РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/189/14Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"10" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого-судді:Романової Л.В.,

суддів:Моісеєнко Т.І., Притуленко О.В.,

при секретарі:Помазан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 грудня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 р. ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Позов мотивовано тим, що ОП «Кримтеплокомуненерго» являється виробником і централізованим постачальником теплової енергії на потреби населення м. Феодосія, та поставляє теплову енергію за адресою проживання відповідача - АДРЕСА_1. Однак, відповідач сплачував послуги з теплопостачання не в повному обсязі, в результаті чого за період з 01.01.1998 станом на 01.05.2013 утворилася заборгованість у розмірі 17004,76 грн., яку в добровільному порядку відповідач не сплачує.

ОП «Кримтеплокомуненерго» зверталось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 за послуги теплопостачання, однак ухвалою Феодосійського міського суду від 18.07.2013 було відмовлено у прийнятті вказаної заяви.

Враховуючи наявність спору про право з тих самих підстав за той самий термін ОП «Кримтеплокомуненерго» просило стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 17004,76 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 грудня 2013 р. позов ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволено частково, з ОСОБА_6 стягнуто заборгованість у розмірі 7771,51 грн. за період з 01.07.2010 станом на 01.05.2013, та судовий збір у розмірі 229,40 грн., всього 8000,91 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про його скасування.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у відповідача є доказ, яким спростовуються вимоги позивача, зокрема акт від 22.12.2006, що підтверджує, що з цієї дати відповідач не користується послугами централізованого теплопостачання, та помилково визнавши, що відповідач фактично користувався послугами, задовольнив вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» в межах строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 18.07.2013 відмовлено ОП «Кримтеплокомуненерго» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами фактично існують договірні відносини стосовно надання послуг з теплопостачання оскільки протилежне не доведено належними та допустимими доказами.

Стягуючи з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, а опалення, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», віднесено до житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України крім квартирної плати береться й плата за житлово-комунальні послуги за тарифами, що затверджені у встановленому законом порядку, яку споживачу належить вносити своєчасно, що згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 названого Закону України віднесено до обов'язків споживача.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та за ст. 25 Закону в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на законі та підтверджені матеріалами справи.

Апелянт, обґрунтовуючи доводи скарги, посилається на відсутність в квартирі системи централізованого опалення, оскільки у зв'язку з проведенням робіт по заміні трубопроводів та підключенню приладів опалення його квартира до системи централізованого опалення підключена не була.

Разом з тим, акт від 22.12.2006, на який посилається апелянт не був предметом дослідження судом першої інстанції, при цьому вказаний документ не є безсуперечним доказом відсутності централізованого опалення в квартирі відповідача, оскільки у встановленому законом порядку квартира від мережі централізованого опалення не відключена.

Вказані обставини підтвердив апелянт в суді апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на ремонтні роботи, в наслідок яких його квартира була відключена від системи централізованого теплопостачання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він не звертався до балансоутримувача з заявою про відновлення теплопостачання, опалення квартири здійснював за допомогою електроприладів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги стосовно наявності належних доказів на підтвердження відсутності централізованого опалення в квартирі відповідача безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Як свідчить з оскаржуваного рішення суду, відповідач в суді першої інстанції заявляв про застосування наслідків пропуску позовної давності, що в силу ст.267 ч.3 ЦК підлягає врахуванню при ухваленні рішення.

Разом з тим, задовольняючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01.07.2010 станом на 01.05.2013, суд першої інстанції застосовуючи положення ст.264 ЦК помилково врахував наявність звернення ОП «Кримтеплокомуненерго» з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, та постановлену з цього приводу ухвалу суду від 18 липня 2013 року про відмову у прийнятті судом вказаної заяви.

Відповідно до ст. ст. 256-257 ЦК України загальна позовна давність - строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як встановлено судом, ухвалою Феодосійського міського суду від 18 липня 2013 року заявникові було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки вимоги про стягнення заборгованості заявлялись поза межами строку позовної давності, що є підставою для розгляду справи в порядку позовного характеру з огляду на можливість в силу ст.267 ч.3 ЦК застосування наслідків пропуску позовної давності за заявою сторони у спорі. Зазначена ухвала заявником не була оскаржена.

В порядку позовного провадження позивач звернувся до суду лише 26 листопада 2013 року.

Отже, в даному разі застосування ст. 264 ЦК України щодо позовної давності, як такої що перервалась та її перебіг починається заново, колегія суддів вважає неправильним, тому з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає необхідним в цій частині змінити рішення суду.

За правилами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині суми стягнення з ОСОБА_6 заборгованості в межах загального строку позовної давності, а саме з листопада 2010 р. по квітень 2013 р. у розмірі 7033 грн. 93 коп.

Керуючись статтями 303, 307 ч.1 п.3, 309, 313 - 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 грудня 2013 року змінити.

Зменшити суму заборгованості за послуги теплопостачання, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до 7033 грн. 93 коп. (сім тисяч тридцять три грн. 93 коп.).

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Судді:

Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Притуленко О.В.