У Х В А Л А
Справа №817/3439/13-а
13 лютого 2014 р. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Нор У.М. (головуючий), суддів Жуковської Л.А., Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про виправлення описок в судовому рішенні по адміністративній справі за позовом:
Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна"
до Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області; Начальника Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Панько Любові Леонідівни; Міністерства доходів і зборів України; Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення бюджетної заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" звернулося до суду із заявою про виправлення описок у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а.
На обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що згідно резолютивної частини даної постанови, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" до Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про стягнення пені в сумі 31391,91грн., натомість, задоволено позовні вимоги про зобов'язання Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати пеню у сумі 31391,91 грн. Представник позивача вказує, що у мотивувальній частині постанови наявний протилежний висновок суду. Вважає, що у зв'язку з цим, судом допущено описку в резолютивній частині рішення суду. Окрім того, вказує на описку у мотивувальній частині постанови щодо зазначення дати розрахунку суму пені - 30.11.2011 року, а не 23.12.2013 року. Просить виправити наведені ним описки.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Суд вважає за можливе здійснити розгляд даного питання у порядку письмового провадження, на основі наявних в суду матеріалів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зміст заяви позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та необхідності внесення виправлень до рішення суду за заявою позивача та з власної ініціативи суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві від 02.10.2013 року представник позивача просив:
- стягнути на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість станом на 02.10.2013 року в сумі 118743,00 грн.;
- зобов'язати Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати пеню по особовому рахунку Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з податку на додану вартість з вересня 2011 року по день подання позову в сумі 28042,64 грн. та по день повного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 12).
У заяві про збільшення позовних вимог від 18.10.2013 року представник позивача змінив наведені позовні вимоги та просив:
- стягнути на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість станом на 02.10.2013 року в сумі 118743,00 грн., пеню в сумі 28042,41 грн. на день подання позову та залишок пені на день повного відшкодування бюджетної заборгованості;
- зобов'язати Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати пеню по особовому рахунку Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з податку на додану вартість з вересня 2011 року по день подання позову в сумі 28042,41 грн. та по день повного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 83-84).
У заяві про збільшення позовних вимог від 23.12.2013 року представник позивача змінив наведені позовні вимоги та просив:
- стягнути на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість станом на 02.10.2013 року в сумі 109019,00 грн., пеню в сумі 31391,91 грн. на день подання позову та залишок пені на день повного відшкодування бюджетної заборгованості;
- зобов'язати Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати пеню по особовому рахунку Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" з податку на додану вартість з вересня 2011 року по день подання позову в сумі 31391,91 грн. та по день повного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 118-119).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а адміністративний позов Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" до Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, начальника Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Панько Любові Леонідівни, Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення бюджетної заборгованості задоволено частково.
Визнано протиправними дії Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, які полягали у відмові здійснити Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період травень - вересень 2007 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" залишок невідшкодованого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 109019,00 грн.
Зобов'язано Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати на суму невідшкодованого Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 168202,00 грн. пеню у сумі 31391,91 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 159-164).
При цьому, в мотивувальній частині повного тексту даної постанови суду зазначено:
"Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З аналізу наведеної норми слідує, що стягнення пені залежить не від дати заявлення платником податків сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, а від дати виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, яке в даному випадку у позивача виникло із набранням законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011 року, тобто, вже після набрання чинності Податковим кодексом України, а відтак регулюється нормами останнього." (абз.абз. 8-9 на с. 4, а.с. 162).
"Таким чином, розмір пені, яку належить стягнути на користь позивачеві із Державного бюджету України станом на 30.11.2011 року складає 31391,91 грн. (а.с. 120-121).
Водночас, суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності зобов'язати Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області нарахувати пеню, тому що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України від 05.12.2006 року по справі №21-527во06)" (абз.абз. 3-4 на с. 5, а.с. 163).
З огляду на це, у мотивувальній частині повного тексту постанови суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а судом допущено описки, які полягали у невірному зазначенні висновків, що слідують з аналізу норми, закріпленої у пункті 200.23 статті 200 Податкового кодексу України. Вказані описки належить виправити наступним чином:
- абзац 9 на сторінці 4 повного тексту постанови суду слід читати як "З аналізу наведеної норми слідує, що нарахування пені залежить не від дати заявлення платником податків сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, а від дати виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, яке в даному випадку у позивача виникло із набранням законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011 року, тобто, вже після набрання чинності Податковим кодексом України, а відтак регулюється нормами останнього.";
- абзац 3 на сторінці 5 повного тексту постанови суду слід читати як "Таким чином, розмір пені, яку належить нарахувати на користь позивача, станом на 23.12.2013 року складає 31391,91 грн. (а.с. 120-121)";
- абзац 4 на сторінці 5 повного тексту постанови суду слід читати як "Водночас, суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності стягнути з Державного бюджету України не нараховану Дубровицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області пеню, тому що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України від 05.12.2006 року по справі №21-527во06)".
За наведених обставин, заява позивача підлягає до задоволення частково, а саме, в частині виправлення описки, допущеної судом в абзаці 3 на сторінці 5 повного тексту постанови суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а щодо зазначення дати розрахунку пені - 30.11.2011 року, замість 23.12.2013 року, яке є вірним.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача щодо внесення виправлень до резолютивної частини постанови суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а, оскільки це б призвело до зміни змісту та суті даного судового рішення, що суперечить положенням статті 169 КАС України, а також, з огляду на те, що наведене вище виправлення описок, допущених у судовому рішенні, з ініціативи суду виключає необхідність їх виправлення у спосіб, заявлений представником позивача.
Крім того, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену в абзаці 5 на сторінці 4 мотивувальної частини повного тексту постанови суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а, зокрема, 1-ше речення даного абзацу читати як "Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача 2 - начальника Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Панько Любові Леонідівни у цій частині." (а.с. 162).
Керуючись ч. 4 ст. 160, ст. 169 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Виправити, не змінюючи при цьому змісту та суті судового рішення, описки, допущені у мотивувальній частині повного тексту постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі №817/3439/13-а наступним чином:
- 1-ше речення абзацу 5 на сторінці 4 читати як "Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача 2 - начальника Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Панько Любові Леонідівни, у цій частині.";
- абзац 9 на сторінці 4 читати як "З аналізу наведеної норми слідує, що нарахування пені залежить не від дати заявлення платником податків сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, а від дати виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, яке в даному випадку у позивача виникло із набранням законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011 року, тобто, вже після набрання чинності Податковим кодексом України, а відтак регулюється нормами останнього.";
- абзац 3 на сторінці 5 читати як "Таким чином, розмір пені, яку належить нарахувати на користь позивача, станом на 23.12.2013 року складає 31391,91 грн. (а.с. 120-121)";
- абзац 4 на сторінці 5 повного читати як "Водночас, суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності стягнути з Державного бюджету України не нараховану Дубровицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області пеню, тому що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України від 05.12.2006 року по справі №21-527во06)".
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Головуючий cуддя Нор У.М.
Судді Жуковська Л.А.
Щербаков В. В.