НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

14 лютого 2014 рокуСправа № 322/43/14-ц

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

про: стягнення боргу за розпискою.

22 січня 2014 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивачка просила суд стягнути з відповідачки на свою користь 6 500,00 грн. - суму боргу за розпискою.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне.

Відповідачка надала позивачці розписку, в якій підтвердила своє зобов'язання з погашення боргу в сумі 6500,00 грн. в строк до 10 січня 2014 року.

Проте, до моменту звернення позивачки до суду, відповідачка в добровільному порядку боргу не повернула.

Розписка, підписана відповідачкою є документом, що підтверджує вчинення правочину між сторонами, проте відповідачка під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого грошового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 526, 530, 610, 1049, 1050 ЦК України, позивачка просила задовольнити її вимоги та підтримала їх у судовому засіданні.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибула.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило судову повістку, та двічі надсилалось відповідачці за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому порядку, було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається врученим відповідачці належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідачки, яка належний чином повідомлена і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності та з огляду на відсутність заперечень позивачки проти заочного розгляду справи, суд, згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні 04.02.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення позивачки та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

встановив:

10.12.2013 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дала розписку в тому, що вона 10 листопада 2013 року взяла в борг у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, гроші в сумі 6 500,00 грн., які зобов'язалася повернути до 10 січня 2014 року.

Проте, відповідачка взятого на себе зобов'язання у встановлений строк не виконала.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Таким чином, наявна у матеріалах справи розписка ОСОБА_2 є належним доказом отримання нею у борг за договором позики суми в 6 500,00 грн.

За правилом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у справі будь-яких доказів на спростування вимог позивачки, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До позовної заяви додано квитанцію № 58 від 22.01.2014, якою підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 243,60 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню на її користь з відповідачки.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 - 226, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму боргу за розпискою від 10 грудня 2013 року в розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення у повному обсязі складено 14.02.2014.

Суддя С.С. Гасанбеков