КОПІЯ

Провадження № 11/792/168/13 року Головуючий в 1-й інстанції

Справа № 688/2584/13-к Березюк О.Г.

Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Доповідач Задворний О.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Задворного О.Л.,

суддів Латюка П.Я., Козачка С.В.,

з участю:

прокурорів Лугового О.П., Павлишина В.І.,

секретарів судового засідання Мазур О.В., Крисюк В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

психолога Ковальчук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 10 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Могойонок Аларського району Іркутської області РФ, українку, громадянку України, з повною загальною середньою освітою, не заміжню, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючу, мешканку АДРЕСА_1, раніше судиму 19.12.2011 року Шепетівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 122, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком 2 роки,-

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України на 200 годин громадських робіт.

На підставі ст.ст. 71,72 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2011 року і за сукупністю вироків ОСОБА_2 остаточно призначено 2 роки 25 днів позбавлення волі.

Вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона, в стані алкогольного сп'яніння, близько 20 год. 09 травня 2013 року в коридорі будинку АДРЕСА_1 на грунті неприязних стосунків умисно нанесла сапою два удари в обличчя та по тулубу потерпілій ОСОБА_5, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження.

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Зазначає, що оскільки потерпіла ОСОБА_5 протиправно вторглася у житло ОСОБА_2 і намагалася нанести останній тілесні ушкодження, то у ОСОБА_2 виникло право на необхідну оборону. І вона, захищаючись, заподіяла потерпілій тілесні ушкодження, що виключає злочинність діяння.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: захисника ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги; прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні апеляційної суду обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що ввечері 09 травня 2013 року вона перебувала вдома з малолітньою дочкою. Біля 20 год. до неї прийшла ОСОБА_5 та почала звинувачувати її у крадіжці молотка та зубила, яких вона не брала. У зв'язку з чим між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 схопила сапу, яка знаходилась в коридорі, і намагалася вдарити її в голову. Захищаючись, вона почала виривати сапу з рук потерпілої і в ході цієї боротьби потерпіла і могла отримати удар дерев'яною частиною сапи в обличчя. Умисно вона ОСОБА_5 удари сапою не наносила.

В судовому засіданні місцевого суду вона дала покази про те, що взяла сапу і нанесла удар в обличчя ОСОБА_5 під впливом слідчого, який переконав її давати саме такі покази, оскільки ніхто не повірить, що вона захищалась від ОСОБА_5.

В своєму першому поясненні від 09.05.2013 року ОСОБА_2 заявляла, що саме ОСОБА_5 взяла сапу і коли вона намагалась забрати сапу, ОСОБА_5 видирала її та вдарила себе сапою в обличчя (т. 1, а. с. 4).

За таких обставин колегія суддів приймає до уваги покази ОСОБА_2, які вона дала в суді апеляційної інстанції.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні апеляційного суду малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в присутності законного представника та психолога показала, що ОСОБА_5 прийшла до них додому і почала кричати до мами: «де молоток і зубило». Потім ОСОБА_5 схопила сапу, яка стояла в коридорі, і почала нападати на маму, намагаючись вдарити. А мама почала виривати сапу з рук ОСОБА_5. При цьому мама ОСОБА_5 сапою не била.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала, що зайшла додому до ОСОБА_6, щоб вияснити чого ОСОБА_6 взяла її будівельні інструменти. І в коридорі між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 двічі вдарила її сапою в обличчя.

Допитати потерпілу в судовому засіданні апеляційної інстанції не було можливості, оскільки вона, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, на неодноразові виклики в апеляційний суд не прибула.

А примусовий привід потерпілого в судове засідання чинним кримінальним процесуальним кодексом не передбачений.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_5 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока, на лівому передпліччі, на лівому стегні, садна на ділянці зовнішнього краю лівої брови.

Вірно встановивши фактичні обставини справи, а саме те, що сварку та бійку в квартирі, де мешкала ОСОБА_6 з малолітньою донькою, розпочала саме ОСОБА_5, суд у той же час, визнаючи ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Згідно із ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право: захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 36 КК України визначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної та достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Оскільки ОСОБА_6, захищаючи себе та малолітню дочку від протиправного насильницького вторгнення в її житло ОСОБА_5, хоч і заподіяла останній легкі тілесні ушкодження, проте діяла в цій ситуації в межах необхідної оборони. І такі її дії вважаються правомірними і виключають злочинність діяння.

Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Оскільки в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, то вирок суду щодо неї підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 задовільнити частково.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 10 липня 2013 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутності у її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Копія вірна: /підпис/

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області О.Л. Задворний