328/394/14-а

13.02.2014

2-а/328/13/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги дитині війни,-

встановив:

31.01.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2007-2013 роки в сумі 10 656,16 грн. та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2013 році.

В своєму позові позивачка вказує, що вона є особою на яку поширюється дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону - має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем по справі вимоги даного Закону ігноруються і підвищення до пенсії їй як дитині війни нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено діючим законодавством. Просить поновити пропущений строк звернення до суду за період з 01.01.2007 року до 01.12.2013 року на підставі ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою судді Токмацького районного суду від 03 лютого 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФ України в м. Токмаку та Токмацькому районі про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги дитині війни, у межах шестимісячного строку, що обраховується з дня звернення з позовом до суду. У іншій частині позовних вимог адміністративний позов залишений без розгляду.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 04 лютого 2014 року, у встановлений законом строк подав заперечення на позов.

Від відповідача надійшло заперечення, в якому він не визнав позов повністю, оскільки вважає, що виплати коштів відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки. Виплата коштів позивачці відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" та від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету».

Справа розглянута за правилами скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із доводами позивача та запереченнями відповідача, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач по справі відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус "дитини війни".

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»)

У 2013 році норми і положення статті 6 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19); Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116, частина перша статті 117).

Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116).

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001 у справі про виплату і доставку пенсій та грошової допомоги вказав, що Пенсійний фонд України закріплює основоположні засади права на державну соціальну допомогу громадянам і відносить до законодавчого регулювання механізм його реалізації.

Так, в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Встановлено, що у 2013 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI.

В п. 4 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» - установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, відповідач - Управління пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області діяло з 01.01.2013 року у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28 грудня 2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", а отже дії відповідача є правомірними.

Керуючись ст.183-2 КАС України,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги як дитині війни - відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя