ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2014 рокуСправа №827/387/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Александров О.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління МВС України в м. Севастополі про визнання протиправним та нечинним наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління МВС України в м. Севастополі про визнання протиправним та нечинним наказу Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі від 21.01.2014 №34 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

В порушення вимог пункту 2 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не зазначений номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, та не вказано про їх відсутність.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

В порушення пункту 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позові відповідачем зазначена одна особа - Управління МВС України в м. Севастополі, а у прохальній частині позову заявлено вимоги до іншої особи - Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі, також не зазначений номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти відповідача, та не вказано про їх відсутність.

За правилом пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно з роз'ясненням, викладеним у пункті 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

З урахуванням того, що предметом оскарження є правовий акт індивідуальної дії, який на думку позивача є протиправним з моменту його прийняття, а не з іншого, більш пізнього моменту, формулювання позовних вимог «визнання протиправним та нечинним наказу» не відповідає вимогам пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», і як наслідок - не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Таким чином, обов'язок надання доказів при зверненні з позовом до суду прямо передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконання цієї вимоги Кодексу адміністративного судочинства України необхідно для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Така позиція ґрунтується передусім на принципі змагальності сторін (стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідно до приписів якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У позові йдеться про те, що позивача було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказо Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі від 21.01.2014 №34.

При цьому, в порушення вимог пункту 4 частини першої, частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позові не зазначено, у чому полягає порушення його прав та законних інтересів відповідачем - Управлінням МВС України в м. Севастополі, та до позову не додано жодного доказу на порушення прав та законних інтересів позивача Управлінням МВС України в м. Севастополі.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (пунктів 2 - 4 частини першої, частині другій).

Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статями 105, 106- 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління МВС України в м. Севастополі про визнання протиправним та нечинним наказу, - залишити без руху.

Запропонувати позивачу у строк до 27 лютого 2014 року усунути недоліки позову, шляхом надання вказаних відомостей та документів безпосередньо до канцелярії суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров