Справа № 2а-351/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2008 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Невмержицького С.С.,
із секретарем Павлюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації , Лучанківської сілької ради про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування в сумі 7578 грн. та заборгованість по доплаті до заробітної плати в сумі 46255 грн. за період з 01.04.1998 року по 31.12.2007, мотивуючи тим, що вона працює, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період роботи їй виплачувалась доплата до заробітної плати, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.
В судове засідання позивач не з'явилась, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав.
Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, працювала в Лучанківській ЗОШ І-ІІІ ст. та постійно проживає в с.Возничі Овруцького району.
Відповідно до ст. ст.. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на відповідні доплати, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.. 37 - в сумі 2,10 грн. та ст.39 - в сумі 10,5 грн.( в залежності від відпрацьованого часу).
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілої від Чорнобильської катастрофи, довідками Лучанківської ЗОШ про проведені виплати вказаної доплати № 391,392 від 19.09.2008 р. та довідкою УПСЗН Овруцької РДА №1038 від 01.10.2008 р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:
- ст. 37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться щомісячна грошова допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40% мінімальної заробітної плати;
- ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.).
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених Законом, не було.
Посилання на Бюджетний Кодекс та норми Конституції України, які визначають видатки в межах Законів „Про Держаний бюджет” суд також вважає безпідставними, оскільки останніми передбачено лише видатки в межах кошторисів, що не забороняє проводити нарахування компенсацій та допомог на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.
Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Конституційний Суд України вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46 Конституції), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.
Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ № 836, остання фактично призупинила дію окремих статей Закону, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.
В своїх же рішеннях, щодо невиконання рішень судів України, Європейський Суд з прав людини вказує, що стверджувані труднощі держави не можуть перешкоджати в отриманні компенсації („Долгов проти України” від 19.04.05), економічні труднощі не можуть бути виправданням Уряду („Черняєв проти України” від 26.07.05), органи державної влади не повинні посилатися на брак грошових коштів, як на виправдання невиконання рішення („Деркач та Палек проти України” від 21.12.04), що суд також враховує відносно безпідставності мотивів представника відповідача про неможливість виплат згідно Закону у зв'язку з браком коштів у бюджеті.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Возничі Овруцького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Сторонами не ставиться питання щодо річного строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.04.1998 року по 31.12.2007 року (окрім з 01.01.2006 року по 01.07.2007 року, в зв'язку з призупиненням дії даних норм Законами України про бюджет на відповідний рік) за ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року за ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином заборгованість по доплаті за спірний період становить:
- по ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 719,95 грн,
- по ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 32822,50 грн.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст.ст. 37, 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати.
Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.37 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 01.09.2007 року по 31.12.07 року в сумі 719,95 грн. та передбачену ст.39 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 01.04.1998 року по 31.12.07 року в сумі 32822,50 грн. .
В позові до Лучанківської сільської ради відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду .
Суддя: