Справа №2-894/08 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

(заочне)

17 січня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді       Кихтюка P.M.

при секретарі                               Кузіній А.С.

з участю позивача                     ОСОБА_1

представника позивача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,  завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди. Свій позов мотивує тим,  що 23.05.2006 року біля 17 год. 20 хв.,  ОСОБА_4 ,  керуючи вантажним автомобілем «ДАФ» д.н. НОМЕР_1  повертаючи праворуч і заїжджаючи в двір будинку АДРЕСА_1 в м. Луцьку,  проявивши безпечність та неуважність,  скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5,  внаслідок чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження,  від яких померла. Вироком Луцького міськрайонного суду від 08.02.2007 року ОСОБА_4  визнано винним у вчиненні злочину передбаченого  ст. 286 ч.2 КК України та призначено покарання 4 роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки,  без позбавлення права керування транспортними засобами.

Померла являлась його матір'ю,  у зв'язку з чим йому завдано великих моральних страждань,  яку він оцінює в розмірі 100 тис.  грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав,  викладених у заяві та просили їх задовольнити.

Відповідач не з'явився в судове засідання,  хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи,  частково визнав позовні вимоги на суму 2550 грн.,  які виклав у відзиві на позовну заяву,  просив слухати справу у його відсутності. А тому суд,  зі згоди позивача,  вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив,  що страховою компанією проведено відшкодування майнової шкоди родичам померлої. При вирішення спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справ,  суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача з наступних підстав,

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_4  вироком Луцького міськрайонного суду від 08.02.2007 року засуджено за  ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки,  без позбавлення права керування транспортними засобами (а.с. 5),  який ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04.05.2007 року залишено без змін(а.с.  6-7).

Із вказаного вироку вбачається,  що 23.05.2006 року ОСОБА_4 керуючи вантажним автомобілем «ДАФ» д.н. НОМЕР_1  належним на праві власності відповідачу,  скоїв наїзд на ОСОБА_5,  внаслідок чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження,  від яких померла на місці пригоди та являлась матір'ю позивача,  що підтверджується свідоцтвом про його народження(а.с. 9).

Згідно  ст. 61 ЦПК України вказані вище обставини доказуванню не підлягають.

2

В судовому засіданні також з'ясовано,  що ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3,  про що свідчить трудовий договір (а.с.  10 ).

Відповідно до  ст. 1172 ЦК України юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових обов'язків.

Згідно  ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав,  яка полягає у душевних стражданнях,  який вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів сім'ї.

Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку,  що за завдану ОСОБА_4 моральну шкоду позивачу,  відповідальність слід покласти на підприємця ОСОБА_3

При цьому,  суд не приймає до уваги та не враховує посилання відповідача,  що він не повинен відповідати за протиправні дії ОСОБА_4 ,  так як останній самовільно заїхав додому,  а не виконував трудові обов'язки по перевезенню вантажів,  оскільки вони спростовуються трудовим договором,  дорожнім листом від 23.05.2006 року(крим.  справа а.с.       ).

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує ступінь тяжкості та характер спричинених позивачу душевних страждань завданих смертю його матері,  порушення його життєвих зв'язків,  невідворотні зміни у сім'ї.

А тому,  дотримуючись засад розумності і справедливості,  суд приходить до висновку про підставність заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди,  однак вважає,  що з відповідача у її відшкодування слід стягнути на користь позивача компенсацію в меншому розмірі - 19000 грн.

При цьому суд зважає на те,  що шкода завдана не безпосередньо відповідачем,  а необережними діями працівника відповідача.

У відповідності до  ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача судові витрати по справі на користь ОСОБА_1,  а саме: 1200 грн. витрат на правову допомогу та на користь держави - 8, 5 грн. судового збору згідно задоволеної не майнової вимоги і 7, 5 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  57-62, 64,  209,  213,  214,  215 ЦПК України та на підставі  ст.  ст. 23, 1172 ЦК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 19000 (дев'ятнадцять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди,  1200(одну тисячу двісті) грн. судових витрат,  а всього - 20200(двадцять тисяч двісті   ) грн.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 на користь держави 8, 5 грн. судового збору і 7, 5 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача,  яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.