012 р., податкова накладна №6 від 03.10.2012 р., податкова накладна №7 від 03.10.2012 р., податкова накладна №12 від 04.10.2012 р., податкова накладна №13 від 04.10.2012 р., податкова накладна №51 від 19.10.2012 р., податкова накладна №58 від 24.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000032 від 16.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000002 від 02.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000075 від 31.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000037 від 18.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000010 від 08.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000033 від 18.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000051 від 25.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000002 від 02.10.2012 р., банківська виписка від 18.05.2012 р., банківська виписка від 01.06.2012 р., банківська виписка від 06.06.2012 р., банківська виписка від 20.06.2012 р., банківська виписка від 26.06.2012 р., банківська виписка від 01.10.2012 р., банківська виписка від 12.10.2012 р., банківська виписка від 31.10.2012 р., податкова накладна №32 від 16.05.2012 р., податкова накладна №2 від 01.06.2012 р., податкова накладна №10 від 06.06.2012р., податкова накладна №33 від 18.06.2012 р., податкова накладна №51 від 25.06.2012 р., податкова накладна №2 від 01.10.2012 р., податкова накладна №37 від 12.10.2012 р., податкова накладна №75 від 31.10.2012 р., договір купівлі-продажу №09/02/12 від 09.01.2012 р. - на 3 арк., видаткова накладна №ППф-000035 від 17.05.2012 р., банківська виписка від 17.05.2012 р., податкова накладна №35 від 17.05.2012 р., договір купівлі-продажу №15/02/12 від 15.02.2012 р., видаткова накладна №ППф-000010 від 16.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000004 від 04.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000047 від 22.10.2012 р., платіжне доручення №267 від 07.05.2012 р., платіжне доручення №260 від 02.10.2012 р., платіжне доручення №289 від 18.10.2012 р., платіжне доручення №300 від 29.10.2012 р., податкова накладна №10 від 07.05.2012 р., податкова накладна №4 від 02.10.2012 р., податкова накладна №47 від 18.10.2012 р., податкова накладна №62 від 29.10.2012 р., договір купівлі-продажу №25/01/12 від 25.01.2012 р. - на 3 арк., видаткова накладна №ППф-000041 від 28.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000001 від 01.06.2012 р., банківська виписка від 22.05.2012 р., банківська виписка від 01.06.2012 р., податкова накладна №41 від 22.05.2012 р., податкова накладна №1 від 01..06.2012 р., договір купівлі-продажу №05/08 від 20.07.2010 р., видаткова накладна №ППф-000042 від 28.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000047 від 28.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000017 від 12.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000054 від 29.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000055 від 29.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000017 від 09.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000063 від 30.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000064 від 30.10.2012 р., платіжне доручення №35 від 23.05.2012 р., платіжне доручення №100 від 24.05.2012 р., платіжне доручення №148 від 21.06.2012 р., платіжне доручення №210 від 26.06.2012 р., платіжне доручення №348 від 26.06.2012 р., платіжне доручення №775 від 08.10.2012 р., платіжне доручення №912 від 30.10.2012 р., платіжне доручення №913 від 30.10.2012 р., податкова накладна №42 від 23.05.2012 р., податкова накладна №47 від 24.05.2012 р., податкова накладна №17 від 12.06.2012 р., податкова накладна №54 від 26.06.2012 р., податкова накладна №55 від 26.06.2012 р., податкова накладна №17 від 08.10.2012 р., податкова накладна №63 від 30.10.2012 р., податкова накладна №64 від 30.10.2012 р., договір поставки №03/06 від 25.06.2012 р., додаткова угода №1, видаткова накладна №ППф-000001 від 10.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000002 від 10.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000003 від 10.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000004 від 10.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000005 від 10.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-0005.1 від 11.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000029 від 14.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000016 від 17.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000024 від 17.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000025 від 17.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-0005.2 від 18.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000022 від 18.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000033 від 24.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-0002.1 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-0048.2 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-00049 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000050 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000051 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000052 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000057 від 30.05.2012 р., видаткова накладна №ППф-000060 від 07.06.2012р., видаткова накладна №ППф-000034 від 18.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000011 від 19.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000018 від 19.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000031 від 20.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-0011.1 від 21.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-0018.1 від 22.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000037 від 22.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000040 від 25.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000046 від 25.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000047 від 25.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000048 від 25.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-0040.1 від 27.06.2012 р., видаткова накладна №ППф-000018 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000019 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000020 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000021 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000022 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000023 від 17.10.2012 р. , видаткова накладна №ППф-000024 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000025 від 17.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000033 від 18.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000034 від 19.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000039 від 19.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000040 від 19.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000038 від 22.10.2012 р., видаткова накладна №ППф-000059 від 29.10.2012 р., банківська виписка від 03.05.2012 р., банківська виписка від 08.05.2012 р., банківська виписка від 10.05.2012 р., банківська виписка від 11.05.2012 р., банківська виписка від 16.05.2012 р., банківська виписка від 24.05.2012 р., банківська виписка від 28.05.2012 р., банківська виписка від 06.06.2012 р., банківська виписка від 12.06.2012 р., банківська виписка від 15.06.2012 р., банківська виписка від 19.06.2012 р., банківська виписка від 20.06.2012 р., банківська виписка від 22.06.2012 р., банківська виписка від 08.10.2012 р., банківська виписка від 10.10.2012 р., банківська виписка від 11.10.2012 р., банківська виписка від 12.10.2012 р., банківська виписка від 17.10.2012 р., банківська виписка від 23.10.2012 р., податкова накладна №1 від 03.05.2012 р., податкова накладна №2 від 03.05.2012 р., податкова накладна №3 від 03.05.2012 р., податкова накладна №4 від 03.05.2012 р., податкова накладна №5 від 03.05.2012 р., податкова накладна №16 від 08.05.2012 р., податкова накладна №22 від 10.05.2012 р., податкова накладна №23 від 11.05.2012 р., податкова накладна №24 від 11.05.2012 р., податкова накладна №25 від 11.05.2012 р., податкова накладна №29 від 14.05.2012 р., податкова накладна №33 від 16.05.2012 р., податкова накладна №49 від 24.05.2012 р., податкова накладна №50 від 24.05.2012 р., податкова накладна №51 від 24.05.2012 р., податкова накладна №52 від 24.05.2012 р., податкова накладна №57 від 28.05.2012 р., податкова накладна №60 від 28.05.2012 р., податкова накладна №11 від 06.06.2012 р., податкова накладна №18 від 08.06.2012 р., податкова накладна №32 від 15.06.2012 р., податкова накладна №34 від 18.06.2012 р., податкова накладна №37 від 19.06.2012 р., податкова накладна №40 від 20.08.2012 р., податкова накладна №46 від 22.06.2012 р., податкова накладна №47 від 22.06.2012 р., податкова накладна №48 від 22.08.2012 р., податкова накладна №49 від 22.06.2012 р., податкова накладна №18 від 08.10.2012 р., податкова накладна №19 від 08.10.2012 р., податкова накладна №20 від 08.10.2012 р., податкова накладна №21 від 08.10.2012 р., податкова накладна №22 від 08.10.2012 р., податкова накладна №23 від 08.10.2012 р., податкова накладна №24 від 08.10.2012 р.,податкова накладна №25 від 08.10.201 2р., податкова накладна №33 від 10.10.2012 р., податкова накладна №34 від 11.10.2012 р., податкова накладна №38 від 12.10.2012 р., податкова накладна №39 від 12.10.2012 р., податкова накладна №40 від 12.10.2012 р., податкова накладна №44 від 17.10.2012 р., податкова накладна №59 від 24.10.2012 р. (т.1 а.с. 105-252; т. 2 а.с. 1-154).

Вказаними документами підтверджується формування позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 195242грн., завишення якого встановлено відповідачем в акті перевірки.

Вказані документи також свідчать, що позивачем проведені розрахунки за придбаний у контрагента товар.

Створені у результаті господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є належним підтвердженням формування позивачем, у періоді, що перевірявся податкового кредиту з ПДВ.

Акт перевірки в свою чергу не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів, або відсутності їх оформлення.

Документи створені у ході виконання між позивачем та контрагентом операцій, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Також, суд, вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 "Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків" Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, а також про те, що придбані товари використовувалися у господарській діяльності позивача.

Отже, надані суду документи є первинними документами та є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами і є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування матеріальних витрат та податкового кредиту з ПДВ, а також спростовують встановлені перевіркою факти про відсутність реальності господарських операцій.

Щодо доводів викладених в акті перевірки суд зазначає, що викладені в акті перевірки обґрунтування порушень податкового законодавства, що призвело до завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованими.

Дані перевірок контрагента позивача та суб'єктів господарювання, які мали відносини з контрагентом позивача не є підставою для висновків про невиконання господарських операцій.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання товарів контрагентом позивача документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентом з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання на замовлення позивача товарів контрагентом.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані фактичні дані які підтверджують або спростовують наявність господарських операцій.

Слід також вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказане підприємство на момент укладення угод було виключене з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим було не наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Господарські відносини між позивачем та контрагентом, виходячи з їх змісту, спрямовані на передачу товарів покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочинів з контрагентом позивача не суперечить законодавству, господарські операції виконувалися за вільним волевиявленням їх учасників та спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про виконання вказаних правочинів.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті перевірки про порушення позивачем Податкового кодексу України. На підставі викладеного є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення - рішення від 30.08.2013 р. №0009262270 та від 30.08.2013 року № 0009272270.

За таких обставин, є підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 22.11.2013р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів від 30.08.2013р. № 009262270, яким зменшено розмір від'емного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 68 573,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а, ЄДРПОУ 03348117) судові витрати у розмірі 2294,00грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.