Справа № 163/3510/13-п Провадження №33/773/42/14 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В.

Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Бешта Г.Б., за участю прокурора Шевчука В.М., представника митниці Пікалюка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, непрацюючої, яка має на утриманні двоє дітей на постанову Любомльського районного суду від 26 грудня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.471, 472 МК України і на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено стягнення в межах ст. 472 МК України, яка передбачає більш серйозне стягнення з числа передбачених, у виді штрафу в розмірі 4472 гривні та конфіскації в дохід держави товару загальною вартістю 4472 гривні.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці Міндоходів України витрати за зберігання товарів в розмірі 55 гривень 76 копійок та судовий збір в розмірі 34 гривні 41 копійка в користь держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона 29 листопада 2013 року близько о 23 год. 23 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів, в якості пасажира автомобіля «Мерседес - Бенс Спрінтер» реєстраційний номер НОМЕР_1, незаконно ввезла на митну територію України, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», товар: алкогольний напій «Asti Martini Dolce» в кількості 40 пляшок по 0,75 л. загальною вартістю 4472 грн., виробництва Італія, який відповідно чю1 ст. 378 МК України обмежений до ввезення на митну територію України, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 471 МК України.

Вона ж, при тих же обставинах, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вчинивши декларування шляхом вчинення дій, порушуючи вимоги ст. 257 МК України, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно ст.374 МК України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустила його з поважних причин.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді в частині притягнення до адмінвідповідальності за ст. 472 МК України скасувати і провадження і цій частині закрити за відсутністю в діях складу адмінправопорушення. Цю ж постанову в частині притягнення за ст. 471 МК змінити та накласти стягнення з урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин.

Заслухавши ОСОБА_3, яка просила поновити строк на подачу апеляційної скарги, представника митниці та прокурора, які заперечували щодо поновлення строку, оскільки скаржниця не навела поважних обставин, з яких вона пропустила цей строк, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Посилання скаржниці на те, що апеляційний строк вона пропустила з поважних причин, оскільки постанова суду їй була надіслана 11 січня 2014 року, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, в якому було зазначено дату та місце розгляду справи (а.с.3), а тому вважаю, що вона була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи в суді, однак в судове засідання на розгляд справи не з'явилась. Про причини неявки суд не повідомила.

Листом Любомльського районного суду від 30.12.2013 року (а.с.26) підтверджується, що ОСОБА_3 була надіслана копія постанови суду від 26.12.13р.

Наведене свідчить, що ОСОБА_3 мала можливість вчасно оскаржити постанову суду від 26 грудня 2013 року, однак не скористалась таким своїм правом.

Інших доказів пропущення з поважних причин строку на апеляційне оскарження постанови судді не надано.

Таким чином, судом не встановлено підстав для поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови, а тому у відповідності до ст. 294 КУпАП її апеляційну скаргу слід залишити без розгляду та повернути апелянту.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

В поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Любомльського районного суду 26 грудня 2013 року ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду 26 грудня 2013 року повернути скаржниці без розгляду.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя