Судове рішення #35334292

Справа № 139/474/13-к

Провадження №11-кп/772/187/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Тучинська Н.В.

Доповідач : Мішеніна С. В.


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року


Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді Мішеніної С.В.

суддів: Дедик В.П., Федчука В.В.

при секретарі Луполі М.А.

за участю прокурора Миколайчука Д.В.

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31травня 2013 року, яким


ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку с. Привітне Мурованокуриловецького району

Вінницької області, українку, громадянку України,

освіта середня, незаміжню, непрацюючу,

жительку АДРЕСА_1,

раніше судиму: 30 січня 2008 року Мурованокуриловецьким

районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України

до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75 КК України

звільнено від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком два роки,

покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України;

02 жовтня 2009 року Мурованокуриловецьким районним судом

Вінницької області за ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 357,

на підставі ст. 70, 71 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, за ч. 2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю призначених покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 305 грн. 90 коп.


Долю речових доказів вирішено.


Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за викрадення чужого майна за наступних обставин.


Так, ОСОБА_2 13 лютого 2013 року у вечірню пору доби, перебуваючи у будинку ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час відсутності господаря у будинку, шляхом вільного доступу з-під подушки, викрала з його паспорту 500 гривень однією купюрою, чим завдала потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 500 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 19 березня 2013 року близько 8 години ранку, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_3, витягнувши металеву скобу навісного замка із вхідних дверей, проникла на веранду будинку, де, розбивши шибку вікна між верандою та кімнатою будинку, проникла в будинок та з однієї з кімнат викрала належний ОСОБА_4 велосипед марки «Україна». Відкривши зсередини двері з коридору на веранду, ОСОБА_2 вивезла велосипед на двір, проте злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від її волі, а саме, коли ОСОБА_2 знаходилася із викраденим на городі, її зупинив власник велосипеда ОСОБА_4 та забрав його. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 246 від 20.03.2013 року ринкова вартість велосипеда марки «Україна» станом на дату вчинення кримінального правопорушення, згідно цін на вторинному ринку могла становити 150 гривень. Своїми діями ОСОБА_2 завдала матеріального збитку потерпілому на вищевказану суму.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, обвинувачена ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просила призначити їй менш суворе покарання з застосуванням ст.69 КК України.


Вимоги мотивовано тим, що вона визнала вину по всім епізодам, щиро кається за вчинене, відшкодувала матеріальну шкоду, на утриманні має четверо малолітніх дітей та доглядає хвору на тяжку хворобу матір-пенсіонерку, що на її думку є підставою для застосування ст.69 КК України.


Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обвинуваченої ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, просила задоволити, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.


Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.


Висновки суду першої інстанції щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за зазначених у вироку обставин ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності.


Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.


Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.


Згідно ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.


Суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання виходив із принципів законності, справедливості і індивідуалізації покарання та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу ОСОБА_2, яка за місцем проживання негативно характеризується, як особа, що веде бродяжний та аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, вчиняє суперечки з рідними, у побуті та в громадських місцях поводить себе незадовільно (а.с. 52, 98 матеріалів к/п ), крім того, те, що остання позбавлена батьківських прав відносно своїх чотирьох дітей, зі слів обвинуваченої, обставини, що відповідно ст.66 КК України пом'якшують покарання, а саме: визнання вини та відшкодування потерпілому ОСОБА_3 завданих збитків, обставину, яка відповідно ст.67 КК України обтяжує покарання - вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння та, прийнявши до уваги, що остання раніше судима, крадіжки вчинила менш ніж за місяць після закінчення умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, визначив покарання у виді позбавлення волі, розмір якого є достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових злочинів.


За таких обставин, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи винної, тяжкості вчинених злочинів, ступеню суспільної небезпеки, відсутні підстави для застосування ст.69 КК України.


Керуючись ст. ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів


У х в а л и л а :


В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_2 відмовити.


Вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2013 року відносно обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України залишити без змін.


На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженою, яка утримується під вартою з моменту отримання копії ухвали.


Судді: /підпис/


З оригіналом вірно:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація