ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2013 року м. Київ В/800/2855/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Головчук С.В. (суддя-доповідач), Амєліна С.Є., Білуги С.В., Черпака Ю.К., Юрченка В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби (далі - ДМС) України, Сумської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року, прийнятої за результатами розгляду справи за його позовом до ДМС України, Сумської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах положень статей 42, 43, 49-2, 252, частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України при вирішенні спорів, пов'язаних із вивільненням працівників за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2008 року та від 06 червня 2013 року (справа № К-8094/11), ухвалу Верховного Суду України від 04 серпня 2010 року, в яких касаційний суд зазначив про обов'язок суб'єкта владних повноважень запропонувати усі вакантні посади, які позивач за своєю кваліфікацією може займати.

Також надано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2011 року, 05 грудня 2012 року, 21 березня 2012 року та Верховного Суду України від 02 червня 2010 року, в яких суд касаційної інстанції зазначив про те, що відмова профспілкового органу в згоді на звільнення, членом якої є працівник, має бути обґрунтованою і є підставою для поновлення його на роботі.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Так, у справі за позовом ОСОБА_1 до ДМС України, Сумської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про поновлення позивача, визнав правильним висновок судів про необґрунтованість позовних вимог. При цьому в ухвалі касаційного суду зазначено, що Вільна професійна спілка «Справедливість» Сумської області відмовила у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач був зобов'язаний запропонувати працівнику усі наявні вакантні посади і ОСОБА_1 на їх думку мав переважне право на залишення на роботі.

В ухвалі від 21 лютого 2008 року Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін судові рішення про поновлення позивача на роботі, із посиланням статтю 49-2 КЗпП України, вважав, що суди зробили правильний висновок щодо порушення відповідачем вказаної норми закону, оскільки встановлено, що крім запропонованої позивачу вакантної посади, відповідач не запропонував йому усі вакантні посади, які він за своєю кваліфікацією міг займати.

Аналогічна правова позиція висловлена і в ухвалах Верховного Суду України від 04 серпня 2010 року як суду касаційної інстанції у справі за позовом Особи 6 до ТОВ «Реал - Гіпермаркет Україна» про поновлення на роботі, Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2013 року у справі №К-8094/11 за позовом Особи 4 до Чернігівського обласного центру зайнятості, Прилуцького міськрайонного центру зайнятості про поновлення на роботі.

Крім того, у справі за позовом Особи 3 до державного закладу «Одеський національний академічний театр опери та балету» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 07 грудня 2011 року, посилаючись на частину 1 статті 43 КЗпП України зазначив, що первинна профспілкова організація відмовила в наданні згоди на розірвання трудового договору, навівши відповідне обґрунтування. Тому суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача і поновлення його на роботі.

Подібна правова позиція висловлена за наслідками розгляду справ у касаційному порядку в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2012 року і від 21 березня 2012 року.

Аналіз судових рішень, на які посилається ОСОБА_1, обґрунтовуючи заяву, дає підстави для висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права.

Прийняті за результатами розгляду вказаних справ рішення є різними за змістом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи за позовом ОСОБА_1 до ДМС України, Сумської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

у х в а л и в :

допустити до провадження Верховного Суду України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Сумської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодив порядку перегляду у цій справі ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук

С.Є. Амєлін

С.В. Білуга

Ю.К. Черпак

В.В. Юрченко