Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/1281/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2014р. селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Ревякіної О.В., при секретарі - Гросул Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. В позові зазначає, що 10.02.2009 року між ТОВ «Благо-Інвест» та ОСОБА_1 було укладено договір № 005519, згідно якого позивач здійснює певні дії, спрямовані на придбання товару для відповідача на умовах діяльності програми «БлагоУстрій».
Відповідач згідно умов договору, зобов'язаний сплатити одноразовий реєстраційний платіж, а також своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який складається з чистого внеску, за рахунок якого здійснюється оплата товару чи надається відповідна сума у позику та адміністративні витрати, що є платою за послуги позивача з організації діяльності програми. Відповідно до надісланої заяви Учасника на участь в асигнаційному заході, відповідач отримав дозвіл на суму 15000,00 грн., яку отримав 07.12.2010 року.
Згідно графіку погашення заборгованості за договором відповідач зобов'язаний погашати надану позику рівними частинами по 250 грн. щомісячно, та сплачувати адміністративні витрати у розмірі 62,50 грн. до погашення наданої позики.
В зв'язку з тим, що позичальниками Товариства постійно порушуються умови договорів з ТОВ «Благо-Інвест», постановою Господарського суду Житомирської області від 04 березня 2013 року було визнано банкрутом, та розпочата ліквідаційна процедура Товариства. Ліквідатором ТОВ «Благо-Інвест» призначено арбітражного керуючого Сушкова В.В.
Також, між ТОВ «Благо-Інвест» та ПП «Житомирська міська юридична консультація» був укладений договір про надання юридичних послуг від 12 березня 2013 року. Відповідно до даного договору, а саме до п. 3.1. ТОВ «Благо-Інвест» зобов'язується сплатити надані юридичні послуги, а саме за складання позовних, апеляційних, касаційних (скарг) заяв 380, 00 грн. за одну на умовах попередньої оплати.
З листопада 2012 року відповідач почав порушувати графік погашення позики та повністю виконувати свої зобов'язання за договором. Станом на жовтень 2013 року залишок неповерненої позики становить 1500 грн. (15000,00 грн. (сума позики) - 14250 грн. (сплачені щомісячні платежі) щомісячних платежів та 750 грн. (62,50 грн. (сума адмін. платежу) х 12 невиплачених місяців) адміністративних витрат за основним договором в період з листопада 2012 року по жовтень 2013 року.
Тому позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 1500 грн., а також відшкодувати судові витрати та понесені витрати на правову допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність, та письмові пояснення, про те, що оплату заборгованості за договорами він здійснював належним чином до листопада 2012 року, після чого йому стало відомо про банкрутство ТОВ «Благо-Інвест». При чому, жодних повідомлень від кредитора йому не надходило. Представництво ТОВ «Благо-Інвест» в м. Кіровограді закрилося. Рахунок позивача змінився, і він не знав на який рахунок сплачувати кошти. На даний час погасив прострочену заборгованість по всіх платежах в повному обсязі. А тому, просив в задоволенні позову відмовити. Надав оригінали квитанцій про повну оплату заборгованості.
Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідно до умов основного договору від 10 лютого 2009 року між TOB «Благо-Інвест» та ОСОБА_1 17.11.2010 року укладено договір позики № 675/10 з додатком № 1. Згідно п.1.1. цього договору позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, безоплатності та цільового характеру використання в сумі 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.), з кінцевим терміном погашення, згідно графіку погашення заборгованості, до 15.11.2015 року.
17.11.2010 р. між сторонами укладений додаток № 3 до договору, згідно з яким сторони підтверджують що учасник отримав дозвіл на суму 15000 грн. для придбання товару, а також те, що на момент підписання Додатку № 3 відповідачем було сплачено 25 чистих внесків на суму 6250,00 грн. та 25 адміністративних витрат на суму 1562,50 грн., які зараховані адміністратором в рахунок погашення щомісячних платежів (а.с.7).
Згідно графіку погашення заборгованості відповідач зобов'язаний погашати надану позику рівними частинами по 250 грн. щомісячно та сплачувати адміністративні витрати в розмірі 62,50 грн. до погашення наданої позики.
З картки рахунку (а.с.11) вбачається, що за період з 01.01.2006 року по 31.12.2012 року відповідачем було сплачено чистих внесків на загальну суму 14250 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з картки рахунку контрагента ОСОБА_1 та квитанцій за 2009-2012 роки виконання умов договору здійснювалося ним в повному обсязі та належним чином до листопада 2012 року.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 04 березня 2013 року було визнано банкрутом, та розпочата ліквідаційна процедура Товариства. Ліквідатором ТОВ «Благо-Інвест» призначено арбітражного керуючого Сушкова Віктора Васильовича.
Оголошення про ліквідацію ТОВ «Благо-Інвест» було опубліковано в «Бюлетені державної реєстрації» від 24.04.2012 року, а в «Голосі України» від 17.05.2012 року.
Відповідно до рішення власника ТОВ «Благо-Інвест» від 23.11.2012 року було вирішено затвердити проміжний ліквідаційний баланс та звернутися з заявою до господарського суду про порушення справи про визнання товариства банкрутом.
З письмових пояснень відповідача встановлено, що про ліквідацію ТОВ «Благо-Інвест» він не знав. Жодних повідомлень про стан діяльності товариства та подальші дії його як позичальника йому не надходило. Крім того, змінювалися розрахункові рахунки товариства, внаслідок чого він не міг здійснювати оплату чергових платежів. В порушення п.2.4.2 договору №005519 жодної письмової інформації йому направлено не було.
Частиною 1 ст.613 ЦК України установлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Відповідно до ч.2 ст.613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вжив заходів для виконання зобов'язання. Однак в зв'язку з не вчиненням кредитором дій, а саме в зв'язку з неповідомленням діючих розрахункових рахунків для здійснення платежів, боржник не міг виконати свій обов'язок. А тому, в даному випадку прострочення відбулося не з вини боржника, а з вини кредитора.
В порушення п. 3.2. договору № 005519 від 10.02.2009 року, п. 10.4 договору позики № 675/10 жодних консультацій чи переговорів з приводу спору між сторонами договорів, в тому числі направлення письмових попереджень, претензій боржнику кредитором не проводилось.
Крім того, з наданих суду відповідачем ОСОБА_1 оригіналів квитанцій на 79 арк. вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату прострочених платежів за весь період прострочки та повністю розрахувався, тобто виконав свої зобов'язання. Станом на день вирішення справи судом відповідач не має заборгованості.
Оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки прострочення виконання зобов'язання відбулося не з вини боржника, а в зв'язку з не вчиненням кредитором дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, на час вирішення справи графік погашення заборгованості дотриманий, заборгованість погашена, вимоги позову є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 215 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 612, 613, 614, 626-629, 631 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення або отримання його копії.
Суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області О.В. Ревякіна