Провадження № 11-кп/792/169/13
Справа № 669/657/13-к Головуючий в 1-й інстанції Герасимчук Н.П.
Доповідач Задворний О. Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :
головуючого-судді Задворного О.Л.,
суддів Латюка П.Я., Болотіна С.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Купельської Н.П.,
прокурора Павлишина В.І.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Білогірського районного суду від 30 липня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевськ Луганської області, який мешкає по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не судимого в порядку ст. 89 КК України,-
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_1 взятий під варту в залі суду.
Цивільний позов прокурора задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь обласного бюджету витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 в розмірі 1284 грн.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
За вироком місцевого суду обвинувачений ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, близько 18 год. 18 квітня 2013 року біля господарства по АДРЕСА_2 в ході суперечки з потерпілою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, умисно заподіяв останній середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, він просить вирок місцевого суду змінити і пом'якшити йому покарання, оскільки воно є суворим.
Вважає, що суд помилково зазначив, що він за місцем проживання характеризується негативно, а фактично він характеризується посередньо.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи: обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката, які просили пом'якшити першому покарання, прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження за наведених у вироку обставин відповідає матеріалам кримінального провадження і ґрунтується на зібраних у ньому та досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показала, що під час конфлікту з п'яним ОСОБА_1, з яким перебуває у неприязних стосунках, останній ребром долоні наніс їй удар у ліве око.
За висновком судово-медичної експертизи № 286 потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження за ознакою 25% постійної втрати загальної працездатності у вигляді травми лівого ока із субкон"юнктивальним розривом склери з випадінням оболонок, яка призвела із гостроти зору 0,6 до повної втрати зору на ліве око. Це тілесне ушкодження могло виникнути від удару ребром долоні 18 квітня 2013 року.
(а. с. 57-58).
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що зі слів потерпілої ОСОБА_3 їй стало відомо про побиття останньої ОСОБА_1. При цьому вона бачила, що у потерпілої пошкоджено око.
Сам обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що він дійсно вдарив ОСОБА_3 долонею руки в обличчя за те, що вона, 84-річна жінка, розпускає по селі чутки про його залицяння до неї.
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині.
Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.
Обгрунтовано місцевий суд визнав, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, оскільки, як вбачається з характеристики, він постійно зловживає спиртними напоями і не працює, хоча за медичним висновком визнаний працездатним (а. с. 69, 78).
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно.
Проте, при призначенні йому покарання у виді максимального строку позбавлення полі, передбаченого у санкції зазначеного кримінального закону, суд не мотивував таке своє рішення і належним чином не врахував те, що фактично ОСОБА_1 свою вину визнав та розкаявся у вчиненому.
Тому колегія суддів вважає за можливе зменшити йому строк позбавлення волі.
Згідно із п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан та матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність, або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом.
Ці положення виписані і в ч. 3 ст. 128 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що старший прокурор прокуратури Білогірського району пред'явив цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування 7925 грн. 37 коп. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину на користь закладу охорони здоров'я - Хмельницької обласної лікарні.
(а. с. 5-7, 98-100)
В своєму рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України до Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний суд України зазначив, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
І прокурор або його заступник повинен обґрунтувати в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, що старшим прокурором прокуратури Білогірського району не було зроблено.
Наведене свідчить, що прокурор не мав правових підстав подавати цивільний позов в інтересах Хмельницької обласної лікарні, яка є закладом комунальної власності і фінансується з Хмельницького обласного бюджету.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом цим вироком не врегульовані, до них застосовуються норми цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
А згідно п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
За таких обставин місцевий суд повинен був позовну заяву прокурора про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої залишити без розгляду, а не розглядати її по суті.
Тому вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 411, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Білогірського районного суду від 30 липня 2013 року стосовно ОСОБА_1 змінити і пом'якшити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
В порядку ст.. 404 КПК України цей же вирок стосовно ОСОБА_1 в частині задоволення цивільного позову прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 1284 грн. скасувати.
Позовну заяву ст. прокурора прокуратури Білогірського району про стягнення з ОСОБА_1 7925 грн. 37 коп. на користь Хмельницької обласної лікарні витрат за лікування потерпілої ОСОБА_3 залишити без розгляду.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою-в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний