Справа №2-275/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2008 року                          Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді -               Савицької Н.В.

при секретарі-                                        Клейменовій О.Ю.

з участю: позивача -                              ОСОБА_1

відповідача -                                          ОСОБА_2

представників відповідача -                 ОСОБА_4 ,  ОСОБА_3

відповідача -                                          ОСОБА_5

представника відповідача Торчинської селищної ради - Бабіюк Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_5,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4 який діє в інтересах останньої,  Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4  який діє в інтересах останньої про визнання права власності на спадкове майно та виділ його в натурі.

Свої вимоги обґрунтовує тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 p.. помер його дід ОСОБА_6

Після смерті діда відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями,  який знаходиться по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області.

30.07.1997 р. ОСОБА_6 склав заповіт згідно якого вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями заповів позивачу та відповідачу ОСОБА_2

Просить суд,  визнати за ним право власності на спадкове майно - 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями,  який знаходиться по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області та виділити частину будинковолодіння в натурі.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав з підстав зазначених в ній,  суду пояснив,  що після смерті діда ОСОБА_6  він протягом шести місяців прийняв спадщину втупивши у фактичне володіння спадковим майном,  а саме шляхом користування спірним будинком.  Від стягнення з відповідача понесених судових витрат відмовився. Просив суд,  позов задовольнити.

2

Ухвалою суду від 23.11.2007 р. позов в частині вимог про виділ 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами в натурі залишений без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2,  представники відповідача ОСОБА_4 ,  ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали суду пояснили,  що позивач у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_6  не прийняв. Просили суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою  суду від   18.10.2007 р.  до  участі  у  справу  залучено  в  якості співвідповідача Торчинську селищну раду.

Представник відповідача Торчинської селищної ради - Бабіюк Л.Р.,  відповідач ОСОБА_5  в судовому засіданні не заперечили проти задоволення позову.

Враховуючи загальні засади цивільного судочинства,  а саме справедливості,  добросовісності та розумності,  заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі,  покази свідків,  дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Торчинської сільської ради за № 120 від 27.02.1956 p.,  Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 03.12.1958 p.,  житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області належить ОСОБА_6 (а.с.  )

30.07.1997 р. ОСОБА_6 склав заповіт,  згідно якого вищезазначений житловий будинок з надвірними спорудами заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.  )

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_6 помер,  що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.11.2006 р. серія НОМЕР_1.(а.с.     )

Відповідно до вимог  ст.  534 ЦК УРСР ( в редакції 1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим,  що входять,  так і тим,  що не входять до кола спадкоємців за законом,  а також державі або окремим державним,  кооперативним та іншим громадським організаціям.

У зв"язку із смертю ОСОБА_6 ,  відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області,  (а.с.  )

Із письмової відповіді Луцької районної державної нотаріальної контори вбачається,  що після смерті ОСОБА_6  спадкова справа не заводилась,  (а.с.  )

Відповідно до вимог ч.1.  ст.  549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину,  якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. за № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" якщо у вказаний  ст.  549 ЦК УРСР ( в редакці 1963 р.) позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною,  суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно,  а не про продовження пропущеного строку.

Згідно пояснень сторін,  показів свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12  вбачається,  що позивач після смерті діда ОСОБА_6  протягом шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління та володіння спадковим майном оскільки,  періодично проживав у спірному житловому будинку,  обробляв земельну ділянку,  збирав врожай тощо.

На підставі наведеного суд приходить до висновку,  що в судовому засіданні позивач в порядку  ст.  60 ЦПК України довів,  що   фактично вступив у володіння та

3

управління спадковим майном протягом визначеного  ст.  549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) шестимісячного строку,  після смерті спадкодавця,  а тому вважається таким,  що прийняв спадщину.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на - 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями,  який знаходиться по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області після смерті діда ОСОБА_6  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. згідно заповіту від 30.07.1997

Р-

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те,  що існує інший заповіт згідно якого спірний житловий будинок спадкодавець заповів останній оскільки,  дане твердження всупереч  ст.  60 ЦПК України не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Керуючись  ст.  ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України  ст.   ст.  524,  529,  534,  541,  548,  549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року);  ст. 392 ЦК суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на - 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями,  який знаходиться по АДРЕСА_1 в смт.  Торчин Луцького району Волинської області після смерті діда ОСОБА_6  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. згідно заповіту від 30.07.1997 р.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду надирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.